Тепер це місто-привид. Історичний центр Аквіли покритий залізобетонними кучугурами, густим пилом і руїнами. На безлюдних вулицях, площах обвалені пам’ятники епохи Середньовіччя, Відродження і Барокко. Жителі, убиті горем, усвідомлюють, що їхнє місто вже ніколи не буде таким, як було до 6 квітня 2009 року. Вже вп’яте за свою історію церкви, дзвіниці та фортеці переживають болючі наслідки землетрусів. Ніби трагедія без кінця і краю...
Місто Аквіла з населенням 72 тисячі осіб розкинулося у мальовничій гірській місцевості в центрі Італії. На початку XIII століття мешканці довколишніх замків, втікаючи від господарів-феодалів, вирішили заснувати на апеннінських пагорбах велике поселення. Для цього вони домоглися дозволу від тодішніх правителів. Не спонтанно, а за спеціально розробленим проектом, що об’єднував 99 селищ, народилося унікальне місто Аквіла. Тому історично його називають містом 99 церков, 99 замків і 99 площ. Це проектування досі не має аналогів в історії урбаністичної архітектури Італії.
Поранені пам’ятки
Найбільших пошкоджень внаслідок останнього землетрусу зазнав Собор Святої Марії Коллемаджо, збудований 1287 року з ініціативи П’єтро да Морроне, котрий потім очолив Святий престол під іменем Папа Челестіно V. Частина собору повністю обвалилася. Рухнув майже весь корпус дзвіниці на церкві Святого Бернардина. Її почали зводити в середині XVI століття і зовнішнє оздоблення завершили через два століття.
На центральній площі Дуомо сильно поруйнована інша церква, реконструйована 1815 року, в середині якої знаходяться розписи XVII століття. Менше постраждав від землетрусу монумент Ворота Неаполя, котрий побудували 1548 року на честь імператора Карла V. Елегантні, розкішні палаци миттєво втратили красу і велич, що завмерла серед пилу, руїн, болю і смерті.
Підземні поштовхи водночас помилували споруди давньоримської епохи довкола міста Аквіли і в Римі також, де відчувалося відлуння епіцентру. Колізей, Пантеон і римські Форуми витримали коливання земної кори, як вже неодноразово траплялося віками. Грандіозні і стійкі монументи: у чому таємниця античних будівельників?
Секрети римлян
Історик Умберто Броколі пояснив: «Монументи давньоримської епохи не обвалюються, або руйнуються меншою мірою, ніж сучасні палаци, тому що зведені з еластичних матеріалів. Будівельні матеріали, які можуть вібрувати, які можуть витримувати підземні коливання. Сучасний залізобетон не такий еластичний, він не здатний вібрувати разом із ґрунтом».
Сплине час і доведеться підводитися з колін. Міністерство культури Італії вже заявило, щоб відновити лише церкви міста Аквіли знадобиться щонайменше 10 мільйонів євро. Велику надію на фінансову підтримку щодо реконструкції архітектурної спадщини Італія покладає на США та інші країни, які запропонували свою допомогу.
750-літня історія Аквіли засвідчує, що попри часті випробування стихією, благодатна, хоч і неспокійна земля регіону Абруццо, дає людям велику силу, щоб, стиснувши зуби, знову почати все спочатку.
(Рим – Прага – Київ)
Місто Аквіла з населенням 72 тисячі осіб розкинулося у мальовничій гірській місцевості в центрі Італії. На початку XIII століття мешканці довколишніх замків, втікаючи від господарів-феодалів, вирішили заснувати на апеннінських пагорбах велике поселення. Для цього вони домоглися дозволу від тодішніх правителів. Не спонтанно, а за спеціально розробленим проектом, що об’єднував 99 селищ, народилося унікальне місто Аквіла. Тому історично його називають містом 99 церков, 99 замків і 99 площ. Це проектування досі не має аналогів в історії урбаністичної архітектури Італії.
Поранені пам’ятки
Найбільших пошкоджень внаслідок останнього землетрусу зазнав Собор Святої Марії Коллемаджо, збудований 1287 року з ініціативи П’єтро да Морроне, котрий потім очолив Святий престол під іменем Папа Челестіно V. Частина собору повністю обвалилася. Рухнув майже весь корпус дзвіниці на церкві Святого Бернардина. Її почали зводити в середині XVI століття і зовнішнє оздоблення завершили через два століття.
На центральній площі Дуомо сильно поруйнована інша церква, реконструйована 1815 року, в середині якої знаходяться розписи XVII століття. Менше постраждав від землетрусу монумент Ворота Неаполя, котрий побудували 1548 року на честь імператора Карла V. Елегантні, розкішні палаци миттєво втратили красу і велич, що завмерла серед пилу, руїн, болю і смерті.
Підземні поштовхи водночас помилували споруди давньоримської епохи довкола міста Аквіли і в Римі також, де відчувалося відлуння епіцентру. Колізей, Пантеон і римські Форуми витримали коливання земної кори, як вже неодноразово траплялося віками. Грандіозні і стійкі монументи: у чому таємниця античних будівельників?
Секрети римлян
Історик Умберто Броколі пояснив: «Монументи давньоримської епохи не обвалюються, або руйнуються меншою мірою, ніж сучасні палаци, тому що зведені з еластичних матеріалів. Будівельні матеріали, які можуть вібрувати, які можуть витримувати підземні коливання. Сучасний залізобетон не такий еластичний, він не здатний вібрувати разом із ґрунтом».
Сплине час і доведеться підводитися з колін. Міністерство культури Італії вже заявило, щоб відновити лише церкви міста Аквіли знадобиться щонайменше 10 мільйонів євро. Велику надію на фінансову підтримку щодо реконструкції архітектурної спадщини Італія покладає на США та інші країни, які запропонували свою допомогу.
750-літня історія Аквіли засвідчує, що попри часті випробування стихією, благодатна, хоч і неспокійна земля регіону Абруццо, дає людям велику силу, щоб, стиснувши зуби, знову почати все спочатку.
(Рим – Прага – Київ)
