Маючи незліченні культурні багатства і натуральні краєвиди, Апенніни практично обділені корисними природними багатствами. А ті, що є, - енергію сонця чи вітру - все ще не використовують на повну потужність. Особливо скрутна ситуація з енергоресурсами, 80% яких країна отримує з-за кордону.
Щоб зменшити таку залежність, а водночас знизити одні з найвищих у Європі тарифи на комунальні послуги, уряд правоцентристів рішуче став на шлях відновлення виробництва атомної електроенергії. Під час італійсько-французьких переговорів домовилися про будівництво чотирьох АЕС нового покоління на території Апеннін.
Прем’єр Сильвіо Берлусконі задоволений: його передвиборна обіцянка - повернути країну до ядерної енергетики - на шляху реалізації. «Ми повинні прокинутися від сплячки, адже у 1970-х роках ми були активними гравцями у сфері ядерної енергетики. Зведення двох АЕС тоді майже завершувалося, але потім екологічний фанатизм певної політичної сили не дозволив довести будівництво до кінця», – заявив голова італійського уряду.
Франція, котра володіє сучасними технологіями вироблення та використання ядерної енергетики, пропонує італійцям «безмежне партнерство». Як сказав французький президент Ніколя Саркозі, його країна готова надати серйозну допомогу, щоб повернути Рим до атомної енергетики. Італія зі свого боку допускає на ринок французькі підприємства.
Перша з чотирьох АЕС має запрацювати у 2020 році, кожна розрахована на потужність 1600 МВат. Атомні об’єкти забезпечуватимуть 25% потреб Італії в ядерній енергетиці. Про конкретні витрати на грандіозний проект наразі не говорять. Щоб від слів перейти до діла, національний парламент має ще ухвалити відповідні закони.
Рим догоджає Парижеві?
Підписання угод без законодавчої бази, як і намір уряду повернутися до атому, нещадно критикують опоненти-лівоцентристи і захисники навколишнього середовища. Член позапарламентської Партії зелених Ґрація Франческато заявила: «Від цієї домовленості з приводу атомної енергії виграє насамперед Франція. Італійські громадяни ризикують власним здоров’ям і станом довкілля. Передбачені кошти занадто великі. Водночас країна не бере курс на розвиток відновлюваних джерел енергії».
Критикам не дає спокою і той момент, що урядовці нехтують волевиявленням своїх громадян. Адже на референдумі 22 роки тому, налякані наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, більшість італійців висловилася проти виробництва атомної енергії на своїх теренах. Згодом реактори позакривали.
Та часи змінилися, про що свідчать і настрої людей. За даними опитування Інституту політичних і соціальних досліджень Demos, нині прибічників і супротивників відновлення атому в Італії приблизно 50 на 50.
(Рим – Прага – Київ)
Щоб зменшити таку залежність, а водночас знизити одні з найвищих у Європі тарифи на комунальні послуги, уряд правоцентристів рішуче став на шлях відновлення виробництва атомної електроенергії. Під час італійсько-французьких переговорів домовилися про будівництво чотирьох АЕС нового покоління на території Апеннін.
Прем’єр Сильвіо Берлусконі задоволений: його передвиборна обіцянка - повернути країну до ядерної енергетики - на шляху реалізації. «Ми повинні прокинутися від сплячки, адже у 1970-х роках ми були активними гравцями у сфері ядерної енергетики. Зведення двох АЕС тоді майже завершувалося, але потім екологічний фанатизм певної політичної сили не дозволив довести будівництво до кінця», – заявив голова італійського уряду.
Франція, котра володіє сучасними технологіями вироблення та використання ядерної енергетики, пропонує італійцям «безмежне партнерство». Як сказав французький президент Ніколя Саркозі, його країна готова надати серйозну допомогу, щоб повернути Рим до атомної енергетики. Італія зі свого боку допускає на ринок французькі підприємства.
Перша з чотирьох АЕС має запрацювати у 2020 році, кожна розрахована на потужність 1600 МВат. Атомні об’єкти забезпечуватимуть 25% потреб Італії в ядерній енергетиці. Про конкретні витрати на грандіозний проект наразі не говорять. Щоб від слів перейти до діла, національний парламент має ще ухвалити відповідні закони.
Рим догоджає Парижеві?
Підписання угод без законодавчої бази, як і намір уряду повернутися до атому, нещадно критикують опоненти-лівоцентристи і захисники навколишнього середовища. Член позапарламентської Партії зелених Ґрація Франческато заявила: «Від цієї домовленості з приводу атомної енергії виграє насамперед Франція. Італійські громадяни ризикують власним здоров’ям і станом довкілля. Передбачені кошти занадто великі. Водночас країна не бере курс на розвиток відновлюваних джерел енергії».
Критикам не дає спокою і той момент, що урядовці нехтують волевиявленням своїх громадян. Адже на референдумі 22 роки тому, налякані наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, більшість італійців висловилася проти виробництва атомної енергії на своїх теренах. Згодом реактори позакривали.
Та часи змінилися, про що свідчать і настрої людей. За даними опитування Інституту політичних і соціальних досліджень Demos, нині прибічників і супротивників відновлення атому в Італії приблизно 50 на 50.
(Рим – Прага – Київ)
