Книга «Пліткарі: приватне життя у сталінській Росії» (The Whisperers: Private Life in Stalin's Russia) базується на архівних матеріалах та спогадах кількох сотень сімей, що пережили сталінські часи. («Пліткарі» – можна перекласти ще як «ті, що шепочуть»).
Це дослідження я проводив разом із «Меморіалом», загальноросійською правозахисною групою, що почала і понад 20 років вивчає сталінські репресії в Радянському Союзі. Упродовж останніх трьох років «Меморіал» тричі номінували на отримання Нобелівської Премії миру.
Люди в масках конфіскували архів «Меморіалу»
Четвертого грудня група чоловіків у масках та з поліцейськими кийками зі Слідчого комітету російської прокуратури увірвалася до санкт-петербурзького офісу «Меморіалу». Після обшуку ці люди конфіскували комп’ютерну пам’ять, що зберігає весь архів «Меморіалу» в Санкт-Петербурзі: базу даних із біографічною інформацією про жертв репресій, подробиці про місця поховання в районі Санкт-Петербурга, родинні архіви, звукозаписи та розшифровки інтерв'ю.
Серед конфіскованих речей була повна збірка матеріалів Віртуального Музею Ґулаґу (www.gulagmuseum.org). Це була давно назріла ініціатива щодо збереження фотографій, речей та документів із понад 100 малих виставок, які є під загрозою по цілій Росії. У країні є лише один відносно великий музей Ґулагу, Перм-36 на Уралі.
Всі матеріали, які я зібрав із «Меморіалом» в Санкт-Петербурзі (близько третини всіх джерел «Пліткарів») також конфіскувала міліція. На щастя, я маю копії всіх документів на своєму веб-сайті (www.orlandofiges.com). Але решта конфіскованих речей залишається в руках міліції.
Кремль намагається контролювати історію
Рейд на «Меморіал» є частиною ширшої ідеологічної боротьби за контроль над історичними публікаціями та викладанням історії, які могли вплинути на рішення видавничого дому Atticus припинити мій контракт.
Кремль проводить активну реабілітацію Сталіна. Мета цього – заперечити сталінські злочини, і наголосити на його досягненнях будівника «славетного радянського минулого», щоб росіяни пишалися радянським минулим...
На конференції в червні 2007 року тодішній президент Володимир Путін закликав російських вчителів змальовувати сталінський період у позитивнішому світлі. Адже, як він сказав, саме Сталін перетворив Радянський Союз на велику державу, виграв війну проти Гітлера, а його «помилки» були не гірші, ні ж злочини держав Заходу. Підручники, що розповідають про «Великий терор», піддаються цензурі, істориків звинувачують у відсутності патріотизму за змальовування злочинів Сталіна.
Від контролю над історією до контролю над думками
Президентська адміністрація просуває свій власний підручник, «Історія сучасної Росії, 1945-2006 роки: підручник для вчителів». Один із авторів – кремлівський пропагандист Павло Данилін, який намагається представити російську історію «не як депресивну послідовність невдач та помилок, а як щось, що може викликати гордість за свою країну. Це саме те, як вчителі мають навчати історії, і не змішувати Батьківщину з брудом.
Данилін є близьким соратником Гліба Павловського, президентського радника та редактора «Російського Журналу», який намагається створити інтелектуальну базу для путінської псевдо-демократії.
Спеціальний грудневий випуск «Політика пам’яті» збігся із рейдом на «Меморіал». У ньому було дві статті, в яких злісно нападали на «Меморіал» і звинувачували його в тому, що він підіграє іноземним історикам, які начебто намагаються очорнити радянську історію, концентруючи всю увагу на сталінських злочинах.
«Пліткарі» були перекладені і опубліковані 22-ма мовами, включно з усіма європейськими мовами колишнього Радянського Союзу, за винятком, як виглядає, російської.
(Лондон – Прага – Київ)
Орландо Файджес – професор Бікберкського Коледжу Лондонського Університету, автор багатьох книжок з історії Росії.
Це дослідження я проводив разом із «Меморіалом», загальноросійською правозахисною групою, що почала і понад 20 років вивчає сталінські репресії в Радянському Союзі. Упродовж останніх трьох років «Меморіал» тричі номінували на отримання Нобелівської Премії миру.
Люди в масках конфіскували архів «Меморіалу»
Четвертого грудня група чоловіків у масках та з поліцейськими кийками зі Слідчого комітету російської прокуратури увірвалася до санкт-петербурзького офісу «Меморіалу». Після обшуку ці люди конфіскували комп’ютерну пам’ять, що зберігає весь архів «Меморіалу» в Санкт-Петербурзі: базу даних із біографічною інформацією про жертв репресій, подробиці про місця поховання в районі Санкт-Петербурга, родинні архіви, звукозаписи та розшифровки інтерв'ю.
Серед конфіскованих речей була повна збірка матеріалів Віртуального Музею Ґулаґу (www.gulagmuseum.org). Це була давно назріла ініціатива щодо збереження фотографій, речей та документів із понад 100 малих виставок, які є під загрозою по цілій Росії. У країні є лише один відносно великий музей Ґулагу, Перм-36 на Уралі.
Всі матеріали, які я зібрав із «Меморіалом» в Санкт-Петербурзі (близько третини всіх джерел «Пліткарів») також конфіскувала міліція. На щастя, я маю копії всіх документів на своєму веб-сайті (www.orlandofiges.com). Але решта конфіскованих речей залишається в руках міліції.
Кремль намагається контролювати історію
Рейд на «Меморіал» є частиною ширшої ідеологічної боротьби за контроль над історичними публікаціями та викладанням історії, які могли вплинути на рішення видавничого дому Atticus припинити мій контракт.
Кремль проводить активну реабілітацію Сталіна. Мета цього – заперечити сталінські злочини, і наголосити на його досягненнях будівника «славетного радянського минулого», щоб росіяни пишалися радянським минулим...
На конференції в червні 2007 року тодішній президент Володимир Путін закликав російських вчителів змальовувати сталінський період у позитивнішому світлі. Адже, як він сказав, саме Сталін перетворив Радянський Союз на велику державу, виграв війну проти Гітлера, а його «помилки» були не гірші, ні ж злочини держав Заходу. Підручники, що розповідають про «Великий терор», піддаються цензурі, істориків звинувачують у відсутності патріотизму за змальовування злочинів Сталіна.
Від контролю над історією до контролю над думками
Президентська адміністрація просуває свій власний підручник, «Історія сучасної Росії, 1945-2006 роки: підручник для вчителів». Один із авторів – кремлівський пропагандист Павло Данилін, який намагається представити російську історію «не як депресивну послідовність невдач та помилок, а як щось, що може викликати гордість за свою країну. Це саме те, як вчителі мають навчати історії, і не змішувати Батьківщину з брудом.
Данилін є близьким соратником Гліба Павловського, президентського радника та редактора «Російського Журналу», який намагається створити інтелектуальну базу для путінської псевдо-демократії.
Спеціальний грудневий випуск «Політика пам’яті» збігся із рейдом на «Меморіал». У ньому було дві статті, в яких злісно нападали на «Меморіал» і звинувачували його в тому, що він підіграє іноземним історикам, які начебто намагаються очорнити радянську історію, концентруючи всю увагу на сталінських злочинах.
«Пліткарі» були перекладені і опубліковані 22-ма мовами, включно з усіма європейськими мовами колишнього Радянського Союзу, за винятком, як виглядає, російської.
(Лондон – Прага – Київ)
Орландо Файджес – професор Бікберкського Коледжу Лондонського Університету, автор багатьох книжок з історії Росії.
