Про те, чи готові народні депутати достроково позбавляти себе повноважень і чи потрібні вибори країні, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин збирається обговорити з колегами-парламентаріями найближчого тижня. Сам він переконаний, що для проведення дострокових парламентських виборів одночасно з президентськими не має ніяких правових підстав.
Однак поговорити про це з депутатами все одно обіцяє. Щоправда, спікер рекомендує це зробити у таємний спосіб голосування, без втручання фракційних та партійних вождів.
Втім, навіть без рекомендацій Володимира Литвина схвалення ідеї проведення дострокових виборів парламенту самими парламентаріями виглядають примарними. Більшість пересічних депутатів, втомлені минулою виборчою кампанією і нинішніми «забаганками» своїх лідерів, не налаштовані вкорочувати собі термін депутатських повноважень. Тим паче, що багатьом із них може і не пощастити потрапити туди знову.
Наразі найбільше зацікавлені у перевиборах Верховної Ради глава президентського Секретаріату Віктор Балога, Президент Віктор Ющенко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок. Перші два прагнуть продовження політичного життя після закінчення терміну президентських повноважень та надійного імунітету. А два останні планують потрапити до парламенту як автономні проекти і на чолі цих проектів.
Віктор Янукович не проти виборів, схоже, виключно для отримання сатисфакції за все програне, починаючи з 2004 року. Проте охочих допомогти Януковичу досягти мрії у лавах «регіоналів» не так багато. Мрія може бути недосяжною і через неприхильність до цієї ідеї фінансистів партії та відсутність цілковитого доступу до адмінресурсу, яким у масштабах країни володіють Віктор Ющенко та Віктор Балога.
Результати виборів до облради на Тернопільщині дали багато приводів поговорити і про ефективність використання та розподіл адмінресурсу, і про особливий талант домовлятися і ділити як адмінресурс, так і владу. На Тернопільщині «януковичі» досягли небачених результатів. Чимало політологів переконані, що тернопільський досвід буде широко застосований і на виборах загальнодержавного масштабу.
Але охочих стати до агітроботи, щоб потрапити до парламенту наприкінці поточного року значно менше, ніж тих, хто хотів би провести президентські вибори на кілька місяців раніше, ніж на те сподівався Віктор Ющенко і про що не уточнює однозначно законодавство. (Депутатські суперечки точилися довкола точки відліку президентських повноважень – дня виборів чи дня інавгурації).
1 квітня Верховна Рада призначила президентські вибори на 25 жовтня 2009 року. Напередодні у парламенті обговорювалися можливі дати виборів – 17 та 23 січня. Депутат від БЮТ Андрій Шевченко пропонував своїм законопроектом провести їх 27 грудня.
Дати дорогу наступнику в 2010 році погоджувався, принаймні офіційно, і чинний Глава держави. Проте Верховна Рада переважною більшістю несподівано для Ющенка вкоротила термін президентських повноважень на кілька місяців. Обмеживши його тим самим у часі, який би дозволяв повирішувати усі нагальні проблеми, починаючи від усунення Юлії Тимошенко з посади прем’єра і до вирішенні власної політичної долі після президентства.
Вирішити ці питання Віктору Ющенкові може допомогти Конституційний Суд, який зараз вирішує, відповідно до президентського подання, чи є легітимним прем’єрство Юлії Тимошенко в умовах новоутвореної в грудні минулого року нової коаліції і чи можна її взагалі вважати коаліцією.
Президентська кампанія дочасно стартувала?
Між тим кілька днів тому «Урядовий кур’єр» надрукував постанову Верховної Ради про проведення президентських виборів 25 жовтня поточного року, легітимізувавши таким чином рішення депутатів. Офіційно виборча кампанія має розпочатися наприкінці червня. Але потенційні учасники президентської гонки уже активізувалися. Виборча риторика переважає в їхніх телевиступах та прес-промовах. Схоже, що більшість із них упевнені, що Конституційний Суд «не дозволить» Президентові розпускати парламент, а отже, парламент може стати найфункціональнішим і найефективнішим безкоштовним майданчиком для власного піару або ж піару своїх лідерів на президентських виборах.
Готова до президентської гонки і Центральна виборча комісія. Там заявляють, що уже розпочали попередні роботи з організації виборів Президента і просять у Кабінету Міністрів додаткових коштів, оскільки запланованих у бюджеті поад 700 мільйонів, за їхніми даними, може вистачити лише на перший тур.
Щоправда, в Секретаріаті Президента таку бойову готовність до виборів не схвалили і уже натякнули, що в ЦВК рано беруться за роботу. Не схвалює усе це й Віктор Ющенко, який продовжує наполягати на одночасному проведенні виборів як парламенту, так і Президента. Чинний Глава держави також називає запропоновані депутатами вибори Президента на кілька місяців раніше «достроковими».
Деякі ЗМІ поширили інформацію, що Президент нібито збирається оголосити про розпуск парламенту 25 квітня. Більшість експертів переконані, що цього не станеться. Зате деякі з них упевнені, що президентська кампанія буде такою ж брудною, як і 2004 року. Але це основних політичних акторів, схоже, найменше хвилює.
