Про стан здоров’я Миколи Автуховича, який залишається 40 днів без їжі, відомо небагато. Тюремна адміністрація дає дуже мало інформації на цю тему. Відомо лише, що на минулого тижня його було госпіталізовано до тюремної лікарні. А потім його знову переведено до медичної частини мінського слідчого ізолятору. Адвокат Автуховича Павло Сапєлка каже, що виглядає він погано, щотижня втрачає 3 кілограми ваги. Тюремна адміністрація не дає можливості рідним передавати йому питну воду.
Звинувачення Автуховича та його колег досить дивне – начебто вони причетні до підпалу будинку міліцейського начальника у 2005 році, за яке була вже засуджена інша людина. Причому сам потерпілий міліціонер не має жодних претензій до Автуховича та колег. В лютому, відразу після арешту, Автуховича звинувачували навіть в організації якоїсь банди, та начебто і її зброю було знайдено. Державні ЗМІ писали, що ця банда збиралася запровадити терор у місті Вавкавиську, але пізніше про все це замовчали.
Плакат на захист Миколи АвтуховичаБілоруські правозахисники вважають, що цю справу взагалі сфабрикованою. І саме дивне, що за словами родини Автуховича та його адвоката, прокуратура не веде жодних слідчих дій проти нього та арештованих колег по бізнесу, не допитує зовсім, просто їх утримують в ізоляторі. Це і стало причиною для оголошення голодовки протесту паном Автуховичем. Він хоче, щоб або скоріше завершили слідство та передали справу до суду, або щоб всіх випустили на волю під підписку про невиїзд.
«Не варто починати голодування в тюрмі, коли не готовий померти»
Це не перший арешт пана Автуховича, у 2005 році його арештували та засудили до 3,5 років ув'язнення за діяльність без ліцензії та невиплату податків. Але і тоді його переслідували з політичних мотивів. Фактично проблеми в пана Автуховчиа та його приватного таксопарку почалися після того, як він у 2004 році спробував взяти участь у виборах на боці опозиції.
Досвід показує, що голодовки протесту в білоруських тюрмах звичайно є марною справою. Але часами це дає ефект, коли голодовка набуває міжнародного розголосу. Один раз так сталося навіть із самим Миколою Автуховичем: у 2005 році на 63-й день голодовки його перевели зі слідчого ізолятору під домашній арешт. Під час суду у 2006 році він знову голодував, і біля нього постійно чергував лікар із крапельницею. Тобто пан Автухович вже проявляв свій характер. Якось після першої голодовки він сказав, що «не варто починати голодування в тюрмі, коли не готовий померти».
(Мінськ – Прага – Київ)
Звинувачення Автуховича та його колег досить дивне – начебто вони причетні до підпалу будинку міліцейського начальника у 2005 році, за яке була вже засуджена інша людина. Причому сам потерпілий міліціонер не має жодних претензій до Автуховича та колег. В лютому, відразу після арешту, Автуховича звинувачували навіть в організації якоїсь банди, та начебто і її зброю було знайдено. Державні ЗМІ писали, що ця банда збиралася запровадити терор у місті Вавкавиську, але пізніше про все це замовчали.
«Не варто починати голодування в тюрмі, коли не готовий померти»
Це не перший арешт пана Автуховича, у 2005 році його арештували та засудили до 3,5 років ув'язнення за діяльність без ліцензії та невиплату податків. Але і тоді його переслідували з політичних мотивів. Фактично проблеми в пана Автуховчиа та його приватного таксопарку почалися після того, як він у 2004 році спробував взяти участь у виборах на боці опозиції.
Досвід показує, що голодовки протесту в білоруських тюрмах звичайно є марною справою. Але часами це дає ефект, коли голодовка набуває міжнародного розголосу. Один раз так сталося навіть із самим Миколою Автуховичем: у 2005 році на 63-й день голодовки його перевели зі слідчого ізолятору під домашній арешт. Під час суду у 2006 році він знову голодував, і біля нього постійно чергував лікар із крапельницею. Тобто пан Автухович вже проявляв свій характер. Якось після першої голодовки він сказав, що «не варто починати голодування в тюрмі, коли не готовий померти».
(Мінськ – Прага – Київ)
