З давніх-давен Масляна, або інакше Масниця є символом завершення зими і зустріч весни. У передхристиянські часи в останній зимовий тиждень відзначали новий рік. Адже у наших прадавніх предків календарний рік починався навесні.
Обряд Колодія
У народі Масляну називали ще Колодій, який символізував освячення шлюбу. Вважалося, що саме цей час – найкращий для створення родини. Існував навіть тижневий обряд Колодія, або колодки – символу ненародженої дитини. Колодку (полінце) загортали в пелюшки, хрестили, потім ховали і поминали.
Колодки чіпляли тим хлопцям і дівчатам,які не взяли шлюб минулого року і мусили відкуповуватися дарунками. А батьки парубка примовляли: «Не женився єси, то колодку неси!». Про колодку в народі складено чимало пісень.
Особливості свята
Ще масляну називали Сирним тижнем. Ця назва походить від молочних продуктів (сирні вироби та масло), котрим найбільше частували в цей час. Особлива увага надавалася вшануванню жінки-матері. Адже святкувалося відродження природи, надія на продовження роду.
Масляний тиждень завершувався «прощальною» неділею. Напередодні Великого посту сусіди і родичі обходили оселі і просили прощення одне в одного. У такий спосіб лагодили минулі конфлікти й сварки. З цього приводу казали: «Не вічно ж носити камінь за пазухою!» Саме в неділю найбільше виготовляли вареники, гречаники, млинці.
(Київ–Прага)
Обряд Колодія
У народі Масляну називали ще Колодій, який символізував освячення шлюбу. Вважалося, що саме цей час – найкращий для створення родини. Існував навіть тижневий обряд Колодія, або колодки – символу ненародженої дитини. Колодку (полінце) загортали в пелюшки, хрестили, потім ховали і поминали.
Колодки чіпляли тим хлопцям і дівчатам,які не взяли шлюб минулого року і мусили відкуповуватися дарунками. А батьки парубка примовляли: «Не женився єси, то колодку неси!». Про колодку в народі складено чимало пісень.
Особливості свята
Ще масляну називали Сирним тижнем. Ця назва походить від молочних продуктів (сирні вироби та масло), котрим найбільше частували в цей час. Особлива увага надавалася вшануванню жінки-матері. Адже святкувалося відродження природи, надія на продовження роду.
Масляний тиждень завершувався «прощальною» неділею. Напередодні Великого посту сусіди і родичі обходили оселі і просили прощення одне в одного. У такий спосіб лагодили минулі конфлікти й сварки. З цього приводу казали: «Не вічно ж носити камінь за пазухою!» Саме в неділю найбільше виготовляли вареники, гречаники, млинці.
(Київ–Прага)
