Речник СБУ Марина Остапенко, посилаючись на «оперативну необхідність», відмовилася назвати регіон чи місто, де пройшла спецоперація. Між тим осередки «Партії визволення» – саме це у перекладі означає «Хізб ут-Тахрір» – уже давно існують у Криму. Цілком легально вони діють і в понад 40 країнах світу. Тож чи справді можна вважати цю організацію терористичною?
Служба безпеки України стверджує, що вперше зустрілася із намаганням створити в Україні осередок «забороненої у 29 країнах світу міжнародної терористичної організації «Хізб ут-Тахрір».
За словами речниці СБУ Марини Остапенко, внаслідок проведеної спецоперації цю спробу припинили «ще у зародковому стані». До складу осередку (так званої «халки») входили 9 осіб, які пройшли спеціальну диверсійну підготовку на території держав Близького Сходу. Вони організували чітку ієрархічну структуру і проводили конспіративні зібрання. На них вивчали Коран, праці засновника «Хізб ут-Тахрір» Тюкійюддіна Набхані та його послідовників, а також програмні документи організації.
Подальшою метою осередку, запевнила Марина Остапенко, було «вербування та підготовка потенційних терористів».
Оскільки операція СБУ мала «упереджувальний характер», то іноземним членам осередку заборонили в’їзд до України, а інформацію про них передали до Ради Безпеки ООН для внесення до переліку осіб, які причетні до терористичної діяльності.
Громадяни ж України отримали офіційне застереження СБУ. А рішення щодо порушення проти них кримінальної справи буде ухвалене після результатів правової експертизи вилученої літератури, яку здійснює Інститут держави і права імені Корецького.
Посилаючись на «оперативну необхідність», речник СБУ відмовилася назвати регіон, де було виявлено цей осередок, щоправда, заперечила, що це Крим.
«Хізб ут-Тахрір» із 2003 року існує у Криму
Між тим саме у Криму «Хізб ут-Тахрір» діє ще з 2003 року. Тоді вона заявила про себе у контексті іракських подій. Відтоді організація, яка не є зареєстрованою, а відтак і не є забороненою, заявляє про себе шляхом проведення провокаційних конференцій та інших інформаційних заходів.
«Хізб ут-Тахрір» активно намагається залучити до своїх лав кримських татар, і це викликає великий спротив кримського муфтіяту.
Сама «Хізб ут-Тахрір» стверджує, що «бореться за відновлення всесвітнього халіфату (середньовічної мусульманської держави) виключно ненасильницькими методами».
І хоч ця організація є «безперечно радикальною, наразі немає прямих доказів терористичної діяльності «Хізб ут-Тахрір», наголошує віце-президент Центру Близькосхідних досліджень Олександр Богомолов.
Немає прямих доказів терористичної діяльності «Хізб ут-Тахрір»
Усі докази, які наводяться, як правило, стосуються не самої організації, а конкретних людей, які спочатку входили до осередків «Хізб ут-Тахрір», а потім перейшли до інших, радикальніших організацій.
Як терористична, «Хізб ут-Тахрір» кваліфікується переважно у країнах пострадянського простору, які не є взірцем демократії.
Тому Олександр Богомолов закликає брати приклад із розвинених демократичних країн, які мають усталені механізми «ідентифікації тероризму».
У Європі діяльність цієї організації заборонила лише Німеччина – через декларативний антисемітизм.
Публічна дискусія щодо того, чи є «Хізб ут-Тахрір» терористичною організацією, пройшла у Великій Британії. Такою її не визнали, і тепер у Лондоні легально діє головний інформаційний центр «політичної мережі ісламу».
«Хізб ут-Тахрір» має осередки ще у понад 40 країнах світу.
Пряма ж небезпека для України від діяльності «Хізб ут-Тахрір», на думку Олександра Богомолова, полягає у тому напруженні, яке вона створює у кримськотатарському середовищі. А потенційна загроза – у можливості подальшої радикалізації як окремих представників, так і окремих осередків організації.
(Київ – Прага)
Служба безпеки України стверджує, що вперше зустрілася із намаганням створити в Україні осередок «забороненої у 29 країнах світу міжнародної терористичної організації «Хізб ут-Тахрір».
За словами речниці СБУ Марини Остапенко, внаслідок проведеної спецоперації цю спробу припинили «ще у зародковому стані». До складу осередку (так званої «халки») входили 9 осіб, які пройшли спеціальну диверсійну підготовку на території держав Близького Сходу. Вони організували чітку ієрархічну структуру і проводили конспіративні зібрання. На них вивчали Коран, праці засновника «Хізб ут-Тахрір» Тюкійюддіна Набхані та його послідовників, а також програмні документи організації.
Подальшою метою осередку, запевнила Марина Остапенко, було «вербування та підготовка потенційних терористів».
Оскільки операція СБУ мала «упереджувальний характер», то іноземним членам осередку заборонили в’їзд до України, а інформацію про них передали до Ради Безпеки ООН для внесення до переліку осіб, які причетні до терористичної діяльності.
Громадяни ж України отримали офіційне застереження СБУ. А рішення щодо порушення проти них кримінальної справи буде ухвалене після результатів правової експертизи вилученої літератури, яку здійснює Інститут держави і права імені Корецького.
Посилаючись на «оперативну необхідність», речник СБУ відмовилася назвати регіон, де було виявлено цей осередок, щоправда, заперечила, що це Крим.
«Хізб ут-Тахрір» із 2003 року існує у Криму
Між тим саме у Криму «Хізб ут-Тахрір» діє ще з 2003 року. Тоді вона заявила про себе у контексті іракських подій. Відтоді організація, яка не є зареєстрованою, а відтак і не є забороненою, заявляє про себе шляхом проведення провокаційних конференцій та інших інформаційних заходів.
«Хізб ут-Тахрір» активно намагається залучити до своїх лав кримських татар, і це викликає великий спротив кримського муфтіяту.
Сама «Хізб ут-Тахрір» стверджує, що «бореться за відновлення всесвітнього халіфату (середньовічної мусульманської держави) виключно ненасильницькими методами».
І хоч ця організація є «безперечно радикальною, наразі немає прямих доказів терористичної діяльності «Хізб ут-Тахрір», наголошує віце-президент Центру Близькосхідних досліджень Олександр Богомолов.
Немає прямих доказів терористичної діяльності «Хізб ут-Тахрір»
Усі докази, які наводяться, як правило, стосуються не самої організації, а конкретних людей, які спочатку входили до осередків «Хізб ут-Тахрір», а потім перейшли до інших, радикальніших організацій.
Як терористична, «Хізб ут-Тахрір» кваліфікується переважно у країнах пострадянського простору, які не є взірцем демократії.
Тому Олександр Богомолов закликає брати приклад із розвинених демократичних країн, які мають усталені механізми «ідентифікації тероризму».
У Європі діяльність цієї організації заборонила лише Німеччина – через декларативний антисемітизм.
Публічна дискусія щодо того, чи є «Хізб ут-Тахрір» терористичною організацією, пройшла у Великій Британії. Такою її не визнали, і тепер у Лондоні легально діє головний інформаційний центр «політичної мережі ісламу».
«Хізб ут-Тахрір» має осередки ще у понад 40 країнах світу.
Пряма ж небезпека для України від діяльності «Хізб ут-Тахрір», на думку Олександра Богомолова, полягає у тому напруженні, яке вона створює у кримськотатарському середовищі. А потенційна загроза – у можливості подальшої радикалізації як окремих представників, так і окремих осередків організації.
(Київ – Прага)
