Неспроможність влади, конфронтація олігархічних еліт, тотальна корупція, штучне розколювання суспільства, відсутність євроатлантичного поступу, колапс експортно орієнтованої економіки в умовах світової кризи – ось неповний перелік того, що характеризує стан національної безпеки України.
Усі ці тези прозвучали із вуст експертів, які зібралися для обговорення аналітичного видання «Національна безпека: порядок денний для України».
Автори цього дослідження – директор Інституту національної безпеки при РНБО України Володимир Горбулін, заступник начальника департаменту СБУ Олександр Литвиненко та радник голови Служби безпеки Олександр Бєлов.
Україна – конкурентна олігархія
Не ховаючись за обтічні дефініції, автори визначили Україну, як «електоральну демократію або як конкурентну олігархію».
Вони констатують, що в країні вже 4 роки триває політична нестабільність через протиборство трьох основних політичних сил.
Позитивним є відсутність державної й політичної цензури.
Задекларований зовнішньополітичний євроатлантичний інтеграційний курс реалізувався лише формально-бюрократично. Наразі НАТО зупинило своє розширення й Україна втратила можливість приєднатися до цього найвпливовішого воєнно-політичного альянсу.
Усі проблеми в Україні посилюються відсутністю національної єдності, низькою ефективністю ухвалення державних рішень і корумпованістю усіх гілок влади.
Сучасне та майбутнє України визначається такими процесами:
– становлення нації, становлення незалежної держави;
– емансипація суспільства і держави від імперії (постколоніальний транзит);
– зміна суспільного ладу, (демократичний транзит) із тоталітарного комуністичного режиму до демократичного ринкового устрою.
Ці процеси одночасно формують й основні проблеми національної безпеки країни.
Найбільший негативний внутрішній фактор безпекової нестабільності – це незрілість українських еліт і громадянського суспільства.
Українська еліта (автори відносять до неї усіх, хто досягнув влади) накопичила свої капітали і вплив на початку 90-х років переважно у «сірий та чорний спосіб».
Для лобіювання своїх інтересів українські олігархічні клани створили партії, які у зв’язку з цим не є політичними партіями у повному розумінні слова.
Переважна більшість представників еліти є вихідцями із маленьких українських містечок та сіл. Третина естеблішменту формально має дуже високий рівень освіти, 35% із науковими ступенями.
Українська еліта формувалася еволюційно. Дисидентів у новому естеблішменті приблизно стільки ж, скільки колишніх співробітників КДБ – 0,6%. Це суттєво відрізняє українську еліту від російської.
Горбулін: Україна в хаосі, суспільство має тиснути на владу
Українська влада продемонструвала свою надзвичайну слабкість і неспроможність ефективно реагувати на виклики.
«Україна в хаосі, тому суспільство має тиснути на владу і примусити її змінити виборче законодавство, відкрити виборчі списки. Без цього проводити одночасно президентські й парламентські вибори немає сенсу», – наголосив аналітик №1 у сфері національної безпеки Володимир Горбулін.
І повторив: «Влада в Україні слабка, але не Україна. Це треба чітко розділяти!»
Принциповим завданням є організація суспільної дискусії із принципових питань і вироблення суспільного консенсусу.
Володимир Горбулін є головним редактором Стратегії національної безпеки України, ухваленої 2007 року. Ця стратегія містить у собі усі необхідні принципи стабільного поступального розвитку.
У травні РНБО має визначитися – чи реалізовується ця стратегія? Володимир Горбулін вважає, що ні. «Жодного кроку не було зроблено. І у цьому вся трагедія», – каже він.
І це при тому, що життєво необхідно проводити системні реформи й зміцнювати сектор безпеки.
Влада Росії чинить негативний вплив на Україну
Україна є ключовою країною пострадянського простору і вона змушена жити в умовах турбулентного розпаду імперії.
Росія, як один із основних центрів світового впливу, не хоче втратити Україну. Адже успішна демократична Україна – це безумовний демонстративний приклад для Росії, що може потягнути «у середньостроковій перспективі втрату Білорусі», а потім і зміну влади в самій Росії».
Тож не дивно, що наприклад Сергій Караганов, голова президії Ради внутрішньої та зовнішньої оборонної політики при президенті Росії, вже говорить про те, що України, як держави фактично не існує і Росія вже має думати, як убезпечити себе й реалізувати власні інтереси при розпаді України.
Українські експерти в галузі безпеки стверджують: Росія веде інформаційну війну проти України. І тому українське суспільство має бути більше інформованим.
