Дарюс Жеруоліс збирається голосувати в неділю в Литовському посольстві в Києві. Він вже два роки живе в Києві й працює над правовими питаннями європейської інтеграції України.
«Я з нової країни-члена ЄС. Вперше ми змогли проголосувати 5 років тому, коли Литва долучилася до Союзу», – каже Жеруоліс. Це його другі європейські вибори. За кого буде голосувати – таємниця. Зауважує лише, що за одну з трьох найбільших європейських «партійних сімей». Оскільки все-європейської партійної системи ще нема, то, пройшовши на національному рівні, в Європейському парламенті партії об’єднуються в так звані «партійні сім’ї».
Пан Жеруоліс додає, що майже всі сили в Європейському парламенті виступають за зближення ЄС та України. Інша справа – Рада міністрів, головний орган ухвалювання рішень в Європейському Союзі. Парламент, на його думку, ухвалює набагато амбіційніші директиви щодо європейського майбутнього України, ніж резолюції, які видає Ради міністрів ЄС.
Чому на виборчі дільниці піде так мало європейців? Дарюс Жеруоліс пояснює це тим, що європейські вибори ще досі залишаються національними. Хоч іноді згадуються такі питання як клімат та імміграція, але навіть ці питання подаються через призму національних інтересів.
Як українська політика впливає на європейську
Експерт із європейських питань, який вже 7 років працює в Україні, попросив не називати його імені. Угорець за походженням, зараз із родиною він мешкає у Великобританії, тому він голосував там. Його дружина проголосувала у четвер, а він – набагато раніше – поштою. Чи впливає на його політичні погляди той факт, що він багато років працює в Україні? «В багатьох справах, – зазначає експерт, – я став набагато рішучішим і вимогливішим до своїх політичних представників. Тому що тут, в Україні, видно, що на політиків ніхто ні в якій мірі не впливає, що вони роблять те, що хочуть. Тому там, де я можу на це впливати, я впливаю».
Молодше покоління громадян об’єднаної Європи до європейських виборів ставиться з меншим запалом. Матільд Гоанек, яка пише про Україну в різних франкомовних ЗМІ, і хотіла б проголосувати, але через французьку виборчу систему скористатися своїм голосом не зможе: вона делегувала свій голос батькам, а їм цього разу проголосувати не виходить. «Те, що я тут працюю, в тому числі над питаннями європейської інтеграції, дало мені змогу зрозуміти, наскільки Європа є важливою для країн, які не входять до Союзу».
Хоч офіційного соціологічного опитування серед громадян ЄС, які живуть та працюють в Україні, ніхто не проводив, але явка на посольських дільницях радикально відрізнятися від національної явки, швидше за все, не буде.
(Київ – Прага)
«Я з нової країни-члена ЄС. Вперше ми змогли проголосувати 5 років тому, коли Литва долучилася до Союзу», – каже Жеруоліс. Це його другі європейські вибори. За кого буде голосувати – таємниця. Зауважує лише, що за одну з трьох найбільших європейських «партійних сімей». Оскільки все-європейської партійної системи ще нема, то, пройшовши на національному рівні, в Європейському парламенті партії об’єднуються в так звані «партійні сім’ї».
Пан Жеруоліс додає, що майже всі сили в Європейському парламенті виступають за зближення ЄС та України. Інша справа – Рада міністрів, головний орган ухвалювання рішень в Європейському Союзі. Парламент, на його думку, ухвалює набагато амбіційніші директиви щодо європейського майбутнього України, ніж резолюції, які видає Ради міністрів ЄС.
Чому на виборчі дільниці піде так мало європейців? Дарюс Жеруоліс пояснює це тим, що європейські вибори ще досі залишаються національними. Хоч іноді згадуються такі питання як клімат та імміграція, але навіть ці питання подаються через призму національних інтересів.
Як українська політика впливає на європейську
Експерт із європейських питань, який вже 7 років працює в Україні, попросив не називати його імені. Угорець за походженням, зараз із родиною він мешкає у Великобританії, тому він голосував там. Його дружина проголосувала у четвер, а він – набагато раніше – поштою. Чи впливає на його політичні погляди той факт, що він багато років працює в Україні? «В багатьох справах, – зазначає експерт, – я став набагато рішучішим і вимогливішим до своїх політичних представників. Тому що тут, в Україні, видно, що на політиків ніхто ні в якій мірі не впливає, що вони роблять те, що хочуть. Тому там, де я можу на це впливати, я впливаю».
Молодше покоління громадян об’єднаної Європи до європейських виборів ставиться з меншим запалом. Матільд Гоанек, яка пише про Україну в різних франкомовних ЗМІ, і хотіла б проголосувати, але через французьку виборчу систему скористатися своїм голосом не зможе: вона делегувала свій голос батькам, а їм цього разу проголосувати не виходить. «Те, що я тут працюю, в тому числі над питаннями європейської інтеграції, дало мені змогу зрозуміти, наскільки Європа є важливою для країн, які не входять до Союзу».
Хоч офіційного соціологічного опитування серед громадян ЄС, які живуть та працюють в Україні, ніхто не проводив, але явка на посольських дільницях радикально відрізнятися від національної явки, швидше за все, не буде.
(Київ – Прага)