Прикарпатці проти нового «гірського» закону

Різниця між чинним законом і новим законопроектом починається вже з назви. 14 років тому був ухвалений Закон України «Про статус гірських населених пунктів». Це був час великої інфляції, і держава тоді підтримала гірські регіони. Тепер, у час кризи (хоча дехто зауважує, що новий закон розроблявся ще до неї), Міністерство регіонального розвитку та будівництва на виконання доручення Кабінету Міністрів підготувало проект закону «Про розвиток гірських територій в Україні».

Супротивники останнього зауважують, що це принципово, бо якщо зникне поняття «статус гірських», то і не буде пов’язаних із ним пільг. Наразі ж такий статус, згідно з чинним Законом, мають населені пункти, що розташовані в горах, із недостатньо розвинутою сферою застосування праці та системою соціально-побутового обслуговування, обмеженою транспортною доступністю.

У Карпатах здавна було обмаль землі, люди змушені були їздити по заробітках. Села мали навіть свою спеціалізацію. Приміром, Перегінське Рожнятівського району славилося як селище лісорубів, звідси бригади їздили на лісозаготівлю в Росію. Інші села мали будівельні бригади, їздили продавати яблука чи на сезонні сільськогосподарські роботи. Косівщина займалася виготовленням сувенірів.

У чинному законі також вказано на суворі кліматичні умови, складний рельєф місцевості, висоту понад 400 метрів над рівнем моря.

Зміни заберуть доплати

Чинний закон передбачає доплату пенсіонерам, інвалідам, багатодітним родинам у 20 відсотків при одержанні державних допомог і дотацій, доплати працівникам на підприємствах, в установах незалежно від форм власності, в бюджетних організаціях – 25 відсотків.

Новий законопроект із 2010 року передбачає зниження, а з 2012 року припинення соціальних доплат, а також зменшення надбавок до зарплат – поки що на 5 відсотків. Це і викликає найбільші протести.

Першою проти таких змін виступила Асоціація органів місцевого самоврядування Гуцульщини. Як каже її керівник Дмитро Стефлюк, «цей Закон, який пропонується, по суті спрямований на те, щоб знищити все те, що є в Законі «Про статус гірських населених пунктів», що стосується в першу чергу соціального захисту людей».

Він нагадує головні пропоновані зміни: «Протягом трьох років усі соціальні доплати від держави поступово зменшуються: в першому році 75% буде виплачуватися, в наступному році 50%, ще в наступному 25%, а вже в наступному 0. Це в частині доплат до пенсій, соціальних допомог тощо».

І новий, і старий закони не ідеальні

Проект нового Закону «Про розвиток гірських територій в Україні» розроблений без попереднього обговорення з представниками органів місцевого самоврядування гірських міст і сіл, і це, власне, обурило людей.

Хоча до цього дехто висловлювався про те, що і чинний закон не такий уже й досконалий. Приміром, не всі села, які отримали статус гірських в останні роки, мають надзвичайні гірські умови. У деяких із них масово реєструються підприємці задля пом’якшення оподаткування.

Статус гірських мають села в Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатській, Львівській областях, розташовані в Карпатах, та ще в Криму. Кажуть, що це більше від мільйона людей. Лише Асоціація «Гуцульщина» об’єднує понад 240 міст, сіл і селищ трьох областей із майже 470 тисячами мешканців.

Люди висловлюють також побоювання, що буде нова норма статусу високогірних територій: не 400 метрів над рівнем моря, а 1200. Але таких високогірних населених пунктів нема ні в Карпатах, ні в Криму.

(Івано-Франківськ – Прага – Київ)