Щодо зовнішньополітичного курсу, то аналітики вважають, що Україна має поводити себе з Росією ввічливо, але жорстко.
Росія поважає силу, а слабкість її провокує.
(Київ – Прага)
Усі ці тези прозвучали із вуст експертів, які зібралися для обговорення аналітичного видання «Національна безпека: порядок денний для України».
Автори цього дослідження – директор Інституту національної безпеки при РНБО України Володимир Горбулін, заступник начальника департаменту СБУ Олександр Литвиненко та радник голови Служби безпеки Олександр Бєлов.
Україна – конкурентна олігархія
Не ховаючись за обтічні дефініції, автори визначили Україну, як «електоральну демократію або як конкурентну олігархію».
Вони констатують, що в країні вже 4 роки триває політична нестабільність через протиборство трьох основних політичних сил.
Позитивним є відсутність державної й політичної цензури.
Задекларований зовнішньополітичний євроатлантичний інтеграційний курс реалізувався лише формально-бюрократично. Наразі НАТО зупинило своє розширення й Україна втратила можливість приєднатися до цього найвпливовішого воєнно-політичного альянсу.
Усі проблеми в Україні посилюються відсутністю національної єдності, низькою ефективністю ухвалення державних рішень і корумпованістю усіх гілок влади.
Сучасне та майбутнє України визначається такими процесами:
– становлення нації, становлення незалежної держави;
– емансипація суспільства і держави від імперії (постколоніальний транзит);
– зміна суспільного ладу, (демократичний транзит) із тоталітарного комуністичного режиму до демократичного ринкового устрою.
Найбільший негативний внутрішній фактор безпекової нестабільності – це незрілість українських еліт і громадянського суспільства.
Українська еліта (автори відносять до неї усіх, хто досягнув влади) накопичила свої капітали і вплив на початку 90-х років переважно у «сірий та чорний спосіб».
Для лобіювання своїх інтересів українські олігархічні клани створили партії, які у зв’язку з цим не є політичними партіями у повному розумінні слова.
Переважна більшість представників еліти є вихідцями із маленьких українських містечок та сіл. Третина естеблішменту формально має дуже високий рівень освіти, 35% із науковими ступенями.
Українська еліта формувалася еволюційно. Дисидентів у новому естеблішменті приблизно стільки ж, скільки колишніх співробітників КДБ – 0,6%. Це суттєво відрізняє українську еліту від російської.
Горбулін: Україна в хаосі, суспільство має тиснути на владу
Українська влада продемонструвала свою надзвичайну слабкість і неспроможність ефективно реагувати на виклики.
«Україна в хаосі, тому суспільство має тиснути на владу і примусити її змінити виборче законодавство, відкрити виборчі списки. Без цього проводити одночасно президентські й парламентські вибори немає сенсу», – наголосив аналітик №1 у сфері національної безпеки Володимир Горбулін.
І повторив: «Влада в Україні слабка, але не Україна. Це треба чітко розділяти!»
Принциповим завданням є організація суспільної дискусії із принципових питань і вироблення суспільного консенсусу.
Володимир Горбулін є головним редактором Стратегії національної безпеки України, ухваленої 2007 року. Ця стратегія містить у собі усі необхідні принципи стабільного поступального розвитку.
У травні РНБО має визначитися – чи реалізовується ця стратегія? Володимир Горбулін вважає, що ні. «Жодного кроку не було зроблено. І у цьому вся трагедія», – каже він.
І це при тому, що життєво необхідно проводити системні реформи й зміцнювати сектор безпеки.
Влада Росії чинить негативний вплив на Україну
Україна є ключовою країною пострадянського простору і вона змушена жити в умовах турбулентного розпаду імперії.
Росія, як один із основних центрів світового впливу, не хоче втратити Україну. Адже успішна демократична Україна – це безумовний демонстративний приклад для Росії, що може потягнути «у середньостроковій перспективі втрату Білорусі», а потім і зміну влади в самій Росії».
Тож не дивно, що наприклад Сергій Караганов, голова президії Ради внутрішньої та зовнішньої оборонної політики при президенті Росії, вже говорить про те, що України, як держави фактично не існує і Росія вже має думати, як убезпечити себе й реалізувати власні інтереси при розпаді України.
Українські експерти в галузі безпеки стверджують: Росія веде інформаційну війну проти України. І тому українське суспільство має бути більше інформованим.
Щодо зовнішньополітичного курсу, то аналітики вважають, що Україна має поводити себе з Росією ввічливо, але жорстко.
Росія поважає силу, а слабкість її провокує.
(Київ – Прага)
