Анамарія Рамач
Белград – Віце-президент Сполучених Штатів Америки Джозеф Байден розпочав триденний візит до балканських країн, в рамках якого він відвідає Боснію і Герцеговину, Сербію та Косово. Основною метою візиту, як зазначають оглядачі, є надання Вашингтоном підтримки процесам стабілізації в регіоні. Першим етапом візиту було Сараєво, столиця Боснії і Герцеговини.
Вашингтон повністю підтримує єдину Боснію і Герцеговину і виступає за реалізацію Дейтонських угод з 1995 року. Про це Байден заявив під час розмов із провідними політичними діячами та у зверненні до депутатів парламенту. Він зазначив, що необхідно ухвалити нову конституцію, якою передбачається розширення повноважень центральних органів влади.
Милорад Додик, прем’єр-міністр сербської республіки в складі Боснії і Герцеговини, проект нової конституції називає неприйнятним для сербів і стверджує, що серби, в разі її ухвалення, проведуть референдум щодо статусу своєї республіки. Деякі його співробітники заявляли навіть про відокремлення сербської республіки. Вашингтон та Євросоюз попереджають, що сепаратистські прагнення боснійських сербів дестабілізували б не лише країну, але й регіон.
Далі на Джозеф Байдена чекають переговори у Белграді. І представники Сербії й американські дипломатичні джерела заявляють про новий етап відносин, які стали дуже складними після натовського бомбардування Сербії 10 років тому, а погіршилися внаслідок проголошення незалежності Косова в лютому минулого року.
Американська сторона не вимагає від Сербії визнати Косово. Вона вимагає не втручатися у внутрішні справи Косова, а саме – не надавати підтримку тим косовським сербам, які відхиляють будь-який контакт зі владою в Приштині. Те ж саме стосується Боснії і Герцеговини. Очевидно, що Джозеф Байден вимагатиме, щоб Белград не підтримував сербських сепаратистів у тій країні.
Водночас Вашингтон заохочує Сербію прискорити процеси приєднання до Євросоюзу й до НАТО.
У зв’язку з візитом віце-президента США Джозефа Байдена в Сербії запроваджені надзвичайні заходи безпеки, яких не було від 1980 року, коли в Белграді перебував тодішній президент США Джимі Картер. Міністр внутрішніх справ Івіца Дачич та його команда працюють у посиленому режимі. До Белграда прибуло 300 працівників американських служб безпеки, які допомагатимуть трьом тисячам сербських колег. Від летовища до готелю Хайят та палацу, в якому проходитимуть офіційні зустрічі, американський віце-президент буде їхати спеціальною машиною, яку сьогодні привезли із Вашингтона. Всі вулиці на трасі, якою буде їхати Байден, будуть закриті для транспорту. У будинках повинні бути закритими усі вікна.
З огляду на антиамериканські настрої у великої частина населення, влада вживає всіх заходів для того, щоб візит пройшов без інцидентів. Заборонені будь-які маніфестації. Відкладені спортивні змагання, в тому числі й фінальний матч національного кубка з футболу.
Тим часом, сьогодні у Белграді проти прибуття Байдена та проти американської політики протестували прихильники колишнього прем’єра Воїслава Коштуниці та кількох опозиційних партій.
(Белград – Прага – Київ)
Белград – Віце-президент Сполучених Штатів Америки Джозеф Байден розпочав триденний візит до балканських країн, в рамках якого він відвідає Боснію і Герцеговину, Сербію та Косово. Основною метою візиту, як зазначають оглядачі, є надання Вашингтоном підтримки процесам стабілізації в регіоні. Першим етапом візиту було Сараєво, столиця Боснії і Герцеговини.
Вашингтон повністю підтримує єдину Боснію і Герцеговину і виступає за реалізацію Дейтонських угод з 1995 року. Про це Байден заявив під час розмов із провідними політичними діячами та у зверненні до депутатів парламенту. Він зазначив, що необхідно ухвалити нову конституцію, якою передбачається розширення повноважень центральних органів влади.
Милорад Додик, прем’єр-міністр сербської республіки в складі Боснії і Герцеговини, проект нової конституції називає неприйнятним для сербів і стверджує, що серби, в разі її ухвалення, проведуть референдум щодо статусу своєї республіки. Деякі його співробітники заявляли навіть про відокремлення сербської республіки. Вашингтон та Євросоюз попереджають, що сепаратистські прагнення боснійських сербів дестабілізували б не лише країну, але й регіон.
Далі на Джозеф Байдена чекають переговори у Белграді. І представники Сербії й американські дипломатичні джерела заявляють про новий етап відносин, які стали дуже складними після натовського бомбардування Сербії 10 років тому, а погіршилися внаслідок проголошення незалежності Косова в лютому минулого року.
Американська сторона не вимагає від Сербії визнати Косово. Вона вимагає не втручатися у внутрішні справи Косова, а саме – не надавати підтримку тим косовським сербам, які відхиляють будь-який контакт зі владою в Приштині. Те ж саме стосується Боснії і Герцеговини. Очевидно, що Джозеф Байден вимагатиме, щоб Белград не підтримував сербських сепаратистів у тій країні.
Водночас Вашингтон заохочує Сербію прискорити процеси приєднання до Євросоюзу й до НАТО.
У зв’язку з візитом віце-президента США Джозефа Байдена в Сербії запроваджені надзвичайні заходи безпеки, яких не було від 1980 року, коли в Белграді перебував тодішній президент США Джимі Картер. Міністр внутрішніх справ Івіца Дачич та його команда працюють у посиленому режимі. До Белграда прибуло 300 працівників американських служб безпеки, які допомагатимуть трьом тисячам сербських колег. Від летовища до готелю Хайят та палацу, в якому проходитимуть офіційні зустрічі, американський віце-президент буде їхати спеціальною машиною, яку сьогодні привезли із Вашингтона. Всі вулиці на трасі, якою буде їхати Байден, будуть закриті для транспорту. У будинках повинні бути закритими усі вікна.
З огляду на антиамериканські настрої у великої частина населення, влада вживає всіх заходів для того, щоб візит пройшов без інцидентів. Заборонені будь-які маніфестації. Відкладені спортивні змагання, в тому числі й фінальний матч національного кубка з футболу.
Тим часом, сьогодні у Белграді проти прибуття Байдена та проти американської політики протестували прихильники колишнього прем’єра Воїслава Коштуниці та кількох опозиційних партій.
(Белград – Прага – Київ)