(Київ – Прага)
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Однак поговорити про це з депутатами все одно обіцяє. Щоправда, спікер рекомендує це зробити у таємний спосіб голосування, без втручання фракційних та партійних вождів.
Втім, навіть без рекомендацій Володимира Литвина схвалення ідеї проведення дострокових виборів парламенту самими парламентаріями виглядають примарними. Більшість пересічних депутатів, втомлені минулою виборчою кампанією і нинішніми «забаганками» своїх лідерів, не налаштовані вкорочувати собі термін депутатських повноважень. Тим паче, що багатьом із них може і не пощастити потрапити туди знову.
Наразі найбільше зацікавлені у перевиборах Верховної Ради глава президентського Секретаріату Віктор Балога, Президент Віктор Ющенко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок. Перші два прагнуть продовження політичного життя після закінчення терміну президентських повноважень та надійного імунітету. А два останні планують потрапити до парламенту як автономні проекти і на чолі цих проектів.
Віктор Янукович не проти виборів, схоже, виключно для отримання сатисфакції за все програне, починаючи з 2004 року. Проте охочих допомогти Януковичу досягти мрії у лавах «регіоналів» не так багато. Мрія може бути недосяжною і через неприхильність до цієї ідеї фінансистів партії та відсутність цілковитого доступу до адмінресурсу, яким у масштабах країни володіють Віктор Ющенко та Віктор Балога.
Результати виборів до облради на Тернопільщині дали багато приводів поговорити і про ефективність використання та розподіл адмінресурсу, і про особливий талант домовлятися і ділити як адмінресурс, так і владу. На Тернопільщині «януковичі» досягли небачених результатів. Чимало політологів переконані, що тернопільський досвід буде широко застосований і на виборах загальнодержавного масштабу.
Але охочих стати до агітроботи, щоб потрапити до парламенту наприкінці поточного року значно менше, ніж тих, хто хотів би провести президентські вибори на кілька місяців раніше, ніж на те сподівався Віктор Ющенко і про що не уточнює однозначно законодавство. (Депутатські суперечки точилися довкола точки відліку президентських повноважень – дня виборів чи дня інавгурації).
1 квітня Верховна Рада призначила президентські вибори на 25 жовтня 2009 року. Напередодні у парламенті обговорювалися можливі дати виборів – 17 та 23 січня. Депутат від БЮТ Андрій Шевченко пропонував своїм законопроектом провести їх 27 грудня.
Дати дорогу наступнику в 2010 році погоджувався, принаймні офіційно, і чинний Глава держави. Проте Верховна Рада переважною більшістю несподівано для Ющенка вкоротила термін президентських повноважень на кілька місяців. Обмеживши його тим самим у часі, який би дозволяв повирішувати усі нагальні проблеми, починаючи від усунення Юлії Тимошенко з посади прем’єра і до вирішенні власної політичної долі після президентства.
Вирішити ці питання Віктору Ющенкові може допомогти Конституційний Суд, який зараз вирішує, відповідно до президентського подання, чи є легітимним прем’єрство Юлії Тимошенко в умовах новоутвореної в грудні минулого року нової коаліції і чи можна її взагалі вважати коаліцією.
Президентська кампанія дочасно стартувала?
Між тим кілька днів тому «Урядовий кур’єр» надрукував постанову Верховної Ради про проведення президентських виборів 25 жовтня поточного року, легітимізувавши таким чином рішення депутатів. Офіційно виборча кампанія має розпочатися наприкінці червня. Але потенційні учасники президентської гонки уже активізувалися. Виборча риторика переважає в їхніх телевиступах та прес-промовах. Схоже, що більшість із них упевнені, що Конституційний Суд «не дозволить» Президентові розпускати парламент, а отже, парламент може стати найфункціональнішим і найефективнішим безкоштовним майданчиком для власного піару або ж піару своїх лідерів на президентських виборах.
Готова до президентської гонки і Центральна виборча комісія. Там заявляють, що уже розпочали попередні роботи з організації виборів Президента і просять у Кабінету Міністрів додаткових коштів, оскільки запланованих у бюджеті поад 700 мільйонів, за їхніми даними, може вистачити лише на перший тур.
Щоправда, в Секретаріаті Президента таку бойову готовність до виборів не схвалили і уже натякнули, що в ЦВК рано беруться за роботу. Не схвалює усе це й Віктор Ющенко, який продовжує наполягати на одночасному проведенні виборів як парламенту, так і Президента. Чинний Глава держави також називає запропоновані депутатами вибори Президента на кілька місяців раніше «достроковими».
Деякі ЗМІ поширили інформацію, що Президент нібито збирається оголосити про розпуск парламенту 25 квітня. Більшість експертів переконані, що цього не станеться. Зате деякі з них упевнені, що президентська кампанія буде такою ж брудною, як і 2004 року. Але це основних політичних акторів, схоже, найменше хвилює.
(Київ – Прага)
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
