«Не можна бути щасливим серед нещасних і багатим серед бідних» – цю тезу, котра прозвучала на конференції з вуст економістів, можна було б обрати її девізом.
Економічні проблеми сучасної України не лише зрозумілі країнам, котрі лише нещодавно стали членами європейської спільноти. Вони тим чи іншим чином зачіпають інтереси наших сусідів. Саме тому вчені Польщі і Словаччини, Болгарії і Македонії, Сербії й України дедалі частіше зустрічаються і співпрацюють над вирішенням проблем структурного безробіття, технічного переоснащення газотранспортних систем, енергозбереження та економічної й санітарно-екологічної безпеки прикордонних територій.
Цього разу науковці зібралися заради того, щоб після дводенного обговорення запропонувати владі схеми розвитку, котрі б підштовхнули розвиток економік регіонів. Ректор Волинського інституту економіки та менеджменту Артур Горбовий зазначив: «Щоб люди економічної науки дали свої практичні рекомендації, що ми повинні зробити, щоб закінчилася наша криза, щоб ми могли вступити до європейської спільноти. Сам по собі цей момент настати не може – ми мусимо робити відповідні кроки. Досвід країн, які вступили до євроспільноти, є для нас безцінним. Наші студенти їздять до них на практику, їхні практикуються у нас, ми обмінюємося методиками викладання…».
Економічним перетворенням – духовне підґрунтя
Рекомендації з підвищення інвестиційної привабливості регіонів, зокрема щодо створення умов для розвитку малого та середнього бізнесу та узгодження українського законодавства з європейським, повинні мати під собою духовне підґрунтя – такі незвичні висновки звучали з вуст учасників заходу – фізиків, математиків, економістів.
Як зауважив ректор Вищої школи економіки, туризму та суспільних наук з польського міста Кельце Ян Телюс, найперше, що допоможе українцям наблизитися до Європи реально, – зміна пострадянської ментальності, котра є суто споживацькою і нині домінує в багатьох сферах українського буття.
«У Польщі функціонував 10-15 років тому термін «Гомо совєтікус», який характеризував ментальність людини соціалістичного табору. З неї досить важко вийти, ті схеми й структури глибоко в’їлися у свідомість людей. Однак іншого виходу у вас немає. Бо навіть сам перехід кордону з Україною для нас – то вже ціла проблема, починаючи від обслуговування – як будується партнерство чиновника з тим, кого він обслуговує. Ваш чиновник прагне показати свою владу, і в цьому також ментальність. Невідремонтований будинок, сміття обабіч дороги, інший безлад – це в Польщі поганий тон, тому цього в нас майже не побачиш. В Україні подібне зустрічається частіше, і ще не всі розуміють, що якщо вони псують екологію, то перш за все псують її на шкоду собі», – зазначає Кельце Ян Телюс.
Природа кризи в Україні дещо відмінна від кризи західної тим, що базується на невідповідності реальної вартості продуктів їхній ціні, наголосив професор Львівського національного університету Володимир Юринець. «Треба поле зорати, посіяти, скосити й зберегти те зерно, помолоти. А тоді на пекарні спекти хліб. А цегла на гуртовнях дорожча від хліба… То як не буде криза, шановні?» – каже професор.
Науковці-партнери вирішили відкрити очі урядовцям, вказавши на їхні помилки та викладаючи рекомендації щодо реальних кроків виходу з економічної кризи. Їх розішлють відповідним міністерствам, податківцям, керівникам місцевої влади. Науковці застерігають лише від одного – полишення їхніх напрацювань «під сукном». Як показала практика, внаслідок подібного нехтування порадами фахівців людство вже пережило чимало неприємних моментів, таких як Чорнобильська катастрофа чи й остання економічна криза.
(Луцьк – Київ – Прага)
Економічні проблеми сучасної України не лише зрозумілі країнам, котрі лише нещодавно стали членами європейської спільноти. Вони тим чи іншим чином зачіпають інтереси наших сусідів. Саме тому вчені Польщі і Словаччини, Болгарії і Македонії, Сербії й України дедалі частіше зустрічаються і співпрацюють над вирішенням проблем структурного безробіття, технічного переоснащення газотранспортних систем, енергозбереження та економічної й санітарно-екологічної безпеки прикордонних територій.
Цього разу науковці зібралися заради того, щоб після дводенного обговорення запропонувати владі схеми розвитку, котрі б підштовхнули розвиток економік регіонів. Ректор Волинського інституту економіки та менеджменту Артур Горбовий зазначив: «Щоб люди економічної науки дали свої практичні рекомендації, що ми повинні зробити, щоб закінчилася наша криза, щоб ми могли вступити до європейської спільноти. Сам по собі цей момент настати не може – ми мусимо робити відповідні кроки. Досвід країн, які вступили до євроспільноти, є для нас безцінним. Наші студенти їздять до них на практику, їхні практикуються у нас, ми обмінюємося методиками викладання…».
Економічним перетворенням – духовне підґрунтя
Рекомендації з підвищення інвестиційної привабливості регіонів, зокрема щодо створення умов для розвитку малого та середнього бізнесу та узгодження українського законодавства з європейським, повинні мати під собою духовне підґрунтя – такі незвичні висновки звучали з вуст учасників заходу – фізиків, математиків, економістів.
Як зауважив ректор Вищої школи економіки, туризму та суспільних наук з польського міста Кельце Ян Телюс, найперше, що допоможе українцям наблизитися до Європи реально, – зміна пострадянської ментальності, котра є суто споживацькою і нині домінує в багатьох сферах українського буття.
«У Польщі функціонував 10-15 років тому термін «Гомо совєтікус», який характеризував ментальність людини соціалістичного табору. З неї досить важко вийти, ті схеми й структури глибоко в’їлися у свідомість людей. Однак іншого виходу у вас немає. Бо навіть сам перехід кордону з Україною для нас – то вже ціла проблема, починаючи від обслуговування – як будується партнерство чиновника з тим, кого він обслуговує. Ваш чиновник прагне показати свою владу, і в цьому також ментальність. Невідремонтований будинок, сміття обабіч дороги, інший безлад – це в Польщі поганий тон, тому цього в нас майже не побачиш. В Україні подібне зустрічається частіше, і ще не всі розуміють, що якщо вони псують екологію, то перш за все псують її на шкоду собі», – зазначає Кельце Ян Телюс.
Природа кризи в Україні дещо відмінна від кризи західної тим, що базується на невідповідності реальної вартості продуктів їхній ціні, наголосив професор Львівського національного університету Володимир Юринець. «Треба поле зорати, посіяти, скосити й зберегти те зерно, помолоти. А тоді на пекарні спекти хліб. А цегла на гуртовнях дорожча від хліба… То як не буде криза, шановні?» – каже професор.
Науковці-партнери вирішили відкрити очі урядовцям, вказавши на їхні помилки та викладаючи рекомендації щодо реальних кроків виходу з економічної кризи. Їх розішлють відповідним міністерствам, податківцям, керівникам місцевої влади. Науковці застерігають лише від одного – полишення їхніх напрацювань «під сукном». Як показала практика, внаслідок подібного нехтування порадами фахівців людство вже пережило чимало неприємних моментів, таких як Чорнобильська катастрофа чи й остання економічна криза.
(Луцьк – Київ – Прага)
