Кібернапад стався навесні 2007 року на тлі гострої суперечки з Росією через бажання естонської влади перенести пам’ятник радянському солдатові з центру столиці. Упродовж трьох тижнів комп’ютерні мережі уряду, парламенту, провідних газет і банків лихоманило. В Естонії, де більшість послуг переведені у віртуальну мережу і де від голосування на виборах до оплати за чашку кави, все робиться через інтернет, ця атака була влученням точно в ціль.
Як пояснює естонський комп’ютерний експерт Пеетер Марвет, за нормальних умов «припинення роботи сервера на 30 хвилин уже є серйозною проблемою, особливо якщо взяти до уваги те, що банківські мережі мають одну з найсильніших захисних систем».
Відтоді Естонія забила на сполох у НАТО і, як одна з найбільш технологічно розвинених країн, очолила спільні зусилля альянсу для поліпшення захисту його комп’ютерних мереж.
Винуватця тих нападів на Естонію так і не було встановлено, але багато ниточок вело до Росії. І ось несподівано цього місяця депутат Державної думи Росії від прокремлівської партії «Єдина Росія» Сергій Марков на одному з круглих столів вирішив похвалитися, що атаку організував його помічник.
Вашингтонський експерт із Центру стратегічних та міжнародних досліджень Джеймз Люїс, який був присутній на тій дискусії, говорить, що від заяви Маркова присутні на мить замовкли від здивування. «Гадаю, всі завмерли, бо не могли в це повірити, – каже Джеймз Люїс. – Там був кореспондент агентства «РІА Новості», який потім розпитував Маркова приблизно в такому ключі: «Ви, мабуть, пожартували, це ж не може бути правдою».
Напади занадто складні для аматорів
Тоді Марков відмовився назвати прізвище свого асистента, але невдовзі той сам вирішив назватися. Костянтин Голоскоков, активіст, чи, як він говорить, «комісар» руху «Наші», стверджує, що саме він організував напад на естонську комп’ютерну мережу.
Але він вважає, що не зробив нічого протизаконного. «По-перше, це були не напади, не атаки, це була акція громадянської непокори. Ми використовували свої персональні комп’ютери та свої канали для знаходження контактів. Нас було семеро, але ми залучили інших людей з інших країн, комп1ютерних ентузіастів, які мають широку соціальну мережу», – заявив Костянтин Голоскоков.
За його словами, він і його товариші відреагували на події в Таллінні, з якими вони не хотіли змиритися.
Проте естонські комп’ютерні фахівці вважають, що якщо на початку атаки дійсно були схожі на дії окремих хакерів, то пізніше вони ускладнилися настільки, що для здійснення потребували серйозної інституційної підтримки, що включає гроші, спеціалістів та обладнання.
Російські оглядачі говорять, що про підтримку Кремля свідчить і той факт, що, по-перше, Голоскоков відкрито заявляє про свою участь у нападах, не боячись кримінальної відповідальності. А по-друге, як зазначає Євген Волк, директор московського відділення американського дослідницького інституту Heritage Foundation, це свідчить, що в Кремлі зацікавлені, щоб конфлікт дворічної давнини не вщухав.
«Гадаю, в Росії є впливові сили, які хочуть, щоб конфлікт тривав, щоб він набрав нових обертів. Бо є люди, які не хочуть зближення і нормалізації стосунків між Росією та Естонією. Вони б хотіли нових провокацій, щоб підігрівати ситуацію», – зауважив Євген Волк.
(Прага – Київ)
Як пояснює естонський комп’ютерний експерт Пеетер Марвет, за нормальних умов «припинення роботи сервера на 30 хвилин уже є серйозною проблемою, особливо якщо взяти до уваги те, що банківські мережі мають одну з найсильніших захисних систем».
Відтоді Естонія забила на сполох у НАТО і, як одна з найбільш технологічно розвинених країн, очолила спільні зусилля альянсу для поліпшення захисту його комп’ютерних мереж.
Винуватця тих нападів на Естонію так і не було встановлено, але багато ниточок вело до Росії. І ось несподівано цього місяця депутат Державної думи Росії від прокремлівської партії «Єдина Росія» Сергій Марков на одному з круглих столів вирішив похвалитися, що атаку організував його помічник.
Вашингтонський експерт із Центру стратегічних та міжнародних досліджень Джеймз Люїс, який був присутній на тій дискусії, говорить, що від заяви Маркова присутні на мить замовкли від здивування. «Гадаю, всі завмерли, бо не могли в це повірити, – каже Джеймз Люїс. – Там був кореспондент агентства «РІА Новості», який потім розпитував Маркова приблизно в такому ключі: «Ви, мабуть, пожартували, це ж не може бути правдою».
Напади занадто складні для аматорів
Тоді Марков відмовився назвати прізвище свого асистента, але невдовзі той сам вирішив назватися. Костянтин Голоскоков, активіст, чи, як він говорить, «комісар» руху «Наші», стверджує, що саме він організував напад на естонську комп’ютерну мережу.
Але він вважає, що не зробив нічого протизаконного. «По-перше, це були не напади, не атаки, це була акція громадянської непокори. Ми використовували свої персональні комп’ютери та свої канали для знаходження контактів. Нас було семеро, але ми залучили інших людей з інших країн, комп1ютерних ентузіастів, які мають широку соціальну мережу», – заявив Костянтин Голоскоков.
За його словами, він і його товариші відреагували на події в Таллінні, з якими вони не хотіли змиритися.
Проте естонські комп’ютерні фахівці вважають, що якщо на початку атаки дійсно були схожі на дії окремих хакерів, то пізніше вони ускладнилися настільки, що для здійснення потребували серйозної інституційної підтримки, що включає гроші, спеціалістів та обладнання.
Російські оглядачі говорять, що про підтримку Кремля свідчить і той факт, що, по-перше, Голоскоков відкрито заявляє про свою участь у нападах, не боячись кримінальної відповідальності. А по-друге, як зазначає Євген Волк, директор московського відділення американського дослідницького інституту Heritage Foundation, це свідчить, що в Кремлі зацікавлені, щоб конфлікт дворічної давнини не вщухав.
«Гадаю, в Росії є впливові сили, які хочуть, щоб конфлікт тривав, щоб він набрав нових обертів. Бо є люди, які не хочуть зближення і нормалізації стосунків між Росією та Естонією. Вони б хотіли нових провокацій, щоб підігрівати ситуацію», – зауважив Євген Волк.
(Прага – Київ)
