Причина популярності фермерських базарів проста: ще зовсім недавно селяни отримували незначні кошти, збуваючи свою продукцію переробникам, а ті, у свою чергу, торговим мережам. А тут з’явилась можливість уникнути одразу двох посередників і значно знизити ціну на продукцію. Тому сьогодні усе більше селян самостійно реалізовують на «зелених базарах» свою продукцію.
Орієнтування на місцевий ринок в умовах кризи допомагає багатьом латвійським селянам, зокрема, молочникам уникнути банкрутства.
«Ми тільки так з чоловіком і можемо вижити, оскільки за молоко платять усе менше, тому продавати продукцію комбінатам стало невигідно. А люди хочуть свіжих та натуральних продуктів», – каже Зане Магоне
«Вигідніше на базарі, дешевше»
У свою чергу покупців, які вже звикли в умовах кризи заощаджувати кожний сантим, на «зелених базарах» приваблює дешева ціна та якість товарів. «Вигідніше на базарі, дешевше. Якість краща, у порівнянні з магазинами», – кажуть покупці
Зелені базари ростуть у різних мікрорайонах Риги «як гриби після дощу». Усвідомивши важливість у сучасних умовах такого виду торгівлі, місцеві самоврядування всіляко підтримують їхню діяльність, допомагають із оформленням документів.
Латвійський бізнесмен українського походження Володимир Луговський вирішив віддати частину території, на якій розташований відомий в Латвії автомобільний ринок «Румбула», для створення «зеленого базару», який працюватиме цілодобово і орієнтуватиметься як на гуртову, так і роздрібну торгівлю.
Селянам надаватимуть режим найбільшого сприяння, торгові місця будуть безкоштовними. Пан Луговський каже, що відкриття нового «зеленого базару» – це й нові робочі місця, що важливо в умовах зростання безробіття в Латвії.
«Ми збираємось зробити так, щоб з ресторану, кав’ярні могли прийти і купити тут дешевшу продукцію. Людина могла б прийти і купити мішок картоплі до себе додому. Але ми також хочемо зробити так, щоб ті ресторатори, які купили у нас дешевшу продукцію і у себе дешевше продавали. І це один із виходів, який ми, зокрема компанія, якою я керую, можемо запропонувати. Мені щиро хочеться допомогти, тому що серед селян латвійських є і українці, яку тут обробляють землю», – зазначає бізнесмен.
Настав час змінити структуру ринку
Водночас, директор Румбульського зеленого базару Леонід Мухін каже, що настав час змінити структуру ринку.
«Ми хочемо створити цей базар на іншому, більш високому рівні. Зокрема запропонувати фермеру спектр послуг, які з одного боку сприятимуть покращенню рівня продажу продукції і водночас змінюватимуть саму базарну торгівлю. Оскільки не таємниця, що зараз багато людей не ходять на базар, тому вважають, що їх там обважать та обмануть», – говорить Леонід Мухін.
Популярність «зелених ринків» змушує пристосовуватися до нової ситуації і супермаркети. Очікується, що незабаром в Латвії буде створена мережа дешевих державних крамниць, у яких, в основному, продаватимуть місцеву продукцію.
(Рига – Прага – Київ)
Орієнтування на місцевий ринок в умовах кризи допомагає багатьом латвійським селянам, зокрема, молочникам уникнути банкрутства.
«Ми тільки так з чоловіком і можемо вижити, оскільки за молоко платять усе менше, тому продавати продукцію комбінатам стало невигідно. А люди хочуть свіжих та натуральних продуктів», – каже Зане Магоне
«Вигідніше на базарі, дешевше»
У свою чергу покупців, які вже звикли в умовах кризи заощаджувати кожний сантим, на «зелених базарах» приваблює дешева ціна та якість товарів. «Вигідніше на базарі, дешевше. Якість краща, у порівнянні з магазинами», – кажуть покупці
Зелені базари ростуть у різних мікрорайонах Риги «як гриби після дощу». Усвідомивши важливість у сучасних умовах такого виду торгівлі, місцеві самоврядування всіляко підтримують їхню діяльність, допомагають із оформленням документів.
Латвійський бізнесмен українського походження Володимир Луговський вирішив віддати частину території, на якій розташований відомий в Латвії автомобільний ринок «Румбула», для створення «зеленого базару», який працюватиме цілодобово і орієнтуватиметься як на гуртову, так і роздрібну торгівлю.
Селянам надаватимуть режим найбільшого сприяння, торгові місця будуть безкоштовними. Пан Луговський каже, що відкриття нового «зеленого базару» – це й нові робочі місця, що важливо в умовах зростання безробіття в Латвії.
«Ми збираємось зробити так, щоб з ресторану, кав’ярні могли прийти і купити тут дешевшу продукцію. Людина могла б прийти і купити мішок картоплі до себе додому. Але ми також хочемо зробити так, щоб ті ресторатори, які купили у нас дешевшу продукцію і у себе дешевше продавали. І це один із виходів, який ми, зокрема компанія, якою я керую, можемо запропонувати. Мені щиро хочеться допомогти, тому що серед селян латвійських є і українці, яку тут обробляють землю», – зазначає бізнесмен.
Настав час змінити структуру ринку
Водночас, директор Румбульського зеленого базару Леонід Мухін каже, що настав час змінити структуру ринку.
«Ми хочемо створити цей базар на іншому, більш високому рівні. Зокрема запропонувати фермеру спектр послуг, які з одного боку сприятимуть покращенню рівня продажу продукції і водночас змінюватимуть саму базарну торгівлю. Оскільки не таємниця, що зараз багато людей не ходять на базар, тому вважають, що їх там обважать та обмануть», – говорить Леонід Мухін.
Популярність «зелених ринків» змушує пристосовуватися до нової ситуації і супермаркети. Очікується, що незабаром в Латвії буде створена мережа дешевих державних крамниць, у яких, в основному, продаватимуть місцеву продукцію.
(Рига – Прага – Київ)
