Президентські вибори мають відбутися у жовтні. Таке рішення у середу ухвалила Верховна Рада. Щоправда, Президент Ющенко вважає, що волевиявлення варто проводити в січні. Він планує внести до Конституційного Суду подання щодо відповідності парламентської постанови нормам Основного Закону.
Фактор нестабільшості
Між тим, за оцінками багатьох експертів, пік економічної кризи в Україні ще не пройшов. Цілком імовірно, що його слід чекати восени, саме у період передвиборної кампанії. Тож рішення проводити президентські вибори у жовтні, а будь-які вибори є фактором нестабільності, для української економіки невигідне. На думку начальника аналітичного департаменту компанії «Ренесанс девелопмент» Владислава Перевишка, це може негативно вплинути на інвестиційний клімат.
«Більшість аналітиків прогнозують на осінь погіршення ситуації, то ще й на додачу політична нестабільність аж ніяк нам не потрібна. Політична нестабільність і так поглибить ситуацію, яка зараз не найкраща. З економічної точки зору (вибори) – це зайвий фактор нестабільності. В умовах того, що нам потрібні інвестиції в усі сфери, чинник, який дестабілізує відношення, нам абсолютно не потрібен. Можуть виникнути проблеми, наприклад, з отриманням нових кредитів чи пролонгуванням існуючих», – вважає Владислав Перевишко.
Чим швидше, тим краще?
Одначе, в експертному середовищі існують і інші думки. Якщо зважити на те, що від початку фінансово-економічної кризи влада не надто багато уваги приділяла її подоланню, то для української економіки було б набагато краще, якби вибори пройшли швидше, каже в інтерв’ю Радіо Свобода директор Міжнародного інституту приватизації Олександр Рябченко: «Я не бачу, щоб влада і за відсутності виборів задіяла якісь ефективні кроки з подолання економічної кризи. Тож, чим швидше вибори закінчаться, тим краще буде для держави та економіки. Тож краще, якщо вони будуть проведені у жовтні. З економічної точки зору доцільніше їх проводити раніше, а не перебувати у непевності».
Для того, щоб ухвалювати антикризові рішення, влада має йти на непопулярні кроки, зазначає пан Рябченко. А зважаючи на близькість виборів, робити це нікому не вигідно. Тож дієвих кроків, направлених на подолання кризи, можна очікувати лише після їх проведення.
Фактор нестабільшості
Між тим, за оцінками багатьох експертів, пік економічної кризи в Україні ще не пройшов. Цілком імовірно, що його слід чекати восени, саме у період передвиборної кампанії. Тож рішення проводити президентські вибори у жовтні, а будь-які вибори є фактором нестабільності, для української економіки невигідне. На думку начальника аналітичного департаменту компанії «Ренесанс девелопмент» Владислава Перевишка, це може негативно вплинути на інвестиційний клімат.
«Більшість аналітиків прогнозують на осінь погіршення ситуації, то ще й на додачу політична нестабільність аж ніяк нам не потрібна. Політична нестабільність і так поглибить ситуацію, яка зараз не найкраща. З економічної точки зору (вибори) – це зайвий фактор нестабільності. В умовах того, що нам потрібні інвестиції в усі сфери, чинник, який дестабілізує відношення, нам абсолютно не потрібен. Можуть виникнути проблеми, наприклад, з отриманням нових кредитів чи пролонгуванням існуючих», – вважає Владислав Перевишко.
Чим швидше, тим краще?
Одначе, в експертному середовищі існують і інші думки. Якщо зважити на те, що від початку фінансово-економічної кризи влада не надто багато уваги приділяла її подоланню, то для української економіки було б набагато краще, якби вибори пройшли швидше, каже в інтерв’ю Радіо Свобода директор Міжнародного інституту приватизації Олександр Рябченко: «Я не бачу, щоб влада і за відсутності виборів задіяла якісь ефективні кроки з подолання економічної кризи. Тож, чим швидше вибори закінчаться, тим краще буде для держави та економіки. Тож краще, якщо вони будуть проведені у жовтні. З економічної точки зору доцільніше їх проводити раніше, а не перебувати у непевності».
Для того, щоб ухвалювати антикризові рішення, влада має йти на непопулярні кроки, зазначає пан Рябченко. А зважаючи на близькість виборів, робити це нікому не вигідно. Тож дієвих кроків, направлених на подолання кризи, можна очікувати лише після їх проведення.
