З 12 років Богдан Новосельський знав, що буде художником, але поки дійшов до ковальського мистецтва, спробував себе і в живописі, і в графіці, і у ткацтві гобеленів, і в різьбі по дереву, і у виготовленні вітражів. Тоді йому було 33 роки. І вже більше 20-и віддає себе ковальству. Має успішну фірму в Городенці, має багато учнів, став першим членом-кореспондентом Української академії архітектури в галузі ковальського мистецтва. Для Богдана Новосельського це і бізнес, і творчість, і визнання не лише в Україні.
«Дякую Богу, що я сьогодні маю можливість робити те, що люблю. А якщо за це ще й гроші платять, і непогані, то, мабуть, це є те, що називається щастям», – каже Богдан Новосельський.
Подарунок ковалів Івано-Франківську – композиція «Букет майстрів»
Перекуємо мечі на квіти
Таких відданих ковальству людей щороку приїжджає на фестиваль все більше. Байка, що то праця нелегка – при вогні, сажі і важких молотах. Зате як цікаво спостерігати, коли з металу завдяки вогню і людським рукам народжується хай навіть щось найпростіше, хоч б підкова. Власне все більше і тих, хто приходить на майдан Шептицького, де просто неба працюють численні кузні, просто подивитись на це.
Мета фестивалю подвійна: збереження ковальського ремесла і демонстрація пересічним людям, що ця старовинна професія не вмирає. «Нехай у такий спосіб, більше художній. Але, думаю, це благородно: ковалі від ремесла, наприклад, зброї знищення, чи там кайданів, чи якихось пристроїв для катування (була і така історія в ковальстві) перейшли до речей красивих», – каже голова Спілки майстрів ковальського мистецтва України Сергій Полуботько.
Фото на згадку в ковальській рамі
Ще один подарунок – «Великоднє сонечко»На фестивалі будуть і художники-ковалі, які з металу кують квіти, птахів чи мереживо, і сільські ковалі, які роблять борони, підкови, і зброярі, і ювеліри. У минулому році майстри спільно робили 4-метрове «Дерево щастя», яке сьогодні буде встановлене в центрі міста, на так званій «стометрівці». Ще раніше Івано-Франківськ отримав у дарунок «Букет майстрів» і «Великоднє сонечко». А тепер разом виготовлятимуть декоративну композицію «У рамках ковальських традицій». Це ніби рамка для фото на згадку, але особлива, – каже Сергій Полуботько.
«Спробуємо показати світ ковальства в цій рамі: хто робить підкови – буде робити підкову, цвях, молоток, троянду. Все, що робили ковалі, ми будем намагатись використати і прикрасити цю раму такими кованими елементами», – зазначив Сергій Полуботько.
Рама нагадуватиме стару кузню. Вже є її основа – старе, ще австрійське ковадло. А ще робитимуть листочки і плоди, які передадуть в Австралію – там ковалі виготовляють пам’ятне дерево на вшанування цьогорічних жертв пожеж на цьому материку.
Ремесло чи мистецтво – запитайте молодих
На Святі ковалів в Івано-Франківську будуть представлені ковальські школи Англії, Австрії, Бельгії, Литви, Іспанії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Росії, Білорусі, Фінляндії, Франції, Швеції, Норвегії. Діятимуть VIII виставка робіт майстрів «Орнаментальне мистецтво» і ІІ студентська «Ковальське сузір’я». Цього ррку вона особлива: свої роботи покажуть студенти навчальних закладів, які мають кафедри або факультети металу, а також студенти Санкт-Петербурзької академії дизайну і мистецтва, Шведського інституту дизайну і ремесла, Вроцлавської академії мистецтв. Найкраща відповідь скептикам, чи не зникне ковальство.
І вперше Свято ковалів, закінчившись в Івано-Франківську, продовжить роботу в Кам’янець-Подільському, ще одному місті з ковальськими традиціями. А Івано-Франківськ, другим після Донецька, буде включений у так зване «Кільце європейських ковальських міст».
(Івано-Франківськ – Київ – Прага)
«Дякую Богу, що я сьогодні маю можливість робити те, що люблю. А якщо за це ще й гроші платять, і непогані, то, мабуть, це є те, що називається щастям», – каже Богдан Новосельський.
Перекуємо мечі на квіти
Таких відданих ковальству людей щороку приїжджає на фестиваль все більше. Байка, що то праця нелегка – при вогні, сажі і важких молотах. Зате як цікаво спостерігати, коли з металу завдяки вогню і людським рукам народжується хай навіть щось найпростіше, хоч б підкова. Власне все більше і тих, хто приходить на майдан Шептицького, де просто неба працюють численні кузні, просто подивитись на це.
Мета фестивалю подвійна: збереження ковальського ремесла і демонстрація пересічним людям, що ця старовинна професія не вмирає. «Нехай у такий спосіб, більше художній. Але, думаю, це благородно: ковалі від ремесла, наприклад, зброї знищення, чи там кайданів, чи якихось пристроїв для катування (була і така історія в ковальстві) перейшли до речей красивих», – каже голова Спілки майстрів ковальського мистецтва України Сергій Полуботько.
Фото на згадку в ковальській рамі
«Спробуємо показати світ ковальства в цій рамі: хто робить підкови – буде робити підкову, цвях, молоток, троянду. Все, що робили ковалі, ми будем намагатись використати і прикрасити цю раму такими кованими елементами», – зазначив Сергій Полуботько.
Рама нагадуватиме стару кузню. Вже є її основа – старе, ще австрійське ковадло. А ще робитимуть листочки і плоди, які передадуть в Австралію – там ковалі виготовляють пам’ятне дерево на вшанування цьогорічних жертв пожеж на цьому материку.
Ремесло чи мистецтво – запитайте молодих
На Святі ковалів в Івано-Франківську будуть представлені ковальські школи Англії, Австрії, Бельгії, Литви, Іспанії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Росії, Білорусі, Фінляндії, Франції, Швеції, Норвегії. Діятимуть VIII виставка робіт майстрів «Орнаментальне мистецтво» і ІІ студентська «Ковальське сузір’я». Цього ррку вона особлива: свої роботи покажуть студенти навчальних закладів, які мають кафедри або факультети металу, а також студенти Санкт-Петербурзької академії дизайну і мистецтва, Шведського інституту дизайну і ремесла, Вроцлавської академії мистецтв. Найкраща відповідь скептикам, чи не зникне ковальство.
І вперше Свято ковалів, закінчившись в Івано-Франківську, продовжить роботу в Кам’янець-Подільському, ще одному місті з ковальськими традиціями. А Івано-Франківськ, другим після Донецька, буде включений у так зване «Кільце європейських ковальських міст».
(Івано-Франківськ – Київ – Прага)
