Анамарія Рамач
Белград – Громадяни Македонії у неділю обиратимуть нового президента, а також мерів міст. Оглядачі вважають, що вибори будуть тестом для македонської демократії та одним із основних критеріїв початку переговорів стосовно вступу до ЄС.
За посаду нового глави держави, який замінить нинішнього президента Бранка Црвенковскі, змагаються семеро кандидатів.
Македонія, де македонці-слов’яни становлять більшість населення, має чималу албанську меншину, що складає приблизно третину населення країни. Албанці беруть активну участь у політичному житті – три кандидати у президенти належать до албанських партій.
Суперечка з Грецією – головна тема передвиборчої кампанії
Проте, головною темою у нинішній передвиборчій кампанії є не албанська спільнота, а суперечка Македонії з сусідньою Грецією стосовно назви країни. Через цю суперечку для деяких інших держав і міжнародних організацій назва країни формально звучить як «Колишня Югославська Республіка Македонія». Греція обурена тим, що нинішня держава Македонія має таку ж назву, як і один із її північних регіонів, чим, вважає Греція, порушуються культурні надбання споконвічних македонців, які не були слов’янами.
Минулого року, коли лідери НАТО запропонували Македонії приєднатися до альянсу, Греція, через суперечку стосовно назви, заблокувала цей проект. Згодом, у грудні 2008-го, Македонія подала до Міжнародного суду, найвищого судового органу ООН, позов проти Греції. Процес ще триває. Отож, протистояння навколо назви фактично гальмує процес євроінтеграції, який відстоюють усі політичні діячі Македонії.
На думку оглядачів, політичні платформи усіх партій дуже мало відрізняються, а претенденти на президентську посаду не запропонували конкретних пропозицій для вирішення суперечки з Грецією щодо назви держави.
Найбільше шансів у кандидата правлячої партії
Згідно з опитуванням, найбільше шансів на перемогу, понад 30 відсотків , має Дьордє Іванов із правлячої націонал-консервативної партії, яка обіцяє зберігати традиції македонців.
Уникаючи прямої відповідї щодо вирішення спірного питання, Іванов очікує, що компроміс буде досягнутий завдяки обом сторонам за участю Організації Об’єднаних Націй
Слідом за Дьордє Івановим друге місце, за опитуваннями, посідає Любомир Фрчкоскі, кандидат від Соціал-Демократичного альянсу Македонії, партії лівої орієнтації робітничого класу. Соціал-демократи звинувачують уряд у тому, що з його націонал-консервативною політикою країна потрапила у безвихідь, гальмується головна мета – швидкий вступ до Євросоюзу та НАТО.
Фрчкоскі каже, що, перш за все, повинно бути більше контактів зі стратегічними партнерами. Македонія мусить повернути довір’я та переконати, що вона є «нормальною країною», а не якимось «негативним чудом» на Балканах, що цікавиться лише античною історією.
«Македонська ідентичність, нація та мова повинні бути застраховані, тут нема що обговорювати. Ми повинні вести переговори щодо назви для міжнародного вжитку, яка б замінила назву «Колишня Югославська Республіка Македонія», – зазначає Фрчкоскі.
Щоб бути обраним у першому колі, кандидат на президента мусить здобути голоси більше ніж 50 відсотків зареєстрованих виборців. Якщо жоден із кандидатів не досягне такого результату, через два тижні відбудеться другий тур виборів, у якому змагатимуться два кандидати, що набрали найбільше голосів.
У тіні президентських виборів опинилися муніципальні, котрі проходитимуть одночасно. Головна боротьба точиться навколо того, хто стане мером столиці Скоп’є та в інших великих містах Македонії.
(Белград – Прага – Київ)
Белград – Громадяни Македонії у неділю обиратимуть нового президента, а також мерів міст. Оглядачі вважають, що вибори будуть тестом для македонської демократії та одним із основних критеріїв початку переговорів стосовно вступу до ЄС.
За посаду нового глави держави, який замінить нинішнього президента Бранка Црвенковскі, змагаються семеро кандидатів.
Македонія, де македонці-слов’яни становлять більшість населення, має чималу албанську меншину, що складає приблизно третину населення країни. Албанці беруть активну участь у політичному житті – три кандидати у президенти належать до албанських партій.
Суперечка з Грецією – головна тема передвиборчої кампанії
Проте, головною темою у нинішній передвиборчій кампанії є не албанська спільнота, а суперечка Македонії з сусідньою Грецією стосовно назви країни. Через цю суперечку для деяких інших держав і міжнародних організацій назва країни формально звучить як «Колишня Югославська Республіка Македонія». Греція обурена тим, що нинішня держава Македонія має таку ж назву, як і один із її північних регіонів, чим, вважає Греція, порушуються культурні надбання споконвічних македонців, які не були слов’янами.
На думку оглядачів, політичні платформи усіх партій дуже мало відрізняються, а претенденти на президентську посаду не запропонували конкретних пропозицій для вирішення суперечки з Грецією щодо назви держави.
Найбільше шансів у кандидата правлячої партії
Згідно з опитуванням, найбільше шансів на перемогу, понад 30 відсотків , має Дьордє Іванов із правлячої націонал-консервативної партії, яка обіцяє зберігати традиції македонців.
Уникаючи прямої відповідї щодо вирішення спірного питання, Іванов очікує, що компроміс буде досягнутий завдяки обом сторонам за участю Організації Об’єднаних Націй
Слідом за Дьордє Івановим друге місце, за опитуваннями, посідає Любомир Фрчкоскі, кандидат від Соціал-Демократичного альянсу Македонії, партії лівої орієнтації робітничого класу. Соціал-демократи звинувачують уряд у тому, що з його націонал-консервативною політикою країна потрапила у безвихідь, гальмується головна мета – швидкий вступ до Євросоюзу та НАТО.
Фрчкоскі каже, що, перш за все, повинно бути більше контактів зі стратегічними партнерами. Македонія мусить повернути довір’я та переконати, що вона є «нормальною країною», а не якимось «негативним чудом» на Балканах, що цікавиться лише античною історією.
«Македонська ідентичність, нація та мова повинні бути застраховані, тут нема що обговорювати. Ми повинні вести переговори щодо назви для міжнародного вжитку, яка б замінила назву «Колишня Югославська Республіка Македонія», – зазначає Фрчкоскі.
Щоб бути обраним у першому колі, кандидат на президента мусить здобути голоси більше ніж 50 відсотків зареєстрованих виборців. Якщо жоден із кандидатів не досягне такого результату, через два тижні відбудеться другий тур виборів, у якому змагатимуться два кандидати, що набрали найбільше голосів.
У тіні президентських виборів опинилися муніципальні, котрі проходитимуть одночасно. Головна боротьба точиться навколо того, хто стане мером столиці Скоп’є та в інших великих містах Македонії.
(Белград – Прага – Київ)
