(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Роман Скрипін: Очевидно, ви стежили за тим, що відбувається в Лондоні, як триває саміт Великої двадцятки.
Які у вас від цього враження? Поділіться ними.
Олександр Сушко: Я гадаю, що безумовно нічого екстраординарного, якихось рішень, які в короткі терміни зможуть вирішити ці проблеми глобальної кризи, там не буде ухвалено.
Олександр СушкоОднак позитивом є вже той факт, що провідні країни світу намагаються сформулювати певний спільний порядок денний і в принципі вказати на ті проблеми, які вже довгий час викликали занепокоєння у світовій політиці, в світовій економіці.
І, можливо, дати відповідь на те, як діяти, наприклад, стосовно офшорних зон, які є фактично зонами необмеженого і майже неконтрольованого фінансового потоку. І деякі інші питання, які зараз в контексті глобальної кризи потребують саме міжнародного регулювання і реагування.
Володимир Сіденко: По-перше, слід сказати, що робота по підготовці цього саміту велася відкрито, було досить багато інформації, відбувалися дискусії експертів різних країн, тому за таких умов очікувати, що будуть якісь сенсаційні рішення, не доводилося.
- Ну, а для чого вони збиралися…?
Володимир Сіденко: Але я хочу сказати, що фінансовий сектор взагалі не потребує революційних рішень, тому що революційне рішення щодо світових фінансів буде поглиблювати кризу.
Потрібний цілеспрямований план, погоджений всім світовим співтовариством щодо реформування структури та інституцій світової фінансової системи. В цьому плані, мені здається, був зроблений певний відчутний крок уперед.
Звичайно, що не були прийняті найбільш радикальні пропозиції щодо запровадження нової резервної валюти, що пропонувала, зокрема, Росія. Ми не бачимо скажімо, якихось таких виразних реверансів у бік утворення багатополярної світової валютної системи, що було іншим варіантом, який пропонувала Росія. Хоча це не виключає, що будуть на наступних самітах ухвалені відповідні рішення.
А от що важливо в цьому плані? Так це те, що були сформовані відповідні принципи, за якими повинні діяти всі без виключення країни світу.
І до України це має безпосереднє значення, тому що Україна не дотримується цих певних принципів. Ми бачимо це на прикладі відносин з МВФ.
До речі, неможливо сьогодні уявити, що будуть успішними певні національні зусилля, якщо ми не будемо підставляти свою внутрішню економічну і фінансову політику нагляду міжнародних інституцій.
Ми повинні зрозуміти, що не повинні братися односторонні дії щодо впровадження протекціоністських зовнішньоторговельних заходів, тому що вони можуть спровокувати світові торговельні війни, які тільки поглиблять цю кризу. Це досвід кризи 1930-их років про це свідчить однозначно.
І нарешті, мова йде про те, що ми повинні запроваджувати певні світові принципи забезпечення надійності світових фінансових потоків і регулювання світової фінансової діяльності, що в Україні ігнорувалося повною мірою, що й призвело до такої глибокої кризи.
- Україна дедалі більше інтегрується у світову економіку та стає залежнішою від зовнішнього впливу. Врешті-решт це довела остання криза, яка докорінно змінила порядок денний економічного життя України.
Нині у Лондоні зібралися очільники найбільших 20 економік світу, щоб дати раду, що робити далі.
Україна вимушено опиняється серед тих, хто може лише спостерігати за самітом, одначе навряд чи можна буде уникнути його наслідків, а відтак слід буде звикати в іншому світі, де пануватимуть, можливо, інші економічні закони та відносини…
Панове, чи слід чекати докорінної зміни світової економіки вже по результатах цього саміту? Дехто вже стверджує, що капіталізм помирає в Лондоні.
Олександр Сушко: Звісно ж, відповідь проста. Ні, тому що, по-перше, капіталізм не помирає, а по-друге, що ніякі саміти не спроможні самі по собі змінити природу світової економіки. Тому йдеться хіба що про спробу певного переосмислення тих процесів, які накопичувалися у світовій економіці і викликали цю кризу.
В принципі зрозуміло, що це не єдиний політичний захід найвищого рівня з тих, які вже відбуваються і відбудуться в недалекому майбутньому і матимуть один зміст: на різних рівнях, у різних форматах шукати відповіді на ці питання і шукати рішення.
Тобто, цей саміт виконає свою місію і, я думаю, про нього забудуть. Але будуть працювати інші…
- Цікава позиція: «я думаю, що про нього забудуть».
Чи може цей саміт стати місцем народження якоїсь нової міжнародної фінансової організації, до якої долучать вже й інші країни, а не лише спиратимуться на потугу 20-ти економік?
Олександр Сушко: Я не бачу підстав переоцінювати значущість одного міжнародного заходу навіть такого високого рівня.
- Дякую за відповідь.
І відповідь Володимира Сіденка.
