Перший візит на старий континент нового президента Сполучених Штатів Барака Обами почнеться в Лондоні, де на нього очікує складна розмова з лідерами країн «двадцятки», більшість з яких не поділяє американського підходу до виходу з кризи.
Експерти вказують, що лідери старої Європи, зокрема Німеччини і Франції, проти того, щоб помпувати в економіку нові гроші, намагаючись знову завести її двигун, як радять усім зробити американці.
Британія, господарка зустрічі, зупинилася десь на півдорозі між США і Європою в питанні про те, які припустимі межі фінансових вливань.
Ще восени її лідери ставили перед самітом «двадцятки» амбітні цілі.
«Ми маємо збудувати новий Бреттон Вудз» – Браун
Прем’єр міністр Британії Ґордон Браун вірив у можливість того, що лондонський саміт закладе підвалини нового світового фінансового порядку, як це було понад 60 років тому під час зустрічі у містечку Бреттон Вудз, коли старий і новий світ домовилися, зокрема, і про появу Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду.
«Ми маємо збудувати новий Бреттон Вудз, нову фінансову архітектуру на майбутнє. Інколи саме під час кризи люди можуть домовитися про речі, які здаються очевидними і які відкладалися роками, але далі їх відкладати вже не можуть. Ми зараз маємо збудувати нову необхідну фінансову архітектуру для глобальної епохи», – заявив Ґордон Браун.
Але з наближенням саміту британські політики вже говорили про нього не як про вирішальний момент історії, а як про «елемент процесу».
Аналітики погоджуються, що в Лондоні навряд чи буде зроблено прорив. Але вони говорять, що навіть якщо домовленості не будуть всеохопними, однак їхнім країнам все ж вдасться домовитися про основні правила гри, то і це буде великим успіхом саміту.
Особливо важливою, на думку професора економіки з швейцарського університету Сент-Ґаллена Сімона Івнетта, була б домовленість про дієву відмову від протекціонізму. Адже саме протекціоністські заходи, вважають експерти, зараз поглиблюють кризу.
«Якщо уряди зможуть сказати, що ми не вдаватимемося до протекціонізму і будемо стежити за дотриманням цих обіцянок чи покладемо відповідальність за це на певний орган, то тоді кінцева декларація матиме «зуби». Ïм будуть потрібні конкретні домовленості, коли слова будуть підкріплені конкретними механізмами, які будуть називати і ганьбити уряди, що порушуватимуть домовленості», – каже Сімон Івнетт.
До оголошення результатів саміту залишилося чекати вже лічені години. На думку оглядачів, зустріч навряд чи стане новим Бреттон Вудзом.
Але вони сподіваються, що саміт не стане і новою Лондонською Монетарною та Економічною Конференцією, яка завершилася в 1933 році повним провалом.
Експерти вказують, що лідери старої Європи, зокрема Німеччини і Франції, проти того, щоб помпувати в економіку нові гроші, намагаючись знову завести її двигун, як радять усім зробити американці.
Британія, господарка зустрічі, зупинилася десь на півдорозі між США і Європою в питанні про те, які припустимі межі фінансових вливань.
Ще восени її лідери ставили перед самітом «двадцятки» амбітні цілі.
«Ми маємо збудувати новий Бреттон Вудз» – Браун
Прем’єр міністр Британії Ґордон Браун вірив у можливість того, що лондонський саміт закладе підвалини нового світового фінансового порядку, як це було понад 60 років тому під час зустрічі у містечку Бреттон Вудз, коли старий і новий світ домовилися, зокрема, і про появу Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду.
«Ми маємо збудувати новий Бреттон Вудз, нову фінансову архітектуру на майбутнє. Інколи саме під час кризи люди можуть домовитися про речі, які здаються очевидними і які відкладалися роками, але далі їх відкладати вже не можуть. Ми зараз маємо збудувати нову необхідну фінансову архітектуру для глобальної епохи», – заявив Ґордон Браун.
Але з наближенням саміту британські політики вже говорили про нього не як про вирішальний момент історії, а як про «елемент процесу».
Аналітики погоджуються, що в Лондоні навряд чи буде зроблено прорив. Але вони говорять, що навіть якщо домовленості не будуть всеохопними, однак їхнім країнам все ж вдасться домовитися про основні правила гри, то і це буде великим успіхом саміту.
Особливо важливою, на думку професора економіки з швейцарського університету Сент-Ґаллена Сімона Івнетта, була б домовленість про дієву відмову від протекціонізму. Адже саме протекціоністські заходи, вважають експерти, зараз поглиблюють кризу.
«Якщо уряди зможуть сказати, що ми не вдаватимемося до протекціонізму і будемо стежити за дотриманням цих обіцянок чи покладемо відповідальність за це на певний орган, то тоді кінцева декларація матиме «зуби». Ïм будуть потрібні конкретні домовленості, коли слова будуть підкріплені конкретними механізмами, які будуть називати і ганьбити уряди, що порушуватимуть домовленості», – каже Сімон Івнетт.
До оголошення результатів саміту залишилося чекати вже лічені години. На думку оглядачів, зустріч навряд чи стане новим Бреттон Вудзом.
Але вони сподіваються, що саміт не стане і новою Лондонською Монетарною та Економічною Конференцією, яка завершилася в 1933 році повним провалом.
