Представник адміністрації Барака Обами Гілларі Клінтон протягом двох днів мала зустрічі із європейськими лідерами високому рівні. Усміхнену та привітну, держсекретаря США практично в кожній установі – чи то в бельгійському Сенаті, чи в штаб-квартирі НАТО, чи в Європарламенті, чи в Раді ЄС – всюди зустрічають із великим ентузіазмом. Її появи здебільшого нагадують приїзд зірки шоу-бізнесу світового масштабу.
Характерно, що протягом візиту відчувалося щось на кшталт «політичних ревнощів» з боку європейців. Наприклад, молодь у Європарламенті питала її: «Чому Ви и першу чергу поїхали на зустрічі з представниками Близького Сходу, а не до Євросоюзу».
Трохи пізніше, виступаючи перед журналістами, Клінтон мусила виправдовувати американські прагнення до зближення з Росією. «Не турбуйтесь, це не замінить наших стосунків із Європою», – мов заспокоювала вона присутніх.
Адміністрація США проти сфер впливу
Представники чеського головування у Раді ЄС разом із Єврокомісією провели з Гілларі Клінтон переговори. Сторони торкалися політики Росії на Сході Європи, а також побоювань європейців щодо постачань російського газу.
Вже на ранковій зустрічі з європейською молоддю у Європарламенті держсекретар США заявила, що пошуки потепління в діалозі з Кремлем не означають відмови від підтримки американською адміністрацією молодих східноєвропейських держав.
Клінтон прозоро натякала на агресивну позицію Москви відносно сусідів. Вона наголосила, що Америка не погоджується з думкою, що Росія могла б накладати своє «вето» на прагнення деяких країн приєднатися до НАТО чи Євросоюзу. США не згодні також із тим, що якась із країн може мати свої сфери впливу, додала вона.
Гілларі Клінтон переконувала європейців також у тому, що США вважають неприйнятною політичну гру російських лідерів із газовим краном.
«Моя держава суворо засуджує російські дії у Грузії. Ми також дуже стурбовані використанням Москвою енергії як інструмента для тиску чи залякування. Гадаємо, що це не найкращий засіб для поліпшення роботи енергетичної системи, яка відповідала б потребам людей», – заявила у Брюсселі державний секретар Сполучених Штатів Америки.
Європейські погляди американського держсекретаря
Нинішні стосунки США та ЄС мають істотні відмінності від тих, що були за часів минулої адміністрації. В першу чергу, для Євросоюзу Америка може стати прикладом того, як населення цілого континенту може виявити свою згуртованість, як це спостерігалося під час минулої президентської кампанії. Теперішні численні розбіжності між європейськими лідерами, підсилені кризою, є справжнім випробуванням на міцність співдружності європейських держав.
Новим є й те, що теперішній американський президент виявляє більшу відкритість та схожість із європейцями у сприйнятті таких важливих викликів, як боротьба з кліматичними змінами чи необхідність оновлення світової капіталістичної системи.
Після розмови з Гілларі Клінтон голова Європарламенту Ганс-Ґерт Петтерінґ заявив, що висловлені нею погляди настільки близькі з думками європейців, мовби вони були висловлені, власне, кимсь із європейських політиків.
Міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберґ після зустрічі з високим представником Америки заявив: «Ми маємо добру новину: президент Барак Обама підтвердив, що особисто приїде 5 квітня до Праги, щоб узяти участь у саміті «Євросоюз – США».
Європа з Америкою, повідомив він, надалі вироблятимуть спільну позицію у зовнішньополітичній сфері, зокрема, щодо східних партнерів Євросоюзу.
«Ми домовилися працювати разом, відіграючи конструктивну роль на світовій арені, – сказав Карел Шварценберґ. – Грузинська та газова кризи призвели до серйозних перешкод у стосунках Євросоюзу з Росією. Як наслідок, ЄС хоче поглибити співпрацю з Грузією та іншими східноєвропейськими партнерами. Також нам слід диверсифікувати газові та нафтові ресурси».
(Брюссель – Прага – Київ)
Характерно, що протягом візиту відчувалося щось на кшталт «політичних ревнощів» з боку європейців. Наприклад, молодь у Європарламенті питала її: «Чому Ви и першу чергу поїхали на зустрічі з представниками Близького Сходу, а не до Євросоюзу».
Трохи пізніше, виступаючи перед журналістами, Клінтон мусила виправдовувати американські прагнення до зближення з Росією. «Не турбуйтесь, це не замінить наших стосунків із Європою», – мов заспокоювала вона присутніх.
Адміністрація США проти сфер впливу
Представники чеського головування у Раді ЄС разом із Єврокомісією провели з Гілларі Клінтон переговори. Сторони торкалися політики Росії на Сході Європи, а також побоювань європейців щодо постачань російського газу.
Вже на ранковій зустрічі з європейською молоддю у Європарламенті держсекретар США заявила, що пошуки потепління в діалозі з Кремлем не означають відмови від підтримки американською адміністрацією молодих східноєвропейських держав.
Клінтон прозоро натякала на агресивну позицію Москви відносно сусідів. Вона наголосила, що Америка не погоджується з думкою, що Росія могла б накладати своє «вето» на прагнення деяких країн приєднатися до НАТО чи Євросоюзу. США не згодні також із тим, що якась із країн може мати свої сфери впливу, додала вона.
Гілларі Клінтон переконувала європейців також у тому, що США вважають неприйнятною політичну гру російських лідерів із газовим краном.
«Моя держава суворо засуджує російські дії у Грузії. Ми також дуже стурбовані використанням Москвою енергії як інструмента для тиску чи залякування. Гадаємо, що це не найкращий засіб для поліпшення роботи енергетичної системи, яка відповідала б потребам людей», – заявила у Брюсселі державний секретар Сполучених Штатів Америки.
Європейські погляди американського держсекретаря
Нинішні стосунки США та ЄС мають істотні відмінності від тих, що були за часів минулої адміністрації. В першу чергу, для Євросоюзу Америка може стати прикладом того, як населення цілого континенту може виявити свою згуртованість, як це спостерігалося під час минулої президентської кампанії. Теперішні численні розбіжності між європейськими лідерами, підсилені кризою, є справжнім випробуванням на міцність співдружності європейських держав.
Новим є й те, що теперішній американський президент виявляє більшу відкритість та схожість із європейцями у сприйнятті таких важливих викликів, як боротьба з кліматичними змінами чи необхідність оновлення світової капіталістичної системи.
Після розмови з Гілларі Клінтон голова Європарламенту Ганс-Ґерт Петтерінґ заявив, що висловлені нею погляди настільки близькі з думками європейців, мовби вони були висловлені, власне, кимсь із європейських політиків.
Міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберґ після зустрічі з високим представником Америки заявив: «Ми маємо добру новину: президент Барак Обама підтвердив, що особисто приїде 5 квітня до Праги, щоб узяти участь у саміті «Євросоюз – США».
Європа з Америкою, повідомив він, надалі вироблятимуть спільну позицію у зовнішньополітичній сфері, зокрема, щодо східних партнерів Євросоюзу.
«Ми домовилися працювати разом, відіграючи конструктивну роль на світовій арені, – сказав Карел Шварценберґ. – Грузинська та газова кризи призвели до серйозних перешкод у стосунках Євросоюзу з Росією. Як наслідок, ЄС хоче поглибити співпрацю з Грузією та іншими східноєвропейськими партнерами. Також нам слід диверсифікувати газові та нафтові ресурси».
(Брюссель – Прага – Київ)