Володимир СіденкоВолодимир Сіденко: Я хотів би сказати, що в принципі мова йде не про ізольований захід, а про те, що воно стає ланкою в періодичних засіданнях Групи двадцяти на вищому рівні. Вже погоджено, що до кінця цього року відбудеться новий саміт, який буде контролювати рішення і хід зобов’язань, які взяті.
По-друге, я хочу сказати, хоча ми поки що не маємо, не бачили остаточного тексту комюніке, там можуть бути певні нюанси, але навіть у тому проекті, який обговорювався, є досить конкретні інновації, які можуть з часом, у разі їх належної імплементації, істотно вплинути на функціонування світової фінансової системи.
- Назвіть.
Володимир Сіденко: Наприклад, мова йшла про утворення так званої організації, яка буде здійснювати нагляд над дотриманням погоджених стандартів фінансової поведінки.
Звісно, мова йде про те, що над поведінкою головних учасників світових фінансових ринків буде впроваджений більш жорсткий контроль за погодженими міжнародними принципи. Мова йде про такі організації, як провідні інвестиційні банки, що діють глобально, які, до речі, спричинили ось цю хвилю кризи…
- Тобто, все ж таки внаслідок саміту відмовляються від більшої ліберальності…
Володимир Сіденко: Мова йде про запровадження більшого контролю. Причому глобальних саме інституцій.
- Бачите, а пан Сушко стверджує, що нічого не поміняється і про саміт забудуть.
Володимир Сіденко: Ні, я думаю, що все ж таки там дещо поміняється.
Мова йде про більший контроль над рейтинговими агенціями, які, як відомо, були дуже такими налаштованими виставляти всім багато плюсів напередодні цієї кризи, що вони повинні поводити себе більш незалежно і більш об’єктивно.
Мова йде (вже про це говорилося) про наведення порядку з цими офшорними фінансовими центрами.
Більше того, вжиття конкретних санкцій до тих, хто не бажає співпрацювати з (слово незрозуміле) і дотримуватися відповідних міжнародних стандартів відмивання брудних грошей та уникнення оподаткування.
Мова йде й про те, до речі, що будуть розроблені певні погоджені принципи оцінки ризиків для того, щоб не було заниження цих ризиків. Що, власне, також сприяло настанню цієї кризи.
Тому я не став би так категорично казати, що це така рядова подія. Хоча, звичайно, що…
- Добре, що в нас є два опоненти насправді. Є два різних погляди.
Володимир Сіденко: Так.
Багато що буде залежати від того, як ці всі домовленості будуть реально виконуватися на практиці…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Роман Скрипін: Очевидно, ви стежили за тим, що відбувається в Лондоні, як триває саміт Великої двадцятки.
Які у вас від цього враження? Поділіться ними.
Олександр Сушко: Я гадаю, що безумовно нічого екстраординарного, якихось рішень, які в короткі терміни зможуть вирішити ці проблеми глобальної кризи, там не буде ухвалено.
І, можливо, дати відповідь на те, як діяти, наприклад, стосовно офшорних зон, які є фактично зонами необмеженого і майже неконтрольованого фінансового потоку. І деякі інші питання, які зараз в контексті глобальної кризи потребують саме міжнародного регулювання і реагування.
Володимир Сіденко: По-перше, слід сказати, що робота по підготовці цього саміту велася відкрито, було досить багато інформації, відбувалися дискусії експертів різних країн, тому за таких умов очікувати, що будуть якісь сенсаційні рішення, не доводилося.
- Ну, а для чого вони збиралися…?
Володимир Сіденко: Але я хочу сказати, що фінансовий сектор взагалі не потребує революційних рішень, тому що революційне рішення щодо світових фінансів буде поглиблювати кризу.
Потрібний цілеспрямований план, погоджений всім світовим співтовариством щодо реформування структури та інституцій світової фінансової системи. В цьому плані, мені здається, був зроблений певний відчутний крок уперед.
Звичайно, що не були прийняті найбільш радикальні пропозиції щодо запровадження нової резервної валюти, що пропонувала, зокрема, Росія. Ми не бачимо скажімо, якихось таких виразних реверансів у бік утворення багатополярної світової валютної системи, що було іншим варіантом, який пропонувала Росія. Хоча це не виключає, що будуть на наступних самітах ухвалені відповідні рішення.
А от що важливо в цьому плані? Так це те, що були сформовані відповідні принципи, за якими повинні діяти всі без виключення країни світу.
І до України це має безпосереднє значення, тому що Україна не дотримується цих певних принципів. Ми бачимо це на прикладі відносин з МВФ.
До речі, неможливо сьогодні уявити, що будуть успішними певні національні зусилля, якщо ми не будемо підставляти свою внутрішню економічну і фінансову політику нагляду міжнародних інституцій.
