30 квітня Конституційний Суд виголосив офіційне рішення щодо подання Президента Віктора Ющенка з приводу того, що новоутворена коаліція мала подати на затвердження Президентові кандидатуру Прем’єр-міністра.
«Внесення пропозицій Президенту України щодо кандидатури Прем’єр-міністра України, а також відповідно до Конституції України – щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів належить виключно до повноважень коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді, сформованої відповідно до частин шостої, сьомої статті 83 Конституції України, – заявив конституційний суддя Андрій Стрижак. – Рішення є обов’язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене».
Президент запитав про те, чого немає в Конституції
Згодом на прес-конференції суддя Стрижак також сказав, що Конституційний Суд не дав вичерпної відповіді на поставлене Президентом запитання, бо такої відповіді не дає сама Конституція. За його словами, ситуація зумовлена тим, що зміни до Основного закону, які набули чинності на початку 2006 року не були системними.
Зацікавлені сторони рішення КСУ зрозуміли по-різному. В уряді та в парламенті дійшли висновку, що підстав для розпуску парламенту немає.
«Рішення Конституційного Суду було прийняте кілька днів тому і воно чітко свідчить про те, що позиція наша була правою, – прокоментувала ситуацію Юлія Тимошенко. – Що коаліція має право при формуванні нової коаліції вносити нову кандидатуру Прем’єр-міністра, але вона не зобов’язана це робити. Тому ніяких підстав для розпуску парламенту сьогодні не існує. І я переконана, що розпуску парламенту сьогодні не буде».
Ні розпуску, ні «ширки» – лише політична криза
Натомість представник Президента в конституційному суді Марина Ставнійчук заявила про можливі консультації з головами фракцій щодо розпуску парламенту.
Проте на думку політолога Андрія Єрмолаєва за такого рішення консультації навряд чи матимуть позитивний результат. «Це скоріше намагання зберегти обличчя, – зауважив він. – Після такого рішення Конституційного Суду навряд чи фракції, окрім Партії регіонів, будуть підтримувати ідею дострокових парламентських виборів. Мабуть, Президент просто хоче звернути на себе уваги. Інша справа, якщо опозиції вдасться розгойдати човен».
Також, на думку політолога, таке рішення КСУ не спонукатиме до створення в парламенті широкої коаліції. «Перемови між БЮТ і Партією регіонів, про які багато говорили, були зумовлені, зокрема, й тим, що БЮТ таким чином намагався підстрахуватися на той випадок, якщо Президент отримає важелі розпуску парламенту, – каже Андрій Єрмолаєв. – Але тепер по факту рішення Конституційного Суду для БЮТ така мотивація – зберегтися при владі завдяки союзу з Партією регіонів – втратила сенс».
Більшість політичних оглядачів схиляється до думки, що позиції Прем’єр-міністра на даний момент посилилися. Україна, певно, не матиме дострокових парламентських виборів, проте не матиме і дієздатної Верховної Ради. А Конституційний Суд України не став тим органом державної влади, який зумів би розв’язати політичну кризу в країні.
Наступне рішення КСУ стосуватиметься конституційності дати президентських виборів, призначених Верховною Радою на 25 жовтня.
(Київ – Прага)
«Внесення пропозицій Президенту України щодо кандидатури Прем’єр-міністра України, а також відповідно до Конституції України – щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів належить виключно до повноважень коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді, сформованої відповідно до частин шостої, сьомої статті 83 Конституції України, – заявив конституційний суддя Андрій Стрижак. – Рішення є обов’язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене».
Президент запитав про те, чого немає в Конституції
Згодом на прес-конференції суддя Стрижак також сказав, що Конституційний Суд не дав вичерпної відповіді на поставлене Президентом запитання, бо такої відповіді не дає сама Конституція. За його словами, ситуація зумовлена тим, що зміни до Основного закону, які набули чинності на початку 2006 року не були системними.
Зацікавлені сторони рішення КСУ зрозуміли по-різному. В уряді та в парламенті дійшли висновку, що підстав для розпуску парламенту немає.
«Рішення Конституційного Суду було прийняте кілька днів тому і воно чітко свідчить про те, що позиція наша була правою, – прокоментувала ситуацію Юлія Тимошенко. – Що коаліція має право при формуванні нової коаліції вносити нову кандидатуру Прем’єр-міністра, але вона не зобов’язана це робити. Тому ніяких підстав для розпуску парламенту сьогодні не існує. І я переконана, що розпуску парламенту сьогодні не буде».
Ні розпуску, ні «ширки» – лише політична криза
Натомість представник Президента в конституційному суді Марина Ставнійчук заявила про можливі консультації з головами фракцій щодо розпуску парламенту.
Проте на думку політолога Андрія Єрмолаєва за такого рішення консультації навряд чи матимуть позитивний результат. «Це скоріше намагання зберегти обличчя, – зауважив він. – Після такого рішення Конституційного Суду навряд чи фракції, окрім Партії регіонів, будуть підтримувати ідею дострокових парламентських виборів. Мабуть, Президент просто хоче звернути на себе уваги. Інша справа, якщо опозиції вдасться розгойдати човен».
Також, на думку політолога, таке рішення КСУ не спонукатиме до створення в парламенті широкої коаліції. «Перемови між БЮТ і Партією регіонів, про які багато говорили, були зумовлені, зокрема, й тим, що БЮТ таким чином намагався підстрахуватися на той випадок, якщо Президент отримає важелі розпуску парламенту, – каже Андрій Єрмолаєв. – Але тепер по факту рішення Конституційного Суду для БЮТ така мотивація – зберегтися при владі завдяки союзу з Партією регіонів – втратила сенс».
Більшість політичних оглядачів схиляється до думки, що позиції Прем’єр-міністра на даний момент посилилися. Україна, певно, не матиме дострокових парламентських виборів, проте не матиме і дієздатної Верховної Ради. А Конституційний Суд України не став тим органом державної влади, який зумів би розв’язати політичну кризу в країні.
Наступне рішення КСУ стосуватиметься конституційності дати президентських виборів, призначених Верховною Радою на 25 жовтня.
(Київ – Прага)
