Педагог Юдіт Софілканич із міста Бакталорантгаза, що на сході Угорщини, фактично першою домоглася у місцевій середній школі викладання української мови для угорських учнів. Було це в середині 1990-х років. Відтоді цей предмет увійшов як повноцінна дисципліна до навчальної програми.
«Моя робота в Угорщині почалася з того, що я ввела викладання української мови, як іноземної, у нашому містечку, де цей предмет вивчають до сьогоднішнього дня понад сто учнів. Саме ці діти становили переважну частину студентів у педагогічному інституті міста Ніредьгази. Точніше, було 53 наших учнів. Вони вчилися на українському факультеті цього інституту і сьогодні успішно працюють мовниками чи на державній митниці або в поліції».
Північно-східні регіони Угорщини є лідерами за рівнем безробіття у країні. Конкуренція між дорослими і випускниками шкіл щодо роботи є дуже гострою. Тому українським вчителям учнів наразі не бракує, адже знання другої іноземної мови дає молодим людям реальний шанс знайти роботу в державному секторі. Про це говорить і колишня учениця пані Юдіт Софілканич.
«Оскільки я вже десятий рік викладаю у середній школі і бачу зацікавлення й ентузіазм своїх учнів на уроках, можу сказати, що цей предмет має непогане майбутнє у нашій школі. Ми знаходимося близько від угорсько-українського кордону, і більшість учнів вважає корисним для себе брати систематичні уроки української мови в рамках шкільної програми. Чимало випускників нашої школи здобуває потім освіту в поліцейській школі міста Мішкольц або вчаться на офіцерів поліції чи фахівців митної справи», – розповіла викладач української мови Вероніка Кондра Рудольфней.
Українська меншина у скрутнішій ситуації щодо вивчення мови
Учням з цього невеликого містечка справді можуть позаздрити діти угорських українців у більших містах, адже коли у Бакталорантгазі є можливість вивчати українську мову 3-4 рази на тиждень, то українська меншина може влаштувати заняття у недільній школі хіба що один раз на тиждень. На заваді цьому, як пояснює голова центрального українського самоврядування Угорщини Ярослава Хортяні, значна розпорошеність українців в Угорщині, не дивлячись на те, що українцями визнали себе 5070 осіб.
Ґрунтовнішу освіту з української філології та україністики в Угорщині можна здобути в університетах Будапешта та Сеґеді. Цікавляться вивченням української мови й угорські бізнесмени, що інвестують в економіку України в рамках спільних підприємств, яких налічують близько трьох сотень.
(Угорщина – Прага – Київ)
«Моя робота в Угорщині почалася з того, що я ввела викладання української мови, як іноземної, у нашому містечку, де цей предмет вивчають до сьогоднішнього дня понад сто учнів. Саме ці діти становили переважну частину студентів у педагогічному інституті міста Ніредьгази. Точніше, було 53 наших учнів. Вони вчилися на українському факультеті цього інституту і сьогодні успішно працюють мовниками чи на державній митниці або в поліції».
Північно-східні регіони Угорщини є лідерами за рівнем безробіття у країні. Конкуренція між дорослими і випускниками шкіл щодо роботи є дуже гострою. Тому українським вчителям учнів наразі не бракує, адже знання другої іноземної мови дає молодим людям реальний шанс знайти роботу в державному секторі. Про це говорить і колишня учениця пані Юдіт Софілканич.
«Оскільки я вже десятий рік викладаю у середній школі і бачу зацікавлення й ентузіазм своїх учнів на уроках, можу сказати, що цей предмет має непогане майбутнє у нашій школі. Ми знаходимося близько від угорсько-українського кордону, і більшість учнів вважає корисним для себе брати систематичні уроки української мови в рамках шкільної програми. Чимало випускників нашої школи здобуває потім освіту в поліцейській школі міста Мішкольц або вчаться на офіцерів поліції чи фахівців митної справи», – розповіла викладач української мови Вероніка Кондра Рудольфней.
Українська меншина у скрутнішій ситуації щодо вивчення мови
Учням з цього невеликого містечка справді можуть позаздрити діти угорських українців у більших містах, адже коли у Бакталорантгазі є можливість вивчати українську мову 3-4 рази на тиждень, то українська меншина може влаштувати заняття у недільній школі хіба що один раз на тиждень. На заваді цьому, як пояснює голова центрального українського самоврядування Угорщини Ярослава Хортяні, значна розпорошеність українців в Угорщині, не дивлячись на те, що українцями визнали себе 5070 осіб.
Ґрунтовнішу освіту з української філології та україністики в Угорщині можна здобути в університетах Будапешта та Сеґеді. Цікавляться вивченням української мови й угорські бізнесмени, що інвестують в економіку України в рамках спільних підприємств, яких налічують близько трьох сотень.
(Угорщина – Прага – Київ)
