Хай і придумали слово етикет французи, та першими носіями гарних манер і культурних звичаїв були італійці. Ще у XIV-XV століттях, коли інші європейські народи переймалися міжусобними конфліктами при феодальних порядках, в Італії вже зародилася нова культура.
За італійцями у віках закріпилася слава привітних, чемних і задушевних людей. Вони часто гамірливі, дуже емоційні, люблять жестикулювати, але вишуканість манер їм була присутня завжди. Ця характеристика помітна для чужинця і нині.
Українка пані Анна, лікар за фахом, живе на Апеннінах понад 10 років. Про поведінку місцевих жителів у неї склалася така думка: «Вони (італійці) дуже ввічливі. Якщо навіть хочуть зробити тобі зауваження, то скажуть це чемно, щоб не образити людину. А ми (українці) ріжемо прямо. В нас у школі немає предмету психології, є лише психолог. А цей предмет необхідний, щоб навчитися йти на компроміси. Ми цього не вміємо. Для нас є чорне і біле – і все!»
Вплив телебачення
Тим часом уродженці півострова подають сигнал тривоги. Найбільшими вадами суспільства вони вважають на сьогодні невихованість, нахабство і корупцію. А першими носіями цих якостей називають політиків, працівників профспілок, підприємців та банкірів.
Такими виявилися результати опитування Інституту соціодосліджень «Astra Ricerche». Опитали понад півтори тисячі осіб віком від 18 до 80 років. За словами президента Інституту Енріко Фінці, громадяни Італії гостро відчувають занепад індивідуальної культури серед населення.
В інтерв’ю Радіо Свобода соціолог Фінці пояснив мотиви нинішнього безкультур’я: «Перша причина – це вплив варварського телебачення. В Італії телебачення стало вульгарнішим у порівнянні з іншими країнами. Негативний приклад дають політики і загалом увесь клас управлінців. До влади прийшли нікчеми, внаслідок чого колишнє поняття «гарне виховання» втрачене. Поведінка політиків не може слугувати гарним прикладом, як раніше. І останнє: поширюється індивідуальний егоїзм, стало звичним не дотримуватися свого місця у черзі».
77% опитаних назвали поширеним явищем «пофігізм», іншими словами панування принципу «моя хата скраю...». Половина респондентів невдоволена тотальним кар’єризмом і конкуренцією без правил.
Не мовчати, а протестувати
Щоб виправити ситуацію, фахівці радять насамперед не бути байдужими до випадків хамства і зухвалості.
Соціолог Енріко Фінці зазначає: «Передусім, я вважаю, слід демонструвати протест. Якщо у черзі хтось лізе перед тобою, не треба його бити чи стріляти, необхідно висловити невдоволення. Якщо бармен нікчема, зробіть йому зауваження і скажіть, що зміните бар. У цьому немає нічого революційного, треба просто цивілізовано сказати: досить! І протистояти хамству».
Окрім цього, на думку спеціаліста, необхідно більше працювати над вихованням молодого покоління та активніше проводити тренінги для робітників сфери обслуговування.
Проблему виховання в Італії порушують часто, бо вважають його, по-перше, складовою людського щастя. Якщо люди ставляться чемно один до одного, тоді усі почуваються краще. По-друге, гарне виховання – запорука успішного бізнесу. Апенніни бояться втратити туристичну привабливість середземноморського курорту та економічні контракти з іноземними партнерами. Адже на міжнародному ринку за наявності однакових товарів і послуг різницю часто робить легка, привітна посмішка.
(Рим – Прага – Київ)
За італійцями у віках закріпилася слава привітних, чемних і задушевних людей. Вони часто гамірливі, дуже емоційні, люблять жестикулювати, але вишуканість манер їм була присутня завжди. Ця характеристика помітна для чужинця і нині.
Українка пані Анна, лікар за фахом, живе на Апеннінах понад 10 років. Про поведінку місцевих жителів у неї склалася така думка: «Вони (італійці) дуже ввічливі. Якщо навіть хочуть зробити тобі зауваження, то скажуть це чемно, щоб не образити людину. А ми (українці) ріжемо прямо. В нас у школі немає предмету психології, є лише психолог. А цей предмет необхідний, щоб навчитися йти на компроміси. Ми цього не вміємо. Для нас є чорне і біле – і все!»
Вплив телебачення
Тим часом уродженці півострова подають сигнал тривоги. Найбільшими вадами суспільства вони вважають на сьогодні невихованість, нахабство і корупцію. А першими носіями цих якостей називають політиків, працівників профспілок, підприємців та банкірів.
Такими виявилися результати опитування Інституту соціодосліджень «Astra Ricerche». Опитали понад півтори тисячі осіб віком від 18 до 80 років. За словами президента Інституту Енріко Фінці, громадяни Італії гостро відчувають занепад індивідуальної культури серед населення.
В інтерв’ю Радіо Свобода соціолог Фінці пояснив мотиви нинішнього безкультур’я: «Перша причина – це вплив варварського телебачення. В Італії телебачення стало вульгарнішим у порівнянні з іншими країнами. Негативний приклад дають політики і загалом увесь клас управлінців. До влади прийшли нікчеми, внаслідок чого колишнє поняття «гарне виховання» втрачене. Поведінка політиків не може слугувати гарним прикладом, як раніше. І останнє: поширюється індивідуальний егоїзм, стало звичним не дотримуватися свого місця у черзі».
77% опитаних назвали поширеним явищем «пофігізм», іншими словами панування принципу «моя хата скраю...». Половина респондентів невдоволена тотальним кар’єризмом і конкуренцією без правил.
Не мовчати, а протестувати
Щоб виправити ситуацію, фахівці радять насамперед не бути байдужими до випадків хамства і зухвалості.
Соціолог Енріко Фінці зазначає: «Передусім, я вважаю, слід демонструвати протест. Якщо у черзі хтось лізе перед тобою, не треба його бити чи стріляти, необхідно висловити невдоволення. Якщо бармен нікчема, зробіть йому зауваження і скажіть, що зміните бар. У цьому немає нічого революційного, треба просто цивілізовано сказати: досить! І протистояти хамству».
Окрім цього, на думку спеціаліста, необхідно більше працювати над вихованням молодого покоління та активніше проводити тренінги для робітників сфери обслуговування.
Проблему виховання в Італії порушують часто, бо вважають його, по-перше, складовою людського щастя. Якщо люди ставляться чемно один до одного, тоді усі почуваються краще. По-друге, гарне виховання – запорука успішного бізнесу. Апенніни бояться втратити туристичну привабливість середземноморського курорту та економічні контракти з іноземними партнерами. Адже на міжнародному ринку за наявності однакових товарів і послуг різницю часто робить легка, привітна посмішка.
(Рим – Прага – Київ)
