Уже три тижні перед адмінбудинком обласної і міської влади стоять 5 наметів із «буржуйкою» і макетом бійця УПА при вході. Громадське об’єднання «Народний антикризовий спротив» роздавало відозви проти «знахабнілих банків та бездіяльності влади» і збирає підписи потерпілих від кризи людей.
Власне, вони вимагають запровадити такий статус потерпілих і офіційно визнати фінансову кризу на рівні держави. Вони також проводили церемонію «прощання з українським малим бізнесом» – ходили містом з його символічною труною.
Тепер вони разом із обласною правозахисною організацією «Ваша надія» відкривають дві громадські приймальні і мобільні антиколекторські групи.
За словами керівника громадської організації «Народний антикризовий спротив» Віктора Неміша, йдеться про юридичний захист позичальників від банків, колекторів, починаючи з безкоштовних консультацій до повного юридичного супроводу.
«Плюс до цих громадських приймалень ми вводимо мобільні юридичні групи. Вони будуть виїжджати на кожний виклик громадян, до яких будуть приходити колектори чи працівники банків. У будь-який момент з відеокамерою, з правовими документами ми будемо приїжджати, коли вилучається заставне майно, коли людей насильно примушують виселятися з домівок. Хтось має в цій державі відповідати, накінець», – каже Неміш.
На протестувальників не дуже зважають
Але про масову підтримку такого руху говорити важко. Схоже, за три тижні до наметів звикли, і хвиля цікавості спала. Дехто вважає вимоги про статус потерпілих наївними, швидше від відчаю, ніж від реального розуміння фінансово-економічної ситуації в державі.
Хоча є люди, які ставлять свої підписи і розповідають свої історії: хтось узяв доларовий кредит на автобус під заставу майна і тепер може залишитися без того і того; комусь із колекторської компанії зателефонували і 10-річній дитині пригрозили інтернатом через батьківські борги; розповідають про численні серцеві напади і навіть самогубства.
Самі ж протестувальники кажуть, що краще намети, ніж погроми – намети ж, мовляв, поставлені на противагу (чи упередження) радикальніших дій.
Місцева влада теж призвичаїлась до наметів перед своїми вікнами. Тут розробляють свої антикризові заходи, наголошуючи, що не все вирішується на місцях.
А громадські організації просять донести їхні вимоги до центральної влади. Серед останніх їхніх ініціатив – введення в Україні «кредитних канікулів», розробка законів «Про благородне повернення кредитів» та «Про посилення відповідальності за моральний тиск на позичальника».
(Івано-Франківськ – Прага – Київ)
Власне, вони вимагають запровадити такий статус потерпілих і офіційно визнати фінансову кризу на рівні держави. Вони також проводили церемонію «прощання з українським малим бізнесом» – ходили містом з його символічною труною.
Тепер вони разом із обласною правозахисною організацією «Ваша надія» відкривають дві громадські приймальні і мобільні антиколекторські групи.
За словами керівника громадської організації «Народний антикризовий спротив» Віктора Неміша, йдеться про юридичний захист позичальників від банків, колекторів, починаючи з безкоштовних консультацій до повного юридичного супроводу.
«Плюс до цих громадських приймалень ми вводимо мобільні юридичні групи. Вони будуть виїжджати на кожний виклик громадян, до яких будуть приходити колектори чи працівники банків. У будь-який момент з відеокамерою, з правовими документами ми будемо приїжджати, коли вилучається заставне майно, коли людей насильно примушують виселятися з домівок. Хтось має в цій державі відповідати, накінець», – каже Неміш.
На протестувальників не дуже зважають
Але про масову підтримку такого руху говорити важко. Схоже, за три тижні до наметів звикли, і хвиля цікавості спала. Дехто вважає вимоги про статус потерпілих наївними, швидше від відчаю, ніж від реального розуміння фінансово-економічної ситуації в державі.
Хоча є люди, які ставлять свої підписи і розповідають свої історії: хтось узяв доларовий кредит на автобус під заставу майна і тепер може залишитися без того і того; комусь із колекторської компанії зателефонували і 10-річній дитині пригрозили інтернатом через батьківські борги; розповідають про численні серцеві напади і навіть самогубства.
Самі ж протестувальники кажуть, що краще намети, ніж погроми – намети ж, мовляв, поставлені на противагу (чи упередження) радикальніших дій.
Місцева влада теж призвичаїлась до наметів перед своїми вікнами. Тут розробляють свої антикризові заходи, наголошуючи, що не все вирішується на місцях.
А громадські організації просять донести їхні вимоги до центральної влади. Серед останніх їхніх ініціатив – введення в Україні «кредитних канікулів», розробка законів «Про благородне повернення кредитів» та «Про посилення відповідальності за моральний тиск на позичальника».
(Івано-Франківськ – Прага – Київ)