Однією з частин плану порятунку економіки Євросоюзу стали саме енергетичні проекти. Звичайно, до цього Європу спонукала нещодавня газова криза. Тому плани відновлення економіки нині співвідносяться із зовнішньополітичними кроками, зокрема, створенням передумов для енергетичної незалежності від будь-кого із закордонних постачальників, скажімо, Росії.
Енергія та енергетична слабкість Євросоюзу стали темою розмов практично кожної зустрічі європейських лідерів. Тому наразі Європа намагається виробити єдину енергетичну концепцію, засновану на диверсифікації та зменшенні незалежності від, як нерідко кажуть у брюссельських установах, ненадійних постачальників, яким виявилася Росія.
Чималі фінансові витрати на енергетичні проекти мають отримати згоду Єврокомісії, Європейського Парламенту та Ради Євросоюзу. І саме весняній саміт голів держав та урядів ЄС, що має відбутися 19–20 березня, має стати вирішальним у всій цій економічній та енергетичній стратегії.
Стратегічні інтереси Європи – на сході
На весняному саміті також ітиметься про «Східне партнерство» – це, згідно із заявами представників Чехії, що наразі керує у ЄС, один із головних теперішніх пріоритетів європейської зовнішньої політики.
Власне, на зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу йшлося про фінансування та хід підготовки цього напрямку європейської політики.
Багатонаціональний форум під назвою «Східне партнерство», з одного боку, представлятимуть 27 країн ЄС, а з іншого – три країни Східної Європи, а саме: Україна, Молдова та Білорусь, - а також три країни південнокавказького регіону: Вірменія, Азербайджан та Грузія.
І от між усіма цими учасниками в найближчому майбутньому мають спростити та поглибити торговельні стосунки, енергетичну співпрацю, ухвалити нові партнерські угоди та послабити візовий режим.
Початок цього процесу запланований на травень.
Середземномор’я чи Схід?
Проте в понеділок також лунали заклики представників деяких європейських країн, зокрема, Франції, що важливішим для Європи залишається не схід, а середземноморський регіон. Тому, кажуть вони, саме там Євросоюзові слід сконцентрувати значнішу фінансову допомогу.
Єврокомісар із питань зовнішніх відносин та політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер
Натомість єврокомісар із питань зовнішніх відносин та політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер разом із групою країн ЄС відстоює іншу думку.
Вона зауважує, що «політичний контекст російсько-грузинської війни, кризи та українсько-російського газового конфлікту спонукає нас до активнішої гри у східному сусідстві».
Єврокомісар додає, що Європа має вирішальні стратегічні інтереси в політичній та економічній стабільності саме на сході, в колишніх радянських республіках.
Білорусь зацікавлена, але може потрапити у складну ситуацію
Справжньою інтригою зустрічі міністрів було питання участі Білорусі в ініціативі «Східного партнерства».
Генеральний секретар Ради Євросоюзу Хав’єр СоланаВерховний представник ЄС із питань спільної зовнішньої та безпекової полутики, генсекретар Ради Євросоюзу Хав’єр Солана підтвердив, що після його візиту до Мінська у нього склалося враження, що Білорусія дуже зацікавлена «Східним партнерством». «Білоруси хочуть бути частиною цієї ініціативи і знають, що їм для цього слід робити», – заявляє Хав’єр Солана.
«А як сприйматимуть Білорусь у ЄС, якщо пан Лукашенко визнає незалежність Південної Осетії та Абхазії?» – цікавилися журналісти.
Міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберґ відповів на це за питання так: «Природньо, що якщо Білорусь, її парламент, які, звичайно, мають право на власну думку, – якщо вони визнають незалежність Південної Осетії та Абхазії, то це створить дуже-дуже складну ситуацію для Білорусі».
(Брюссель – Прага – Київ)
Енергія та енергетична слабкість Євросоюзу стали темою розмов практично кожної зустрічі європейських лідерів. Тому наразі Європа намагається виробити єдину енергетичну концепцію, засновану на диверсифікації та зменшенні незалежності від, як нерідко кажуть у брюссельських установах, ненадійних постачальників, яким виявилася Росія.
Чималі фінансові витрати на енергетичні проекти мають отримати згоду Єврокомісії, Європейського Парламенту та Ради Євросоюзу. І саме весняній саміт голів держав та урядів ЄС, що має відбутися 19–20 березня, має стати вирішальним у всій цій економічній та енергетичній стратегії.
Стратегічні інтереси Європи – на сході
На весняному саміті також ітиметься про «Східне партнерство» – це, згідно із заявами представників Чехії, що наразі керує у ЄС, один із головних теперішніх пріоритетів європейської зовнішньої політики.
Власне, на зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу йшлося про фінансування та хід підготовки цього напрямку європейської політики.
Багатонаціональний форум під назвою «Східне партнерство», з одного боку, представлятимуть 27 країн ЄС, а з іншого – три країни Східної Європи, а саме: Україна, Молдова та Білорусь, - а також три країни південнокавказького регіону: Вірменія, Азербайджан та Грузія.
І от між усіма цими учасниками в найближчому майбутньому мають спростити та поглибити торговельні стосунки, енергетичну співпрацю, ухвалити нові партнерські угоди та послабити візовий режим.
Початок цього процесу запланований на травень.
Середземномор’я чи Схід?
Проте в понеділок також лунали заклики представників деяких європейських країн, зокрема, Франції, що важливішим для Європи залишається не схід, а середземноморський регіон. Тому, кажуть вони, саме там Євросоюзові слід сконцентрувати значнішу фінансову допомогу.
Натомість єврокомісар із питань зовнішніх відносин та політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер разом із групою країн ЄС відстоює іншу думку.
Вона зауважує, що «політичний контекст російсько-грузинської війни, кризи та українсько-російського газового конфлікту спонукає нас до активнішої гри у східному сусідстві».
Єврокомісар додає, що Європа має вирішальні стратегічні інтереси в політичній та економічній стабільності саме на сході, в колишніх радянських республіках.
Білорусь зацікавлена, але може потрапити у складну ситуацію
Справжньою інтригою зустрічі міністрів було питання участі Білорусі в ініціативі «Східного партнерства».
«А як сприйматимуть Білорусь у ЄС, якщо пан Лукашенко визнає незалежність Південної Осетії та Абхазії?» – цікавилися журналісти.
Міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберґ відповів на це за питання так: «Природньо, що якщо Білорусь, її парламент, які, звичайно, мають право на власну думку, – якщо вони визнають незалежність Південної Осетії та Абхазії, то це створить дуже-дуже складну ситуацію для Білорусі».
(Брюссель – Прага – Київ)
