ГУАМ було створено 1997 року з метою поглибити політичні, економічні та гуманітарні стосунки у Чорноморсько-Каспійському регіоні. Другим завданням ГУАМ, за словами Президента України Віктора Ющенка, є вироблення спільної стратегії для захисту національних та регіональних інтересів; спільний захист інтересів країн – членів ГУАМ на світовій арені; розробка інвестиційних та інноваційних проектів на регіональному рівні.
ГУАМ – союзник Євросоюзу
Функціонування Генерального секретаріату ГУАМ дозволить країнам-членам координувати спільні проекти, оперативно реагувати на виклики сучасного світу, наприклад, на проблеми енергетичної безпеки Європи та боротьби з міжнародним тероризмом і контрабандою наркотиків та зброї. Про це заявив генеральний секретар ГУАМ Валерій Чечелашвілі. Ці напрямки діяльності ГУАМ збігіються з інтересами Євросоюзу у цьому регіоні, – зазначив в інтерв‘ю Радіо Свобода голова представництва Єврокомісії Жозе Мануель Пінту Тейшеру.
«Стратегія ЄС щодо Чорноморського регіону передбачає підтримку створення тут зони стабільності та безпеки. Тож у цих сферах ГУАМ – союзник Євросоюзу. Тож ми спільно ці проекти будемо координувати, аналізувати, досліджувати їхні впливи на життя регіону», – сказав в інтерв‘ю Радіо Свобода голова представництва Єврокомісії Жозе Мануель Пінту Тейшеру.
За словами дипломата, це дозволить країнам ГУАМ долучитись до європейських енергетичних, торговельно-економічних та гуманітарних програм, таким чином надасть поштовх до розвитку ГУАМ.
Щоправда, нині вистачає скептиків, які вважають, що ГУАМ нормально запрацює лише тоді, коли нормально функціонуватимуть державні інститути країн-членів.
«Я сумніваюсь, що ГУАМ може бути яскравим, ефективним, дієвим у той час, коли є величезні проблеми зі владою у тих країнах, які складають ГУАМ. Наприклад, як може у рамках ГУАМ будуватись енерго-транспортне співробітництво між Україною та Азербайджаном, якщо у нас усередині України не можуть визначитись із тим, що робити з нафтопроводом «Одеса – Броди», – зазначив київський політолог Олексій Толкачов.
Все-таки, яким є прийдешнє ГУАМ? «Якщо цей Секретаріат дійсно готовий працювати і бути «пусковим механізмом», який буде постійно підштовхувати цю організацію, щоб вона працювала, то у неї є майбутнє», – каже експерт Національного інститут стратегічних досліджень Ганна Шелест.
(Київ–Прага)
ГУАМ – союзник Євросоюзу
Функціонування Генерального секретаріату ГУАМ дозволить країнам-членам координувати спільні проекти, оперативно реагувати на виклики сучасного світу, наприклад, на проблеми енергетичної безпеки Європи та боротьби з міжнародним тероризмом і контрабандою наркотиків та зброї. Про це заявив генеральний секретар ГУАМ Валерій Чечелашвілі. Ці напрямки діяльності ГУАМ збігіються з інтересами Євросоюзу у цьому регіоні, – зазначив в інтерв‘ю Радіо Свобода голова представництва Єврокомісії Жозе Мануель Пінту Тейшеру.
«Стратегія ЄС щодо Чорноморського регіону передбачає підтримку створення тут зони стабільності та безпеки. Тож у цих сферах ГУАМ – союзник Євросоюзу. Тож ми спільно ці проекти будемо координувати, аналізувати, досліджувати їхні впливи на життя регіону», – сказав в інтерв‘ю Радіо Свобода голова представництва Єврокомісії Жозе Мануель Пінту Тейшеру.
За словами дипломата, це дозволить країнам ГУАМ долучитись до європейських енергетичних, торговельно-економічних та гуманітарних програм, таким чином надасть поштовх до розвитку ГУАМ.
Щоправда, нині вистачає скептиків, які вважають, що ГУАМ нормально запрацює лише тоді, коли нормально функціонуватимуть державні інститути країн-членів.
«Я сумніваюсь, що ГУАМ може бути яскравим, ефективним, дієвим у той час, коли є величезні проблеми зі владою у тих країнах, які складають ГУАМ. Наприклад, як може у рамках ГУАМ будуватись енерго-транспортне співробітництво між Україною та Азербайджаном, якщо у нас усередині України не можуть визначитись із тим, що робити з нафтопроводом «Одеса – Броди», – зазначив київський політолог Олексій Толкачов.
Все-таки, яким є прийдешнє ГУАМ? «Якщо цей Секретаріат дійсно готовий працювати і бути «пусковим механізмом», який буде постійно підштовхувати цю організацію, щоб вона працювала, то у неї є майбутнє», – каже експерт Національного інститут стратегічних досліджень Ганна Шелест.
(Київ–Прага)
