На неформальному саміті 27 лідерів європейських країн, що відбувся 1 березня, була відкинута ідея створення цілісної програми порятунку для країн центру та сходу Європи. Тобто, для тих, чиї економіки потерпають від кризи найбільше.
Ідея угорських лідерів заснувати спеціальний допомоговий фонд на саміті підтримки не отримала. Чеський прем’єр-міністр Мірек Тополанек зауважив, що такий підхід передбачає новий поділ на старих та нових членів, на Схід і Захід. Саме тому голови держав та урядів країн Європи від нього й відмовилися, зазначає чеський лідер.
«Обвал Сходу дорівнює трудовій міграції на Захід»
Східні лідери змалювали своїм західним колегам дещо апокаліптичну перспективу, якщо вони не матимуть їхньої підтримки. «Обвал економік на Сході може призвести до масової трудової міграції на Захід», – пояснювали вони. Проте ці прогнози не змінили позицій керівників Старої Європи.
З огляду на девальвацію національних валют деякі східні лідери висунули пропозицію переглянути умови приєднання нових країн до зони єдиної європейської валюти. Терміни для переходу на євро треба скоротити, кажуть вони. Проте, жодної зміни темпів чи пом’якшень цього процесу все ж не передбачено.
Представники Єврокомісії також висловлюють впевненість у позитивних наслідках саміту, бо він став черговим доказом «руху вперед на шляху до спільної орієнтації».
Речник Європейської Комісії Йоганес Ляйтенберґер зазначив: «Саміт, безумовно, допоміг консолідувати консенсус між 27-ма країнами. Ми побачили, що незважаючи на різну ситуацію у різних країнах Євросоюзу все ж є бажання рухатися в одному напрямку. Гадаю, заяви про можливе виникнення розколу між країнами ЄС не мають ніякої підстави».
Неспроможність ухвалювати спільні рішення
Натомість генеральний директор Міжнародного валютного фонду Домінік Страус Канн заявив, що, на жаль, позачерговий саміт Євросоюзу показав європейців не з найкращого боку. Євросоюз не має єдиної відповіді на кризу, заявив він у інтерв’ю американському радіо. І додав, що на саміті європейські лідери показали свою неспроможність ухвалювати спільні рішення. На думку голови МВФ, одна з головних проблем Європи – відсутність спільної економічної політики та дієвих механізмів, що мали б застосовуватися у кризові періоди.
З думками Домініка Страус Канна перегукуються чимало західних засобів масової інформації, до того ж, вказують на можливий розкол між Старою Європою та новими країнами-членами. Відмова створення допомогового фонду для країн Сходу та небажання переглядати умови приєднання до єврозони багатьма розцінюються, як передумови для створення нової економічної «залізної завіси».
Нова «залізна завіса»? Чому?
Проте європейські країни Сходу та Заходу відрізняються тільки рівнем вразливості перед кризою. На думку аналітиків, політичного розколу на табори поки що не спостерігається. Економічна «залізна завіса» може виникнути, хоча політична воля зберегти єдність Європи все ще доволі велика, вважає політолог Себастьян Курпас із «Центру європейських політичних досліджень».
«Загалом, останніми тижнями ми спостерігаємо занепокоєння тим, що західні банки забирають свої капітали з банків країн Східної Європи. Причому ці країни залишаються без грошей, від яких вони залежать. Проте у політичному сенсі «залізної завіси» я не бачу. Я не можу уявити у політичній перспективі східні країни в одному таборі, а західні – в іншому. Та й чому б це мало статися?», – зазначив Субастьян Курпас.
(Брюссель – Прага – Київ)
Ідея угорських лідерів заснувати спеціальний допомоговий фонд на саміті підтримки не отримала. Чеський прем’єр-міністр Мірек Тополанек зауважив, що такий підхід передбачає новий поділ на старих та нових членів, на Схід і Захід. Саме тому голови держав та урядів країн Європи від нього й відмовилися, зазначає чеський лідер.
«Обвал Сходу дорівнює трудовій міграції на Захід»
Східні лідери змалювали своїм західним колегам дещо апокаліптичну перспективу, якщо вони не матимуть їхньої підтримки. «Обвал економік на Сході може призвести до масової трудової міграції на Захід», – пояснювали вони. Проте ці прогнози не змінили позицій керівників Старої Європи.
З огляду на девальвацію національних валют деякі східні лідери висунули пропозицію переглянути умови приєднання нових країн до зони єдиної європейської валюти. Терміни для переходу на євро треба скоротити, кажуть вони. Проте, жодної зміни темпів чи пом’якшень цього процесу все ж не передбачено.
Представники Єврокомісії також висловлюють впевненість у позитивних наслідках саміту, бо він став черговим доказом «руху вперед на шляху до спільної орієнтації».
Речник Європейської Комісії Йоганес Ляйтенберґер зазначив: «Саміт, безумовно, допоміг консолідувати консенсус між 27-ма країнами. Ми побачили, що незважаючи на різну ситуацію у різних країнах Євросоюзу все ж є бажання рухатися в одному напрямку. Гадаю, заяви про можливе виникнення розколу між країнами ЄС не мають ніякої підстави».
Неспроможність ухвалювати спільні рішення
Натомість генеральний директор Міжнародного валютного фонду Домінік Страус Канн заявив, що, на жаль, позачерговий саміт Євросоюзу показав європейців не з найкращого боку. Євросоюз не має єдиної відповіді на кризу, заявив він у інтерв’ю американському радіо. І додав, що на саміті європейські лідери показали свою неспроможність ухвалювати спільні рішення. На думку голови МВФ, одна з головних проблем Європи – відсутність спільної економічної політики та дієвих механізмів, що мали б застосовуватися у кризові періоди.
З думками Домініка Страус Канна перегукуються чимало західних засобів масової інформації, до того ж, вказують на можливий розкол між Старою Європою та новими країнами-членами. Відмова створення допомогового фонду для країн Сходу та небажання переглядати умови приєднання до єврозони багатьма розцінюються, як передумови для створення нової економічної «залізної завіси».
Нова «залізна завіса»? Чому?
Проте європейські країни Сходу та Заходу відрізняються тільки рівнем вразливості перед кризою. На думку аналітиків, політичного розколу на табори поки що не спостерігається. Економічна «залізна завіса» може виникнути, хоча політична воля зберегти єдність Європи все ще доволі велика, вважає політолог Себастьян Курпас із «Центру європейських політичних досліджень».
«Загалом, останніми тижнями ми спостерігаємо занепокоєння тим, що західні банки забирають свої капітали з банків країн Східної Європи. Причому ці країни залишаються без грошей, від яких вони залежать. Проте у політичному сенсі «залізної завіси» я не бачу. Я не можу уявити у політичній перспективі східні країни в одному таборі, а західні – в іншому. Та й чому б це мало статися?», – зазначив Субастьян Курпас.
(Брюссель – Прага – Київ)
