Азербайджан завжди намагався подати себе як демократичну й прозахідну країну і досі не вдавався до ігор із президентськими термінами, як робили керівники країн Середньої Азії. Попередній президент Гейдар Алієв двічі перемагав на виборах (які, щоправда, на Заході не визнавали за чесні й вільні), а на самому кінці свого другого терміну подав у відставку через стан здоров’я. Його син Ільгам теж обирався на п’ятирічні терміни двічі, востаннє в жовтні минулого року, хоч і його вибори теж не називають зразком демократії.
Але Ільгамові Алієву ще тільки 47 років, а популярність керівника багатої на нафту країни, економіка якої на бумі нафтових цін розвивалася останніми роками як одна з найшвидших у світі, більш як по 20 відсотків на рік, доволі висока.
На цьому тлі владна партія «Новий Азербайджан» запропонувала провести референдум про відразу 29 поправок до Конституції, одна з яких має зняти обмеження на перебування на президентській посаді.
Один із чільних діячів цієї партії, редактор державної газети «Азербайджан» і депутат парламенту Бахтіяр Садиґов заявляє: «Я очікую, що азербайджанське суспільство засвідчить політичну зрілість і прийде на дільниці, прочитає всі зміни до 29 статей і скаже «так» їм усім. І я очікую, що ті, хто передрікає безлад, фальсифікації, протести, будуть знову розчаровані».
Критичні оцінки
Венеціанська комісія, дорадчий орган Ради Європи з конституційних питань, застерегла, що скасування обмежень на президентський термін може стати «серйозним відступом на шляху Азербайджану до зміцнення демократії».
Тим часом референдум стосується ще низки питань, ставлення до яких теж вельми неоднозначне.
Наприклад, іще одна пропонована поправка до Конституції має просто в Основному законі держави прописати заборону журналістам робити фото, аудіо- й відеозаписи людини чи спостерігати за нею без попередньої її згоди. Це пряме порушення Європейської конвенції про права людини, яка захищає право засобів інформації повідомляти і коментувати питання, що становлять громадський інтерес.
Інша поправка пропонує продовжувати термін при владі і президента, і парламенту в разі бойових дій під час стану війни. Критики звертають увагу, що вона надто неточна, а тим часом «заморожений конфлікт» Азербайджану з Вірменією через Нагірний Карабах формально якраз і є станом війни, тільки що наразі без бойових дій.
Заступник голови опозиційної партії «Народний фронт Азербайджану» Нуреддін Маммаді вважає: «Проводячи цей референдум, влада дає ясний і відвертий сигнал. Вона каже: «Ми не маємо наміру щось змінювати. Ми хочемо керувати суспільством, змінивши вас. Ми візьмемо стільки хабарів, скільки захочемо, ми порушуватимемо ваші права, де й коли тільки захочемо, а плюралізмові і свободі слова в цьому суспільстві місця не буде. І кого б ви не обрали, посаду обійме наша людина, і ви мусите до цього звикнути». Це ж феодалізм!»
Щоб референдум був чинним, у ньому має взяти участь принаймні чверть виборців. Працівники виборчих комісій казали Радіо Свобода: якщо явка буде занизька, вони підуть по домах, але знайдуть потрібну кількість виборців.
(Прага – Київ)
