Майже шість з половиною мільярдів євро для створення додаткових 275 тисяч місць для навчання в університетах, півтора мільярди на оснащення університетських лабораторій, щорічне п’ятивідсоткове зростання бюджетів науково-дослідних центрів. Такими є домовленості між федеральним і земельними урядами щодо покращення фінансування науково-освітньої сфери в Німеччині.
Заощаджувати на освіті й науці було б помилкою
З цього питання вдалося досягти консенсусу між усіма головними політичними гравцями.
Прем’єр-міністр федеральної землі Рейнланд-Пфальц, соціал-демократ Курт Бек каже, що «ні для кого не є несподіванкою той факт, що освіта й наука коштують грошей. Кожний знає, що цю сферу треба фінансувати. Економити на вищих школах і дослідженнях було б найправильнішим», – вважає Курт Бек.
Подібна думка пролунала й від представників християнських партій. Експерт з питань науки фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Міхаель Кретчманн висловив задоволення, передусім, у зв’язку зі щорічним п’ятивідсотковим розширенням бюджетів дослідницьких центрів.
«Це значно вище рівня інфляції, що в часи кризи є важливим сигналом», – сказав Кретчманн. Таким чином, на науці й освіті німці не хочуть заощаджувати навіть в умовах економічних негараздів.
Наближення до реальних коштів
Університети й науково-дослідницькі заклади привітали таке рішення. Висловлюються сподівання, що тепер вдасться нарешті остаточно подолати хронічний фінансовий дефіцит, який переживає науково-освітня сфера. «Це наближення до реальних коштів у порівнянні з попередніми обіцянками. Тоді ще простежувалося дефіцит у фінансуванні місць для навчання в університетах», – сказав голова Наукової ради Німеччини Петер Штрошнайдер.
Водночас він наголосив, що важливо не тільки створити нові навчальні місця, а й попіклуватися про їхнє якісне оснащення.
Раніше німецькі політики поставили собі за мету домогтися, щоб 40 відсотків одного року народження мали змогу отримати вищу освіту.
(Берлін – Прага – Київ)
Заощаджувати на освіті й науці було б помилкою
З цього питання вдалося досягти консенсусу між усіма головними політичними гравцями.
Прем’єр-міністр федеральної землі Рейнланд-Пфальц, соціал-демократ Курт Бек каже, що «ні для кого не є несподіванкою той факт, що освіта й наука коштують грошей. Кожний знає, що цю сферу треба фінансувати. Економити на вищих школах і дослідженнях було б найправильнішим», – вважає Курт Бек.
Подібна думка пролунала й від представників християнських партій. Експерт з питань науки фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Міхаель Кретчманн висловив задоволення, передусім, у зв’язку зі щорічним п’ятивідсотковим розширенням бюджетів дослідницьких центрів.
«Це значно вище рівня інфляції, що в часи кризи є важливим сигналом», – сказав Кретчманн. Таким чином, на науці й освіті німці не хочуть заощаджувати навіть в умовах економічних негараздів.
Наближення до реальних коштів
Університети й науково-дослідницькі заклади привітали таке рішення. Висловлюються сподівання, що тепер вдасться нарешті остаточно подолати хронічний фінансовий дефіцит, який переживає науково-освітня сфера. «Це наближення до реальних коштів у порівнянні з попередніми обіцянками. Тоді ще простежувалося дефіцит у фінансуванні місць для навчання в університетах», – сказав голова Наукової ради Німеччини Петер Штрошнайдер.
Водночас він наголосив, що важливо не тільки створити нові навчальні місця, а й попіклуватися про їхнє якісне оснащення.
Раніше німецькі політики поставили собі за мету домогтися, щоб 40 відсотків одного року народження мали змогу отримати вищу освіту.
(Берлін – Прага – Київ)
