Світова цифрова бібліотека, сайт якої урочисто відкрили в вівторок, має на меті розвивати соціальний прогрес і кращий рівень життя в усьому світі, що допоможе створити «суспільство всеохопного знання», каже помічник генерального директора ЮНЕСКО зі зв’язків із громадськістю і інформації Абдул Вахід Хан.
«Будь-який перспективний погляд на створення суспільства всеохопного знання має ґрунтуватися на якихсь фундаментальних засадах – наприклад, загального доступу до інформації і знань, культурної і мовної різноманітності, свободи висловлювання і якісної освіти для всіх. І до всіх цих чотирьох фундаментальних засад робить внесок оцифровування бібліотек. А ще воно робить внесок у загальну справу ЮНЕСКО, тобто через загальне порозуміння зміцнювати мир», – каже чільний представник Організації ООН із питань освіти, науки і культури.
За його словами, проект Світової цифрової бібліотеки, крім уже згаданого, також підтримує Статтю 19 Загальної декларації прав людини – про те, що кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їхнє виявлення, право, яке включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.
Американці поділилися досвідом, увесь світ надав пам’ятки
Створити Світову цифрову бібліотеку запропонував 2005 року керівник найбільшої в світі Бібліотеки Конгресу США Джеймз Біллінґтон. Він же за десяток років до того став автором ідеї й схожої американської програми – Програми цифрової бібліотеки американської пам’яті, яка дає вільний доступ в інтернеті до всіх 8,5 мільйонів історичних пам’яток із колекцій Бібліотеки Конгресу та інших дослідницьких установ США.
Група експертів Бібліотеки Конгресу працювала й над Світовою цифровою бібліотекою, яка має ширше завдання – зібрати цифрові архіви з усього світу, щоб дати до них вільний доступ громадськості теж із усього світу.
Технічну допомогу надали й фахівці Александрійської бібліотеки з єгипетської Александрії, а пам’ятки для оцифровування надали провідні бібліотеки багатьох країн світу.
Сайт Бібліотеки працює сімома мовами: англійською, арабською, іспанською, китайською, португальською, російською і французькою, – але мови самих пам’яток нічим не обмежені.
Наразі в ній іще лише 1 тисяча 170 пам’яток, які охоплюють період від 8 тисяч років до нашої доби й до нинішніх днів, але наповнення Світової цифрової бібліотеки триває.
Цифрові бібліотеки не обходяться без проблем
Щоправда, ця Бібліотека наразі обмежується матеріалами, які з погляду авторського права є «громадським надбанням» і вільні для поширення.
До такого рішення призвели суперечки щодо авторських прав, які виникали навколо інших проектів оцифровування бібліотек, – таких, як цифрова бібліотека, яку створює компанія Google із колекцій провідних американських бібліотек та університетів.
Іще однією проблемою для таких проектів може бути їхня популярність. Коли під кінець минулого року Європейський Союз відкрив свою цифрову бібліотеку, кількість охочих познайомитися з її змістом була такою великою, що протягом перших днів роботи сайт бібліотеки Europeana кілька разів виходив із ладу – сервери не витримували, отримуючи по 10 мільйонів запитів щогодини.
(Прага – Київ)
«Будь-який перспективний погляд на створення суспільства всеохопного знання має ґрунтуватися на якихсь фундаментальних засадах – наприклад, загального доступу до інформації і знань, культурної і мовної різноманітності, свободи висловлювання і якісної освіти для всіх. І до всіх цих чотирьох фундаментальних засад робить внесок оцифровування бібліотек. А ще воно робить внесок у загальну справу ЮНЕСКО, тобто через загальне порозуміння зміцнювати мир», – каже чільний представник Організації ООН із питань освіти, науки і культури.
За його словами, проект Світової цифрової бібліотеки, крім уже згаданого, також підтримує Статтю 19 Загальної декларації прав людини – про те, що кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їхнє виявлення, право, яке включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.
Американці поділилися досвідом, увесь світ надав пам’ятки
Створити Світову цифрову бібліотеку запропонував 2005 року керівник найбільшої в світі Бібліотеки Конгресу США Джеймз Біллінґтон. Він же за десяток років до того став автором ідеї й схожої американської програми – Програми цифрової бібліотеки американської пам’яті, яка дає вільний доступ в інтернеті до всіх 8,5 мільйонів історичних пам’яток із колекцій Бібліотеки Конгресу та інших дослідницьких установ США.
Група експертів Бібліотеки Конгресу працювала й над Світовою цифровою бібліотекою, яка має ширше завдання – зібрати цифрові архіви з усього світу, щоб дати до них вільний доступ громадськості теж із усього світу.
Технічну допомогу надали й фахівці Александрійської бібліотеки з єгипетської Александрії, а пам’ятки для оцифровування надали провідні бібліотеки багатьох країн світу.
Сайт Бібліотеки працює сімома мовами: англійською, арабською, іспанською, китайською, португальською, російською і французькою, – але мови самих пам’яток нічим не обмежені.
Наразі в ній іще лише 1 тисяча 170 пам’яток, які охоплюють період від 8 тисяч років до нашої доби й до нинішніх днів, але наповнення Світової цифрової бібліотеки триває.
Цифрові бібліотеки не обходяться без проблем
Щоправда, ця Бібліотека наразі обмежується матеріалами, які з погляду авторського права є «громадським надбанням» і вільні для поширення.
До такого рішення призвели суперечки щодо авторських прав, які виникали навколо інших проектів оцифровування бібліотек, – таких, як цифрова бібліотека, яку створює компанія Google із колекцій провідних американських бібліотек та університетів.
Іще однією проблемою для таких проектів може бути їхня популярність. Коли під кінець минулого року Європейський Союз відкрив свою цифрову бібліотеку, кількість охочих познайомитися з її змістом була такою великою, що протягом перших днів роботи сайт бібліотеки Europeana кілька разів виходив із ладу – сервери не витримували, отримуючи по 10 мільйонів запитів щогодини.
(Прага – Київ)
