Зараз Латвію в Європейському Парламенті представляють 9 депутатів, однак, оскільки Лісабонську угоду поки що не ратифікували Ірландія, Польща та Чехія, нинішні вибори пройдуть відповідно до Ніццької угоди, тобто до Європарламенту замість 785 депутатів буде обрано 736, і Латвія матиме лише вісім представників у цій структурі.
Із наближенням виборів до Європарламенту латвійські партії посилюють активність і у своїх програмах обіцяють концентруватися на тих питаннях, які Європарламент визначив приоритетними на наступні п’ять років – забезпечення енергетичної безпеки, охорона навколишнього середовища та боротьба з економічною кризою.
Програми партій слабкі й суперечливі
Водночас місцеві аналітики звертають увагу на те, що програми у партій досить слабкі, а установки «жорстко захищати інтереси Латвії» суперечать їхнім обіцянкам не допускати протекціонізму з боку інших європейських держав. Партії також виступають за спільну енергетичну та зовнішню політику ЄС, якнайшвидше ухвалення рішення про фінансування і одночасно – проти федералізації влади в Євросоюзі.
Дослідник європейської політики Даце Акуле вважає небезпечною тенденцією те, що у програмах латвійських кандидатів існують обіцянки вирішити питання, які не знаходяться у компетенції Європарламенту. Зокрема це стосується обіцянок сприяти латвійському сільському господарству та риболовству. У цих галузях Європарламент не має законодавчих прав, а депутати можуть тільки консультувати Європейську Комісію та Раду Європи, які ухвалюють остаточне рішення.
«Зокрема це стосується також обіцянки досягти того, що в ухваленні директив ЄС Латвія буде більш категоричною. Це не роль Європарламенту, це робота уряду. В програмах політичних партій багато незрозумілих для виборця речей та обіцянок зробити те, чим Європарламент насправді не займається. Тому виборцям важко зрозуміти, які з обіцянок депутат справді виконав, і чим займається Європарламент», – каже Даце Акуле.
Результати євровиборів важко передбачити
До Європарламенту делегують своїх депутатів і латвійські партії, які позиціонують себе у пресі, як непримиренні вороги та опозиціонери – ліворадикальна російськомовна партія «За права людини в єдиній Латвії», лідер якої нинішній євродепутат Тетяна Жданок обіцяє боротися за права російськомовних Латвії, і праворадикальне об’єднання «Вітчизні і Свободі», яке виступає за охорону національних інтересів Латвії. Своє протистояння вони планують перенести і до Європарламенту.
«Слід зрозуміти, що зараз у Європарламенті нема справжньої позиції та опозиції. Зокрема, як у національних парламентах – є коаліція та опозиція. У той час, як Європарламент в ухваленні своїх рішень йде шляхом компромісу. Зокрема ухвалює рішення чи закони, які були б прийнятими для 27 членів ЄС», – зазначає представник прес-служби Європарламенту Жанета Вегнере
Згідно з соціологічним дослідженням, проведеним компанією Burson-Marstell, перемогу в європейських виборах у Латвії мали б здобути дві партії – центристська «російськомовна» партія «Центр злагоди» та правоцентристська партія «Новий час». Водночас автори дослідження наголошують, що враховуючи складну економічну ситуацію в Латвії, недовіру виборців до влади, результати виборів важко передбачити.
(Рига – Прага – Київ)
Із наближенням виборів до Європарламенту латвійські партії посилюють активність і у своїх програмах обіцяють концентруватися на тих питаннях, які Європарламент визначив приоритетними на наступні п’ять років – забезпечення енергетичної безпеки, охорона навколишнього середовища та боротьба з економічною кризою.
Програми партій слабкі й суперечливі
Водночас місцеві аналітики звертають увагу на те, що програми у партій досить слабкі, а установки «жорстко захищати інтереси Латвії» суперечать їхнім обіцянкам не допускати протекціонізму з боку інших європейських держав. Партії також виступають за спільну енергетичну та зовнішню політику ЄС, якнайшвидше ухвалення рішення про фінансування і одночасно – проти федералізації влади в Євросоюзі.
Дослідник європейської політики Даце Акуле вважає небезпечною тенденцією те, що у програмах латвійських кандидатів існують обіцянки вирішити питання, які не знаходяться у компетенції Європарламенту. Зокрема це стосується обіцянок сприяти латвійському сільському господарству та риболовству. У цих галузях Європарламент не має законодавчих прав, а депутати можуть тільки консультувати Європейську Комісію та Раду Європи, які ухвалюють остаточне рішення.
«Зокрема це стосується також обіцянки досягти того, що в ухваленні директив ЄС Латвія буде більш категоричною. Це не роль Європарламенту, це робота уряду. В програмах політичних партій багато незрозумілих для виборця речей та обіцянок зробити те, чим Європарламент насправді не займається. Тому виборцям важко зрозуміти, які з обіцянок депутат справді виконав, і чим займається Європарламент», – каже Даце Акуле.
Результати євровиборів важко передбачити
До Європарламенту делегують своїх депутатів і латвійські партії, які позиціонують себе у пресі, як непримиренні вороги та опозиціонери – ліворадикальна російськомовна партія «За права людини в єдиній Латвії», лідер якої нинішній євродепутат Тетяна Жданок обіцяє боротися за права російськомовних Латвії, і праворадикальне об’єднання «Вітчизні і Свободі», яке виступає за охорону національних інтересів Латвії. Своє протистояння вони планують перенести і до Європарламенту.
«Слід зрозуміти, що зараз у Європарламенті нема справжньої позиції та опозиції. Зокрема, як у національних парламентах – є коаліція та опозиція. У той час, як Європарламент в ухваленні своїх рішень йде шляхом компромісу. Зокрема ухвалює рішення чи закони, які були б прийнятими для 27 членів ЄС», – зазначає представник прес-служби Європарламенту Жанета Вегнере
Згідно з соціологічним дослідженням, проведеним компанією Burson-Marstell, перемогу в європейських виборах у Латвії мали б здобути дві партії – центристська «російськомовна» партія «Центр злагоди» та правоцентристська партія «Новий час». Водночас автори дослідження наголошують, що враховуючи складну економічну ситуацію в Латвії, недовіру виборців до влади, результати виборів важко передбачити.
(Рига – Прага – Київ)
