Муніципальні вибори засвідчили, що латвійці хочуть змін і готові голосувати за нові політичні сили. Показовою з цього приводу стала Рига, де, на відміну від минулих виборів, виборці не стали голосувати за національної ознакою і необхідний для перемоги п’ятивідсотковий бар’єр не змогли подолати радикальні партії – «російськомовна» «За права людини в єдиній Латвії» та латиська «Вітчизні і Свободі».
Низьку довіру латвійські виборці виявили майже усім урядовим партіям. «Загалом, результати виборів засвідчили, що праві політичні сили, які зараз при владі, дуже сильно набридли виборцям, і вони голосували проти них. Це вибори протесту», – каже голова Товариства за відкриту політику «Delna» Лоліта Чіґане.
Ставка на молодих політиків
Мешканці Риги вирішили зробити ставку на молодість, нові ідеї та професіоналізм. Тому більшість виборців голосували за лідера «російськомовної» центристської партії «Центр злагоди» 33-річного Ніла Ушакова та лідера «Латвійської першої партії» Айнарса Шлесерса, серед досягнень якого залучення значних інвестицій в економіку Латвії.
«Латиська молодь і люди похилого віку голосували за Ніла Ушакова. Тому що керівні партії нічого суттєвого до цього не зробили. Можливо, молоді люди, молоді сили зможуть виправити ситуацію, і ми, латиші, покладаємо сподівання на Ушакова», – каже мешканка Риги Сарміте.
«Молоді обличчя, молоді люди. Сподіваємось, що хоч частину обіцяного вони зроблять. Думаю, що мером Риги має бути Айнарс Шлесерс, бо він єдиний, хто реально щось може зробити», – висловив свою думку Ґерхардс.
Окрім «Центра злагоди» та «Латвійської першої партії», перемогу на виборах у Ризі отримали також партії «Громадянський союз» та «Нова партія». Поки що не відомо, як сформується коаліція в Ризькій думі і хто буде мером. Існують два варіанти: широка коаліція на чолі з Нілом Ушаковим або ж союз «Центра злагоди» і «Латвійської першої партії», у цьому випадку мером може бути обраний Айнарс Шлесерс. Лідери цих партій вже заявили про готовість до співпраці.
Гасло виборців: «Якщо не зараз і якщо не я, то хто і коли?»
Загалом по Латвії муніципальні вибори засвідчили значну громадську активність виборців. Експерти кажуть, що результати виборів можуть вплинути на політичну ситуацію в країні, тому бажання людей взяти ініціативу у свої руки має стати знаком для латвійських політиків.
«Однією з особливостей цих виборів, яка вселяє надію, є значна громадська активність виборців у регіонах. Вони мислять так: «Якщо не зараз і якщо не я, то хто і коли?». В умовах кризи люди вже не сподіваються на, так би мовити, патронаж держави. Вони дивляться на те, що можна самим зробити і як виправити ситуацію тут на місцях», – зазначила голова Товариства за відкриту політику «Delna» Лоліта Чіґане.
Нинішні муніципальні вибори в Латвії проходили вперше після регіональної реформи за новою схемою: виборці голосували у 109 краях та дев’яти містах республіканського значення, замість колишніх 554 районів.
Остаточні результати виборів будуть відомі наприкінці тижня. Значних порушень не зафіксували. Однак поліція безпеки Латвії отримала повідомлення по випадки підкупу виборців у різних регіонах Латвії, порушені три кримінальні справи.
(Рига – Прага – Київ)
Низьку довіру латвійські виборці виявили майже усім урядовим партіям. «Загалом, результати виборів засвідчили, що праві політичні сили, які зараз при владі, дуже сильно набридли виборцям, і вони голосували проти них. Це вибори протесту», – каже голова Товариства за відкриту політику «Delna» Лоліта Чіґане.
Ставка на молодих політиків
Мешканці Риги вирішили зробити ставку на молодість, нові ідеї та професіоналізм. Тому більшість виборців голосували за лідера «російськомовної» центристської партії «Центр злагоди» 33-річного Ніла Ушакова та лідера «Латвійської першої партії» Айнарса Шлесерса, серед досягнень якого залучення значних інвестицій в економіку Латвії.
«Латиська молодь і люди похилого віку голосували за Ніла Ушакова. Тому що керівні партії нічого суттєвого до цього не зробили. Можливо, молоді люди, молоді сили зможуть виправити ситуацію, і ми, латиші, покладаємо сподівання на Ушакова», – каже мешканка Риги Сарміте.
«Молоді обличчя, молоді люди. Сподіваємось, що хоч частину обіцяного вони зроблять. Думаю, що мером Риги має бути Айнарс Шлесерс, бо він єдиний, хто реально щось може зробити», – висловив свою думку Ґерхардс.
Окрім «Центра злагоди» та «Латвійської першої партії», перемогу на виборах у Ризі отримали також партії «Громадянський союз» та «Нова партія». Поки що не відомо, як сформується коаліція в Ризькій думі і хто буде мером. Існують два варіанти: широка коаліція на чолі з Нілом Ушаковим або ж союз «Центра злагоди» і «Латвійської першої партії», у цьому випадку мером може бути обраний Айнарс Шлесерс. Лідери цих партій вже заявили про готовість до співпраці.
Гасло виборців: «Якщо не зараз і якщо не я, то хто і коли?»
Загалом по Латвії муніципальні вибори засвідчили значну громадську активність виборців. Експерти кажуть, що результати виборів можуть вплинути на політичну ситуацію в країні, тому бажання людей взяти ініціативу у свої руки має стати знаком для латвійських політиків.
«Однією з особливостей цих виборів, яка вселяє надію, є значна громадська активність виборців у регіонах. Вони мислять так: «Якщо не зараз і якщо не я, то хто і коли?». В умовах кризи люди вже не сподіваються на, так би мовити, патронаж держави. Вони дивляться на те, що можна самим зробити і як виправити ситуацію тут на місцях», – зазначила голова Товариства за відкриту політику «Delna» Лоліта Чіґане.
Нинішні муніципальні вибори в Латвії проходили вперше після регіональної реформи за новою схемою: виборці голосували у 109 краях та дев’яти містах республіканського значення, замість колишніх 554 районів.
Остаточні результати виборів будуть відомі наприкінці тижня. Значних порушень не зафіксували. Однак поліція безпеки Латвії отримала повідомлення по випадки підкупу виборців у різних регіонах Латвії, порушені три кримінальні справи.
(Рига – Прага – Київ)
