У запасниках Дніпропетровського художнього музею портрет молодої жінки в намисті пролежав 40 років. Куплена за копійки в якогось із відвідувачів ще за радянських часів картина з почорнілими фарбами потребувала реставрації. Довгий час співробітники і не підозрювали, що вона може належати пензлю відомого майстра. Зараз авторство Рембрандта вже на 90 відсотків підтвердили експерти, під шаром бруду виявили напис «Рембрандт, 1632 рік».
Остаточний висновок має дати офіційна експертиза. Наразі полотном зацікавився музей Рембрандта в Амстердамі, він обіцяє прислати своїх експертів, які оглянуть оригінал. Поки ж фахівець Дніпропетровського художнього музею Ігор Труш відвідав особисто голландських колег і показав їм комп’ютерно-поліграфічну копію картини.
«Виникли суто музейницькі питання: що ви робили з цією роботою, чи піддавали її реставрації і так далі. Коли ми сказали, що ми навмисне нічого не робимо в очікуванні фахівців, вони дуже зраділи. Рембрандт це чи не Рембрандт? Та будь-яка дослідницька робота – це цікаво, адже ти відкриваєш щось нове», – радіє мистецтвознавець.
Голландці, які мають коріння в Україні, теж проявляють цікавість до полотна. Нещодавно, щоб побачити загадкову картину, Дніпропетровськ спеціально відвідала Лідія Доннерс-Мунт, голландка українського походження.
У музеї розраховують на урядові кошти для капітального ремонту
Мистецтвознавці сподіваються, що після того, як авторство картини буде підтверджене, розпочнеться тісна співпраця з Нідерландами. У художньому музеї також очікують напливу європейських туристів. Очікують і водночас бояться. Зовні і всередині музей у Дніпропетровську поступається закордонним закладам культури, каже директорка Тетяна Шпаренко. Коштів із державного бюджету вистачає тільки на зарплату працівникам та на розрахунки з комунальниками.
«У нас надзвичайна фондова колекція, але треба зуміти це гідно продемонструвати. Я кажу передусім про капітальний ремонт будівлі», – каже директор музею.
Дніпропетровські музейники сподіваються: якщо авторство Рембрандта доведуть, влада буде змушена виділити кошти на порятунок усього закладу. У далеких планах також організація подорожі картини до Нідерландів.
Остаточний висновок має дати офіційна експертиза. Наразі полотном зацікавився музей Рембрандта в Амстердамі, він обіцяє прислати своїх експертів, які оглянуть оригінал. Поки ж фахівець Дніпропетровського художнього музею Ігор Труш відвідав особисто голландських колег і показав їм комп’ютерно-поліграфічну копію картини.
«Виникли суто музейницькі питання: що ви робили з цією роботою, чи піддавали її реставрації і так далі. Коли ми сказали, що ми навмисне нічого не робимо в очікуванні фахівців, вони дуже зраділи. Рембрандт це чи не Рембрандт? Та будь-яка дослідницька робота – це цікаво, адже ти відкриваєш щось нове», – радіє мистецтвознавець.
Голландці, які мають коріння в Україні, теж проявляють цікавість до полотна. Нещодавно, щоб побачити загадкову картину, Дніпропетровськ спеціально відвідала Лідія Доннерс-Мунт, голландка українського походження.
У музеї розраховують на урядові кошти для капітального ремонту
Мистецтвознавці сподіваються, що після того, як авторство картини буде підтверджене, розпочнеться тісна співпраця з Нідерландами. У художньому музеї також очікують напливу європейських туристів. Очікують і водночас бояться. Зовні і всередині музей у Дніпропетровську поступається закордонним закладам культури, каже директорка Тетяна Шпаренко. Коштів із державного бюджету вистачає тільки на зарплату працівникам та на розрахунки з комунальниками.
«У нас надзвичайна фондова колекція, але треба зуміти це гідно продемонструвати. Я кажу передусім про капітальний ремонт будівлі», – каже директор музею.
Дніпропетровські музейники сподіваються: якщо авторство Рембрандта доведуть, влада буде змушена виділити кошти на порятунок усього закладу. У далеких планах також організація подорожі картини до Нідерландів.
