На сьогодні борг перед гірниками сягнув майже півмільярда гривень. Із цих грошей лише 41 мільйон становлять борги по заробітній платі «на руки». Астрономічна сума, що залишається, – податкові нарахування і штрафні санкції по Пенсійному та інших фондах, що примножуються і ростуть в геометричній прогресії.
Систематичні нерозрахунки з працівниками у минулому відгукуються вугільним підприємствам сьогодні: розібратись із боргами, що «висять» на шахтах кілька років, не так вже й просто, бо щомісяця на них нараховуються відсотки.
Як утворюються борги-бульбашки розповів лідер Незалежної профспілки гірників Донбасу Микола Волинко: «Я не перший рік і перед президентом Кучмою, і перед Ющенко, і перед прем’єр-міністрами, що були, говорив про необхідність передивитись законодавство. Нам, шахтарям, гроші надходять в кінці місяця, або на початку місяця, а до 20 числа ми повинні заплатити всі внески. І після 20 числа йдуть штрафні санкції – 50 %. На нараді у губернатора, коли керівник Пенсійного фонду сказав, що ми, шахтарі, винні півтори мільярди, я попросив його, щоб він розказав, де реальні гроші, а де повітря. Штрафні санкції, пеня – це повітря».
Донецька влада вважає, що накопичення боргів – виключно на совісті підприємців. Заступник начальника управління вугільної промисловості Донецької облдержадміністрації Павло Петренко зазначає: «Виникає заборгованість внаслідок того, що підприємство не виконує свої обв’язки. Є законодавство, якого ми повинні дотримуватись».
Бракує законодавчої ініціативи
Шахти сплачують штрафи в першу чергу, щоб вони не росли надалі. Це і заважає підприємствам регулярно розраховуватись із працівниками за поточні місяці. Так, шахти третьої категорії, за словами Миколи Волинка, ще не встигли розібратись із зарплатою за лютий.
Проблеми із накопиченням «штучної заборгованості» можна вирішити тільки законодавчо, вважає лідер профспілки. Зараз шахтарі чекають на Всеукраїнський з’їзд, який за часів незалежності збирався лише один раз, у 1995 році. Вони прагнуть нарешті сісти за стіл переговорів із владою, але поки що законодавці ігнорують спроби скликати такий з’їзд. Тоді як борги й далі ростуть.
(Донецьк – Київ – Прага)
Систематичні нерозрахунки з працівниками у минулому відгукуються вугільним підприємствам сьогодні: розібратись із боргами, що «висять» на шахтах кілька років, не так вже й просто, бо щомісяця на них нараховуються відсотки.
Як утворюються борги-бульбашки розповів лідер Незалежної профспілки гірників Донбасу Микола Волинко: «Я не перший рік і перед президентом Кучмою, і перед Ющенко, і перед прем’єр-міністрами, що були, говорив про необхідність передивитись законодавство. Нам, шахтарям, гроші надходять в кінці місяця, або на початку місяця, а до 20 числа ми повинні заплатити всі внески. І після 20 числа йдуть штрафні санкції – 50 %. На нараді у губернатора, коли керівник Пенсійного фонду сказав, що ми, шахтарі, винні півтори мільярди, я попросив його, щоб він розказав, де реальні гроші, а де повітря. Штрафні санкції, пеня – це повітря».
Донецька влада вважає, що накопичення боргів – виключно на совісті підприємців. Заступник начальника управління вугільної промисловості Донецької облдержадміністрації Павло Петренко зазначає: «Виникає заборгованість внаслідок того, що підприємство не виконує свої обв’язки. Є законодавство, якого ми повинні дотримуватись».
Бракує законодавчої ініціативи
Шахти сплачують штрафи в першу чергу, щоб вони не росли надалі. Це і заважає підприємствам регулярно розраховуватись із працівниками за поточні місяці. Так, шахти третьої категорії, за словами Миколи Волинка, ще не встигли розібратись із зарплатою за лютий.
Проблеми із накопиченням «штучної заборгованості» можна вирішити тільки законодавчо, вважає лідер профспілки. Зараз шахтарі чекають на Всеукраїнський з’їзд, який за часів незалежності збирався лише один раз, у 1995 році. Вони прагнуть нарешті сісти за стіл переговорів із владою, але поки що законодавці ігнорують спроби скликати такий з’їзд. Тоді як борги й далі ростуть.
(Донецьк – Київ – Прага)
