| Представлні проекти монументу Богдану-Ігорю Антоничу |
|---|
 |
 |
 |
 |
 |
Мистецтвознавець Юрій Бойко зазначив, що жоден із представлених проектів не може бути реалізований, бо не відтворює світ поета.
«Якщо буде не 6, а 60, то не буде жодного проекту гідного Антонича від львівських скульпторів. Це проблема нашої школи скульптури. Потрібно встановити мораторій на встановлення пам’ятників у Львові на 10-20 років, бо вони всі однакові. Є відсутність творчої ідеї», – каже мистецтвознавець.
Антонич був самітником
Мерія вирішила відмежуватись від ідеї створення пам’ятника Антоничу у Львові. Оскільки посадовці прогнозують, що ця історія завершиться скандалом, коли одна група вимагатиме виділення місця під пам’ятник, а інша заявлятиме про невдалий проект.
Василь Косів, заступник міського голови Львова, за фахом художник, сказав Радіо Свобода.
«Журі буде збиратись і думати, що робити. Чи вони є такі, що можна ставити? Ні жоден не є, на мою думку. Але результат негативний теж результат. Пам’ятник не мусить бути обов’язково реалізм, голова, руки, ноги. Пам’ять можна увічнювати різними способами», – наголошує Василь Косів.
У мерії є більше 20 заявок від різних спільнот і організацій з вимогою встановити комусь із відомих людей пам’ятник. Обговорення кожного нового проекту супроводжується скандалами. Василь Косів каже, що не варто поспішати із встановленням скульптури Богдану-Ігореві Антоничу, допоки не буде цікавого проекту.
Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,
На вишнях тих, що їх оспівував Шевченко…
Так писав поет про себе. Він прожив лише 28 років, написав 5 поетичних книжок. В одній зі своїх поезій поет уявляв свою посмертну славу, бути самотнім, як у житті. У Львові є чимало шанувальників поетичного слова Богдана-Ігоря Антонича і більшість із них уявляють собі пам’ятник улюбленому поетові у вигляді його поетичних образів, але аж ніяк не помпезний і провінційний.
(Львів – Київ – Прага)
