Махмуд Ахмадінеджад, відомий своїми різкими висловлюваннями, перш за все на міжнародні теми, проти Ізраїлю і США, не відступив від свого звичного тону і на теледебатах у прямому ефірі. І взявся він не тільки за свого суперника, а й за людей, що підтримують Мір Хосейна Мусаві.
Ахмадінеджад звинуватив і суперника, колишнього прем’єр-міністра, і двох колишніх президентів Акбара Гашемі Рафсанджані й Могаммада Хатамі в намаганні пошкодити його владі.
«На мою думку, пан Мусаві – не єдиний мій суперник. Пан Мусаві в цьому не один. Відразу три попередні уряди виступають проти мене, пан Мусаві, пан Гашемі і пан Хатамі. Вони весь час працюють разом. Пан Мусаві, коли був прем’єром, підтримував пана Хатамі і захищав пана Гашемі. Вони весь час разом. Із першого дня, як створено нинішній уряд, на нього чинять напади, щоб нашкодити нам», – заявив Ахмадінеджад.
Не оминув він увагою й дружину Мусаві, яка активно виступає в кампанії свого чоловіка. Її Ахмадінеджад на ім’я не назвав, але ставив під сумнів два її дипломи магістра: це ж, мовляв, неможливо – вчитися одночасно в двох різних університетах і працювати урядовим чиновником.
Так само він сумнівається у докторському дипломі свого попередника на президентській посаді Могаммада Хатамі. А іншого колишнього президента Акбара Гашемі Рафсанджані й членів його родини Махмуд Ахмадінеджад звинуватив у корупції – аж Мір Хосейн Мусаві мусив вказати президентові, що так плямувати людей негоже.
Чинний президент заходить задалеко?
Так саму різку критику Мусаві викликала чергова заява Ахмадінеджада якраз напередодні нинішніх теледебатів, що, мовляв, твердження про масове винищення євреїв нацистами під час Другої світової війни – то «великий обман».
67-річний кандидат-реформіст Мусаві заявив, що Ахмадінеджад поставив Іран у міжнародну ізоляцію й залишив країну без друзів у регіоні.
«Дійсно, коли говорити про міжнародні відносини, то ми змінили репутацію країни і пошкодили її. Ми осоромили нашу країну, і це зашкодило нам. У нас навіть виникли проблеми у внутрішніх справах, і ми ввійшли в широкий конфлікт і з іншими країнами», – сказав він.
За словами Мусаві, йому шкода, що іранський народ став жертвою політики Ахмадінеджада, яка потерпає від авантюризму, нестабільності й екстремізму і веде країну до диктатури. Саме тому, сказав Мусаві, він і кандидує на президента – щоб не допустити цього.
Президент в Ірані не головний, але вплив має
Теледебати в середу були вже другими з загалом шести в нинішній кампанії. Перед цим, у вівторок, у прямому ефірі зустрілися інші два з загалом чотирьох допущених на вибори кандидатів – реформіст, колишній спікер парламенту Мегді Каррубі і консерватор, колишній командувач Корпусу вартових ісламської революції («Революційної гвардії») Мохсен Резаї.
За Конституцією Ісламської Республіки Іран, найвищу владу в країні має Верховний лідер, який обирається в колі найвищого ісламського духовенства. Саме цей керівник визначає загальну політику країни і контролює її втілення, є головнокомандувачем збройних сил тощо.
Президент в Ірані визначений як «найвищий посадовець», він же є головою уряду. Ця посада, хоч і не найвища і підконтрольна високим релігійним структурам країни, дає чимало повноважень впливати на курс Ірану.
(Прага – Київ)
Ахмадінеджад звинуватив і суперника, колишнього прем’єр-міністра, і двох колишніх президентів Акбара Гашемі Рафсанджані й Могаммада Хатамі в намаганні пошкодити його владі.
«На мою думку, пан Мусаві – не єдиний мій суперник. Пан Мусаві в цьому не один. Відразу три попередні уряди виступають проти мене, пан Мусаві, пан Гашемі і пан Хатамі. Вони весь час працюють разом. Пан Мусаві, коли був прем’єром, підтримував пана Хатамі і захищав пана Гашемі. Вони весь час разом. Із першого дня, як створено нинішній уряд, на нього чинять напади, щоб нашкодити нам», – заявив Ахмадінеджад.
Не оминув він увагою й дружину Мусаві, яка активно виступає в кампанії свого чоловіка. Її Ахмадінеджад на ім’я не назвав, але ставив під сумнів два її дипломи магістра: це ж, мовляв, неможливо – вчитися одночасно в двох різних університетах і працювати урядовим чиновником.
Так само він сумнівається у докторському дипломі свого попередника на президентській посаді Могаммада Хатамі. А іншого колишнього президента Акбара Гашемі Рафсанджані й членів його родини Махмуд Ахмадінеджад звинуватив у корупції – аж Мір Хосейн Мусаві мусив вказати президентові, що так плямувати людей негоже.
Чинний президент заходить задалеко?
Так саму різку критику Мусаві викликала чергова заява Ахмадінеджада якраз напередодні нинішніх теледебатів, що, мовляв, твердження про масове винищення євреїв нацистами під час Другої світової війни – то «великий обман».
67-річний кандидат-реформіст Мусаві заявив, що Ахмадінеджад поставив Іран у міжнародну ізоляцію й залишив країну без друзів у регіоні.
«Дійсно, коли говорити про міжнародні відносини, то ми змінили репутацію країни і пошкодили її. Ми осоромили нашу країну, і це зашкодило нам. У нас навіть виникли проблеми у внутрішніх справах, і ми ввійшли в широкий конфлікт і з іншими країнами», – сказав він.
За словами Мусаві, йому шкода, що іранський народ став жертвою політики Ахмадінеджада, яка потерпає від авантюризму, нестабільності й екстремізму і веде країну до диктатури. Саме тому, сказав Мусаві, він і кандидує на президента – щоб не допустити цього.
Президент в Ірані не головний, але вплив має
Теледебати в середу були вже другими з загалом шести в нинішній кампанії. Перед цим, у вівторок, у прямому ефірі зустрілися інші два з загалом чотирьох допущених на вибори кандидатів – реформіст, колишній спікер парламенту Мегді Каррубі і консерватор, колишній командувач Корпусу вартових ісламської революції («Революційної гвардії») Мохсен Резаї.
За Конституцією Ісламської Республіки Іран, найвищу владу в країні має Верховний лідер, який обирається в колі найвищого ісламського духовенства. Саме цей керівник визначає загальну політику країни і контролює її втілення, є головнокомандувачем збройних сил тощо.
Президент в Ірані визначений як «найвищий посадовець», він же є головою уряду. Ця посада, хоч і не найвища і підконтрольна високим релігійним структурам країни, дає чимало повноважень впливати на курс Ірану.
(Прага – Київ)
