Мешканець Світловодська Анатолій Левчун потрапив до Кіровоградського СІЗО 8 квітня за звинуваченням у грабежі (ст. 187, частина 2) . Там він перебував впродовж 7 тижнів, а 29 травня хлопця непритомного відправили до реанімації, де він невдовзі помер. Що трапилось у СІЗО, достеменно невідомо, правоохоронці відмовчуються, а його мати Наталія у лікарні ледь упізнала свого сина.
Вона розповіла: «На грудях була п’ятірня синьо-червоного кольору, вся сідниця вже прогнила від пролежня, гнійний пролежень. Зуби заклякли, все позасихало, води йому не давали, зневоднення організму. Втрата у вазі десь кілограм 30 за останні два місяці. Спина вся червона, ноги, руки також червоні. Око передерте всередині, червоне, аж викотилось. Його винесли на носилках, без свідомості, напівголого».
Лікарі не дозволили зняти побої
Лікарі не дозволили батькам навіть сфотографувати синє тіло сина, мовляв, ваша заява буде розглядатись упродовж десяти днів. Хоча про сліди побоїв в історії хвороби йдеться, як і про набряк голови, запалення кількох внутрішніх органів, зокрема легень, психічний розлад, наркоманію. Втім останні обґрунтувати – нікому, зазначає мати, яка вже другий день шукає лікаря, котрий оглядав її сина.
«Костянтин Глібович – лікар, якому я гроші платила, якому я ліки купувала для Толі, який мені двічі на день пояснював, що все добре. Зараз він також трубку не піднімає», – каже вона.
«То били ми його чи не били?»
Лікарі справу Анатолія Левчуна наразі не коментують. Практично, така ж ситуація із правоохоронцями. В управлінні Державного департаменту виконання покарань в Кіровоградській області говорити на мікрофон відмовились і направили до міського СІЗО. Тут ми по телефону почули відповідь: «Ви можете зачекати? (Алло, Олександре Івановичу, тут телефонують із Радіо Свобода щодо цієї людини. Били ми його чи не били? Зрозумів!)... У нас є керівництво слідчого ізолятора, звертайтесь до нього, воно вам все пояснить».
Начальник Кіровоградського СІЗО Сергій Ботузов не відповідає на телефонні дзвінки. Ще до смерті Анатолія Левчука адвокат Олена Козярчук звернулась із заявою до органів прокуратури. Відповіді поки немає.
«Він на момент затримання був здоровою дитиною, явно все відбулося під час перебування у СІЗО. Ми будемо просити порушити кримінальну справу не тільки по факту побиття його, а ще й ненадання належної меддопомоги. Лікар, який вів його в СІЗО, начальник СІЗО відмовлялись давати інформацію про те, що вони можуть йому надати належну допомогу. Вони конкретизували його стан здоров’я як середньої тяжкості, хоча насправді він був особливо тяжкий», – зазначила Олена Козярчук.
Корумпована тюрма...
Ситуацію в пенітенціарній системі України правозахисники кваліфікують як надзвичайно тривожну. Майже щодня вони отримують повідомлення про знущання у тюрмах, катування чи самогубства ув’язнених. Зокрема, сьогодні з життям покінчив в’язень 35-ї колонії в Білій Церкві. Це через півтора місяця після останнього самогубства у цьому закладі, наголошує координатор Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман.
«Жодного реагування з боку державного департаменту з питань виконання покарань чи прокуратури не існує. Причина – відсутність волі у держави навести лад у цій системі. Українська пенітенціарна система повністю корумпована», – каже Дмитро Гройсман.
Сьогодні депутати Верховної Ради України розглядали законопроект про зміни до кримінально-виконавчого кодексу. Зокрема, тут ідеться про заборону працівникам пенітенціарних закладів читати листування між засудженими та адвокатами. У Європі конфіденційність такого спілкування є нормою.
(Київ – Прага)
Вона розповіла: «На грудях була п’ятірня синьо-червоного кольору, вся сідниця вже прогнила від пролежня, гнійний пролежень. Зуби заклякли, все позасихало, води йому не давали, зневоднення організму. Втрата у вазі десь кілограм 30 за останні два місяці. Спина вся червона, ноги, руки також червоні. Око передерте всередині, червоне, аж викотилось. Його винесли на носилках, без свідомості, напівголого».
Лікарі не дозволили зняти побої
Лікарі не дозволили батькам навіть сфотографувати синє тіло сина, мовляв, ваша заява буде розглядатись упродовж десяти днів. Хоча про сліди побоїв в історії хвороби йдеться, як і про набряк голови, запалення кількох внутрішніх органів, зокрема легень, психічний розлад, наркоманію. Втім останні обґрунтувати – нікому, зазначає мати, яка вже другий день шукає лікаря, котрий оглядав її сина.
«Костянтин Глібович – лікар, якому я гроші платила, якому я ліки купувала для Толі, який мені двічі на день пояснював, що все добре. Зараз він також трубку не піднімає», – каже вона.
«То били ми його чи не били?»
Лікарі справу Анатолія Левчуна наразі не коментують. Практично, така ж ситуація із правоохоронцями. В управлінні Державного департаменту виконання покарань в Кіровоградській області говорити на мікрофон відмовились і направили до міського СІЗО. Тут ми по телефону почули відповідь: «Ви можете зачекати? (Алло, Олександре Івановичу, тут телефонують із Радіо Свобода щодо цієї людини. Били ми його чи не били? Зрозумів!)... У нас є керівництво слідчого ізолятора, звертайтесь до нього, воно вам все пояснить».
Начальник Кіровоградського СІЗО Сергій Ботузов не відповідає на телефонні дзвінки. Ще до смерті Анатолія Левчука адвокат Олена Козярчук звернулась із заявою до органів прокуратури. Відповіді поки немає.
«Він на момент затримання був здоровою дитиною, явно все відбулося під час перебування у СІЗО. Ми будемо просити порушити кримінальну справу не тільки по факту побиття його, а ще й ненадання належної меддопомоги. Лікар, який вів його в СІЗО, начальник СІЗО відмовлялись давати інформацію про те, що вони можуть йому надати належну допомогу. Вони конкретизували його стан здоров’я як середньої тяжкості, хоча насправді він був особливо тяжкий», – зазначила Олена Козярчук.
Корумпована тюрма...
Ситуацію в пенітенціарній системі України правозахисники кваліфікують як надзвичайно тривожну. Майже щодня вони отримують повідомлення про знущання у тюрмах, катування чи самогубства ув’язнених. Зокрема, сьогодні з життям покінчив в’язень 35-ї колонії в Білій Церкві. Це через півтора місяця після останнього самогубства у цьому закладі, наголошує координатор Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман.
«Жодного реагування з боку державного департаменту з питань виконання покарань чи прокуратури не існує. Причина – відсутність волі у держави навести лад у цій системі. Українська пенітенціарна система повністю корумпована», – каже Дмитро Гройсман.
Сьогодні депутати Верховної Ради України розглядали законопроект про зміни до кримінально-виконавчого кодексу. Зокрема, тут ідеться про заборону працівникам пенітенціарних закладів читати листування між засудженими та адвокатами. У Європі конфіденційність такого спілкування є нормою.
(Київ – Прага)
