Єврокомісія, цей виконавчий орган європейської спільноти, підвела підсумки виконання плану співробітництва із 12-ма країнами-сусідами. Минулий рік для Європи, як, власне, і для її сусідів, був дуже складний через глобальні кризові чинники. Російсько-грузинський військовий конфлікт та ізраїльські бомбардування у Смузі Газа тільки додали напруження у стосунки між країнами на східних і південних кордонах Європейського Союзу.
У доповіді щодо прогресу України у виконанні плану дій у рамках Європейської політики сусідства зазначено, що справжнім випробуванням для взаємин між Євросоюзом та Україною стала нещодавня газова криза.
Оприлюднена у четвер доповідь свідчить, що численні сфери економіко-політичного життя України викликають занепокоєння Брюсселя.
Корупція, бідність і тортури
Серед головних недоліків, названо рівень корупції та послаблення боротьби з нею. Наступними проблемними питаннями залишаються випадки дискримінації представників нацменшин, зневажливе поводження та тортури у в’язницях, відсутність чіткої міграційної політики та зростання бідності у державі.
Хоча економічні негаразди та політична нестабільність уповільнили поступ України до європейських демократичних стандартів, минулий рік все ж приніс і деякі здобутки. Вступ до Світової організації торгівлі, вклад представників України до Європейської спільної зовнішньої та безпекової політики, початок переговорів про вступ до Європейської енергетичної спільноти – ось тільки частина цих досягнень.
Як зазначила Беніта Ферреро-Вальднер, єврокомісар з питань зовнішніх стосунків та Європейської політики сусідства, ще одним великим та успішним кроком у європейсько-українській співпраці стала робота над угодою про асоціацію.
Переговори про цю угоду між Києвом та Брюсселем проходили дуже добре протягом минулого року, – зазначає єврокомісар. – Суттєвий прогрес нині продовжується і завершення всього переговорного процесу можливе вже наприкінці цього року.
«Я поки що не можу сказати, коли переговори закінчаться, – каже Беніта Ферреро-Вальднер. – Проте, швидкість, з якою ми працюємо, – досить велика. Якщо цей процес не уповільниться з якихось політичних причин, то надіюся, до кінця цього року все буде завершено».
«Ми не змагаємося за сфери впливу» – Ферреро-Вальднер
Якою з позицій Єврокомісії бачиться Східна Європа, зокрема Україна, з огляду на те, що Європа деякою мірою змагається з Росією за сфери впливу у цьому регіоні?, – поцікавилися журналісти.
Україна, Молдова, Грузія, Вірменія та інші східні партнери, – пояснила представниця Єврокомісії, – це спільні сусіди Євросоюзу та Росії. Тому саме з огляду на велику зацікавленість цих країн-сусідів Євросоюз запропонував їм допомогу у здійсненні політичних та демократичних реформ. «Ми хотіли б їх бачити такими ж процвітаючими, убезпеченими та стабільними, яким є і Євросоюз», – наголошує Беніта Ферреро-Вальднер.
«Тому, ми зовсім не змагаємося з Росією, – каже вона. – Гадаю, що і «Східне партнерство» теж слід бачити, як поглиблену пропозицію нашої політики сусідства. Ми завжди наголошували саме на багатосторонності цієї ініціативи, у співробітництві у сфері енергетики, демократії, міжлюдських контактів, економічної інтеграції, та регуляторних реформах».
Пані Ферреро-Вальднер додала, що у контексті «Східного партнерства» Росію теж можна було б запрошувати до співпраці. Щоправда, тільки як третю країну.
(Брюссель – Прага – Київ)
У доповіді щодо прогресу України у виконанні плану дій у рамках Європейської політики сусідства зазначено, що справжнім випробуванням для взаємин між Євросоюзом та Україною стала нещодавня газова криза.
Оприлюднена у четвер доповідь свідчить, що численні сфери економіко-політичного життя України викликають занепокоєння Брюсселя.
Корупція, бідність і тортури
Серед головних недоліків, названо рівень корупції та послаблення боротьби з нею. Наступними проблемними питаннями залишаються випадки дискримінації представників нацменшин, зневажливе поводження та тортури у в’язницях, відсутність чіткої міграційної політики та зростання бідності у державі.
Хоча економічні негаразди та політична нестабільність уповільнили поступ України до європейських демократичних стандартів, минулий рік все ж приніс і деякі здобутки. Вступ до Світової організації торгівлі, вклад представників України до Європейської спільної зовнішньої та безпекової політики, початок переговорів про вступ до Європейської енергетичної спільноти – ось тільки частина цих досягнень.
Як зазначила Беніта Ферреро-Вальднер, єврокомісар з питань зовнішніх стосунків та Європейської політики сусідства, ще одним великим та успішним кроком у європейсько-українській співпраці стала робота над угодою про асоціацію.
Переговори про цю угоду між Києвом та Брюсселем проходили дуже добре протягом минулого року, – зазначає єврокомісар. – Суттєвий прогрес нині продовжується і завершення всього переговорного процесу можливе вже наприкінці цього року.
«Я поки що не можу сказати, коли переговори закінчаться, – каже Беніта Ферреро-Вальднер. – Проте, швидкість, з якою ми працюємо, – досить велика. Якщо цей процес не уповільниться з якихось політичних причин, то надіюся, до кінця цього року все буде завершено».
«Ми не змагаємося за сфери впливу» – Ферреро-Вальднер
Якою з позицій Єврокомісії бачиться Східна Європа, зокрема Україна, з огляду на те, що Європа деякою мірою змагається з Росією за сфери впливу у цьому регіоні?, – поцікавилися журналісти.
Україна, Молдова, Грузія, Вірменія та інші східні партнери, – пояснила представниця Єврокомісії, – це спільні сусіди Євросоюзу та Росії. Тому саме з огляду на велику зацікавленість цих країн-сусідів Євросоюз запропонував їм допомогу у здійсненні політичних та демократичних реформ. «Ми хотіли б їх бачити такими ж процвітаючими, убезпеченими та стабільними, яким є і Євросоюз», – наголошує Беніта Ферреро-Вальднер.
«Тому, ми зовсім не змагаємося з Росією, – каже вона. – Гадаю, що і «Східне партнерство» теж слід бачити, як поглиблену пропозицію нашої політики сусідства. Ми завжди наголошували саме на багатосторонності цієї ініціативи, у співробітництві у сфері енергетики, демократії, міжлюдських контактів, економічної інтеграції, та регуляторних реформах».
Пані Ферреро-Вальднер додала, що у контексті «Східного партнерства» Росію теж можна було б запрошувати до співпраці. Щоправда, тільки як третю країну.
(Брюссель – Прага – Київ)
