Одним із кроків у вихованні молодих патріотів у Збройних силах України називають військово-патріотичні збори, які вкотре ініціює Всеукраїнський громадський рух «За майбутнє» під патронатом Президента Віктора Януковича і які вп’яте почнуться вже 30 квітня.
Організатори розповідають, що упродовж кількох днів учасники зборів, серед яких понад 300 школярів та студентів із усієї України, братимуть участь у чотирьох блоках змагань: військовому, спортивному, туристичному та культурно-масовому.
«Крім цього, з учасниками військово-патріотичних зборів проводяться бесіди про патріотизм і любов до України, здійснюється екскурс в історію місця, де відбуваються військово-патріотичні збори: розповідають, які там були бої, як відстоювали Україну», – зазначив голова громадського руху «За майбутнє» Денис Олійник.
У Збройних силах знають, що військова служба не дуже популярна
У Збройних силах України кажуть, що ідеологія такого заходу одна: виховати справжнього патріота, готового захищати свою країну. Начальник департаменту пропаганди та військово-патріотичного виховання Головного управління виховної роботи Збройних сил Олексій Сергієнко висловив переконання, що участь у військово-патріотичних зборах молоді популяризує військову службу в українському суспільстві.
«Близько 20 тисяч заявок, які надійшли цього року від молоді для участі у заходах військово-патріотичних зборів, підтверджують, що молодь зацікавлена в тому, щоб ознайомитися зі специфікою військової служби, побачити її зсередини, дізнатися більше про військову техніку. І це, скажу без перебільшення, значно впливає на популяризацію військової служби в суспільстві, бо ми знаємо, що певні проблеми в цьому напрямку діяльності у нас є», – додав Олексій Сергієнко.
У патріотичних заходах бракує українського
Натомість в Організації української молоді «Спадщина» кажуть, що військово-патріотичні збори як метод виховання багато в чому застарілий. Як зауважує голова організації Тарас Мисько, для молоді важливо згадувати не лише про переможні моменти радянської історії, а й про перемоги українців у всі історичні періоди.
За словами Тараса Миська, нині патріотичному розвитку молодих українців не сприяє й система шкільної освіти. «У школах це все відбувається досить формально. Сказали, видали наказ, що треба провести до якоїсь дати якесь свято, його й організовують, але таким чином, що діти йдуть туди лише тому, що вчитель поставить хорошу оцінку. Ніхто не думає про те, щоб патріотичні заходи були цікаві для дітей», – наголосив Тарас Мисько.
Опитування, проведене Інститутом Горшеніна упродовж останнього року в Україні, Польщі, Казахстані та Росії, засвідчило, що рівень патріотизму серед молодих громадян найгірший саме в Україні. За останніми даними, лише 55,4% української молоді вважають себе патріотами. У Казахстані таких респондентів – 68,2%, у Росії – 66,5%, у Польщі – 61,9%.
Організатори розповідають, що упродовж кількох днів учасники зборів, серед яких понад 300 школярів та студентів із усієї України, братимуть участь у чотирьох блоках змагань: військовому, спортивному, туристичному та культурно-масовому.
«Крім цього, з учасниками військово-патріотичних зборів проводяться бесіди про патріотизм і любов до України, здійснюється екскурс в історію місця, де відбуваються військово-патріотичні збори: розповідають, які там були бої, як відстоювали Україну», – зазначив голова громадського руху «За майбутнє» Денис Олійник.
У Збройних силах знають, що військова служба не дуже популярна
У Збройних силах України кажуть, що ідеологія такого заходу одна: виховати справжнього патріота, готового захищати свою країну. Начальник департаменту пропаганди та військово-патріотичного виховання Головного управління виховної роботи Збройних сил Олексій Сергієнко висловив переконання, що участь у військово-патріотичних зборах молоді популяризує військову службу в українському суспільстві.
«Близько 20 тисяч заявок, які надійшли цього року від молоді для участі у заходах військово-патріотичних зборів, підтверджують, що молодь зацікавлена в тому, щоб ознайомитися зі специфікою військової служби, побачити її зсередини, дізнатися більше про військову техніку. І це, скажу без перебільшення, значно впливає на популяризацію військової служби в суспільстві, бо ми знаємо, що певні проблеми в цьому напрямку діяльності у нас є», – додав Олексій Сергієнко.
У патріотичних заходах бракує українського
Натомість в Організації української молоді «Спадщина» кажуть, що військово-патріотичні збори як метод виховання багато в чому застарілий. Як зауважує голова організації Тарас Мисько, для молоді важливо згадувати не лише про переможні моменти радянської історії, а й про перемоги українців у всі історичні періоди.
За словами Тараса Миська, нині патріотичному розвитку молодих українців не сприяє й система шкільної освіти. «У школах це все відбувається досить формально. Сказали, видали наказ, що треба провести до якоїсь дати якесь свято, його й організовують, але таким чином, що діти йдуть туди лише тому, що вчитель поставить хорошу оцінку. Ніхто не думає про те, щоб патріотичні заходи були цікаві для дітей», – наголосив Тарас Мисько.
Опитування, проведене Інститутом Горшеніна упродовж останнього року в Україні, Польщі, Казахстані та Росії, засвідчило, що рівень патріотизму серед молодих громадян найгірший саме в Україні. За останніми даними, лише 55,4% української молоді вважають себе патріотами. У Казахстані таких респондентів – 68,2%, у Росії – 66,5%, у Польщі – 61,9%.