Ми повинні зрозуміти, що не повинні братися односторонні дії щодо впровадження протекціоністських зовнішньоторговельних заходів, тому що вони можуть спровокувати світові торговельні війни, які тільки поглиблять цю кризу. Це досвід кризи 1930-их років про це свідчить однозначно.
Володимир Сіденко: Ми повинні запроваджувати певні світові принципи забезпечення надійності світових фінансових потоків і регулювання світової фінансової діяльності, що в Україні ігнорувалося повною мірою, що й призвело до такої глибокої кризи.
І нарешті, мова йде про те, що ми повинні запроваджувати певні світові принципи забезпечення надійності світових фінансових потоків і регулювання світової фінансової діяльності, що в Україні ігнорувалося повною мірою, що й призвело до такої глибокої кризи.
- Україна дедалі більше інтегрується у світову економіку та стає залежнішою від зовнішнього впливу. Врешті-решт це довела остання криза, яка докорінно змінила порядок денний економічного життя України.
Нині у Лондоні зібралися очільники найбільших 20 економік світу, щоб дати раду, що робити далі.
Україна вимушено опиняється серед тих, хто може лише спостерігати за самітом, одначе навряд чи можна буде уникнути його наслідків, а відтак слід буде звикати в іншому світі, де пануватимуть, можливо, інші економічні закони та відносини…
Панове, чи слід чекати докорінної зміни світової економіки вже по результатах цього саміту? Дехто вже стверджує, що капіталізм помирає в Лондоні.
Олександр Сушко: Звісно ж, відповідь проста. Ні, тому що, по-перше, капіталізм не помирає, а по-друге, що ніякі саміти не спроможні самі по собі змінити природу світової економіки. Тому йдеться хіба що про спробу певного переосмислення тих процесів, які накопичувалися у світовій економіці і викликали цю кризу.
В принципі зрозуміло, що це не єдиний політичний захід найвищого рівня з тих, які вже відбуваються і відбудуться в недалекому майбутньому і матимуть один зміст: на різних рівнях, у різних форматах шукати відповіді на ці питання і шукати рішення.
Тобто, цей саміт виконає свою місію і, я думаю, про нього забудуть. Але будуть працювати інші…
- Цікава позиція: «я думаю, що про нього забудуть».
Чи може цей саміт стати місцем народження якоїсь нової міжнародної фінансової організації, до якої долучать вже й інші країни, а не лише спиратимуться на потугу 20-ти економік?
Олександр Сушко: Я не бачу підстав переоцінювати значущість одного міжнародного заходу навіть такого високого рівня.
- Дякую за відповідь.
І відповідь Володимира Сіденка.
По-друге, я хочу сказати, хоча ми поки що не маємо, не бачили остаточного тексту комюніке, там можуть бути певні нюанси, але навіть у тому проекті, який обговорювався, є досить конкретні інновації, які можуть з часом, у разі їх належної імплементації, істотно вплинути на функціонування світової фінансової системи.
- Назвіть.
Володимир Сіденко: Наприклад, мова йшла про утворення так званої організації, яка буде здійснювати нагляд над дотриманням погоджених стандартів фінансової поведінки.
Звісно, мова йде про те, що над поведінкою головних учасників світових фінансових ринків буде впроваджений більш жорсткий контроль за погодженими міжнародними принципи. Мова йде про такі організації, як провідні інвестиційні банки, що діють глобально, які, до речі, спричинили ось цю хвилю кризи…
- Тобто, все ж таки внаслідок саміту відмовляються від більшої ліберальності…
Володимир Сіденко: Мова йде про запровадження більшого контролю. Причому глобальних саме інституцій.
Володимир Сіденко: Мова йде про запровадження більшого контролю. Причому глобальних саме інституцій.
- Бачите, а пан Сушко стверджує, що нічого не поміняється і про саміт забудуть.
Володимир Сіденко: Ні, я думаю, що все ж таки там дещо поміняється.
Мова йде про більший контроль над рейтинговими агенціями, які, як відомо, були дуже такими налаштованими виставляти всім багато плюсів напередодні цієї кризи, що вони повинні поводити себе більш незалежно і більш об’єктивно.
Мова йде (вже про це говорилося) про наведення порядку з цими офшорними фінансовими центрами.
Більше того, вжиття конкретних санкцій до тих, хто не бажає співпрацювати з (слово незрозуміле) і дотримуватися відповідних міжнародних стандартів відмивання брудних грошей та уникнення оподаткування.
Мова йде й про те, до речі, що будуть розроблені певні погоджені принципи оцінки ризиків для того, щоб не було заниження цих ризиків. Що, власне, також сприяло настанню цієї кризи.
Тому я не став би так категорично казати, що це така рядова подія. Хоча, звичайно, що…
- Добре, що в нас є два опоненти насправді. Є два різних погляди.
Володимир Сіденко: Так.
Багато що буде залежати від того, як ці всі домовленості будуть реально виконуватися на практиці…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
