Минулого тижня, виступаючи в Європарламенті, Вацлав Клаус не розчарував тих, хто сподівався почути від нього чергову порцію євроскептичних заяв. «Тут просувають тільки один варіант, і той, хто насмілиться подумати про інший, відразу дістає тавро ворогів європейської інтеграції», – заявив президент Чехії, говорячи про те, що прихильники дедалі глибшої інтеграції домінують у ЄС, і їхня ідея перетворилася на «догму, яку не можна критикувати».
Частина європейських депутатів, які слухали цю промову, просто вийшла із зали засідань. А голова Європарламенту Ганс-Ґерт Петтерінґ нагадав президентові Чехії, що сам факт, що він може висловлювати такі думки у стінах Європарламенту, вже свідчить про наявність демократії у Європейському Союзі.
Брак демократії в ЄС, на думку Вацлава Клауса, полягає і в тому, що відстань між виборцями та тими, хто ухвалює рішення в Брюсселі, дуже велика, а отже, бракує відповідальності перед виборцями.
Але при цьому чеський президент критикує і Європейський Парламент, єдиний орган, що обирається безпосередньо громадянами країн ЄС. «Цей дефіцит (демократії) не може також вирішитися за рахунок посилення ролі Європейського Парламенту. Це, навпаки, погіршить проблему, призведе до ще більшого відчуження між громадянами європейських країн та інституціями Євросоюзу», – вважає він.
ЄС і Клаус не згодні багато в чому
Для ЄС ситуація виглядає з точністю до навпаки: представницька демократія якраз і веде до більшого залучення громадян у спільні справи і більшої відповідальності політиків за ухвалені рішення, кажуть у Брюсселі.
Вацлав Клаус напав також на ще один священний для ЄС принцип – принцип солідарності. Для президента Чехії, країни, яка є не найбагатшою в ЄС і отримує допомогу від інших держав, це спосіб перерозподілу багатства і контролю над спільним ринком, що, за його словами, веде до придушення вільного ринку та посилення централізованої економіки.
Альтернативи, які міг би запропонувати Вацлав Клаус, не такі чіткі. Більшість із них зводиться до того, що контакти в межах ЄС він би замінив на безпосередні двосторонні угоди між країнами, роль держави звів би до ролі «нічного сторожа», що є неоліберальною ідеєю. Ці ідеї не мають великої підтримки на континенті, що пишається своєю соціал-демократичною історією.
Публічні виступи президента Чехії потім стають причиною ледь не для вибачень від голови уряду, адже саме прем’єр Чехії Мірек Тополанек є головою виконавчої влади в ЄС на час президентства Чехії:
«Вам усім відомо, що президент за конституцією не відповідає перед урядом за свої закордонні промови. Президент Клаус має право на висловлення своїх думок», – виправдовувався він.
Офіційний Брюссель воліє взагалі не відповідати на заяви Вацлава Клауса. З одного боку, не дозволяють дипломатичні умовності, адже якось не прийнято критикувати голову іншої держави. А з іншого боку, до Вацлава Клауса вже давно ставляться як до ексцентрика, а тому просто не чіпають.
(Прага – Київ)
Частина європейських депутатів, які слухали цю промову, просто вийшла із зали засідань. А голова Європарламенту Ганс-Ґерт Петтерінґ нагадав президентові Чехії, що сам факт, що він може висловлювати такі думки у стінах Європарламенту, вже свідчить про наявність демократії у Європейському Союзі.
Брак демократії в ЄС, на думку Вацлава Клауса, полягає і в тому, що відстань між виборцями та тими, хто ухвалює рішення в Брюсселі, дуже велика, а отже, бракує відповідальності перед виборцями.
Але при цьому чеський президент критикує і Європейський Парламент, єдиний орган, що обирається безпосередньо громадянами країн ЄС. «Цей дефіцит (демократії) не може також вирішитися за рахунок посилення ролі Європейського Парламенту. Це, навпаки, погіршить проблему, призведе до ще більшого відчуження між громадянами європейських країн та інституціями Євросоюзу», – вважає він.
ЄС і Клаус не згодні багато в чому
Для ЄС ситуація виглядає з точністю до навпаки: представницька демократія якраз і веде до більшого залучення громадян у спільні справи і більшої відповідальності політиків за ухвалені рішення, кажуть у Брюсселі.
Вацлав Клаус напав також на ще один священний для ЄС принцип – принцип солідарності. Для президента Чехії, країни, яка є не найбагатшою в ЄС і отримує допомогу від інших держав, це спосіб перерозподілу багатства і контролю над спільним ринком, що, за його словами, веде до придушення вільного ринку та посилення централізованої економіки.
Альтернативи, які міг би запропонувати Вацлав Клаус, не такі чіткі. Більшість із них зводиться до того, що контакти в межах ЄС він би замінив на безпосередні двосторонні угоди між країнами, роль держави звів би до ролі «нічного сторожа», що є неоліберальною ідеєю. Ці ідеї не мають великої підтримки на континенті, що пишається своєю соціал-демократичною історією.
Публічні виступи президента Чехії потім стають причиною ледь не для вибачень від голови уряду, адже саме прем’єр Чехії Мірек Тополанек є головою виконавчої влади в ЄС на час президентства Чехії:
«Вам усім відомо, що президент за конституцією не відповідає перед урядом за свої закордонні промови. Президент Клаус має право на висловлення своїх думок», – виправдовувався він.
Офіційний Брюссель воліє взагалі не відповідати на заяви Вацлава Клауса. З одного боку, не дозволяють дипломатичні умовності, адже якось не прийнято критикувати голову іншої держави. А з іншого боку, до Вацлава Клауса вже давно ставляться як до ексцентрика, а тому просто не чіпають.
(Прага – Київ)
