Доволі ґрунтовне дослідження понад двох десятків фахівців має умовну назву «Зелена книга». Автори, зокрема, повідомляють, що чверть випускників неповних середніх шкіл своїми знаннями не дотягують і до слабенької «двієчки» (в Угорщині збереглася п’ятибальна система оцінок). А на загал з-поміж учорашніх восьмикласників лише кожен третій юнак чи дівчина можуть працевлаштуватися.
Соціологи попереджають, що такі молоді люди при їхньому засвоєному мінімумі шкільних знань розглядаються роботодавцями як потенційні «літуни» і невдахи.
Недоуками залюбки маніпулюють роботодавці
Щоправда, у більшості випадків не завжди допомагають навіть добрі оцінки, якщо юнак елементарно не вміє спілкуватися з новими колегами по роботі і засвоювати фахову інформацію. На це звертає увагу і комерційний директор компанії «Pannon job Kft» Аттіла Молнар.
«Без цього у них не так багато шансів влаштуватися на роботу, адже вони не зможуть вжитися в поточні процеси. Навіть якщо їх і працевлаштують, то без засвоєння новітніх виробничих навичок їм буде доволі важко...», – зазначає Аттіла Молнар
У світі конкурентних технологій очікування роботодавців щодо найманих працівників є доволі високими. А якщо кандидат на вільну посаду навіть не вміє як слід розписатися в трудовому контракті?
Янош Паллош, директор профтехучилища імені Якоба Феллнера, упевнений, що такими молодими людьми спритні ділки легко маніпулюють. Наприклад, беруть їх на мінімальну зарплату, а потім трохи доплачують їм, так би мовити, начорно, уникаючи державних податків і створюючи ілюзію щедрого патрона. Знаючи це, багато наївних молодих людей рвуться працювати за кордон, каже Янош Паллош і продовжує: «Але кому вони – неосвічені – там потрібні?»
Неуцтво працівників тягне економіку країни назад
Один із авторів «Зеленої книги», а саме дослідження сучасних тенденцій на ринку робочої сили і в угорській освіті, Ґабор Кертеші шукав відповідей на те, чому Угорщина вже упродовж двох десятиліть не може суттєво збільшити кількість зайнятих.
Економіст Кертеші, зокрема, вважає: «Угорщина на 10 відсотків не дотягує до загальноєвропейського рівня зайнятості населення. Причиною цього відставання, принаймні 90 відсотків її, можна назвати те, що випускники шкіл із незадовільними атестатами зрілості дуже рідко знаходять роботу».
Ґабор Кертеші разом із колегами, що вивчали цю проблему, рекомендує угорському урядові взяти на озброєння освітні моделі, які діють в Данії та Швеції. Йдеться про те, щоб розширити автономію муніципальних та профільних шкіл, стимулюючи їх до того, щоб вони більше орієнтувалися на потреби ринку в своїй країні та у світі.
(Угорщина – Прага – Київ)
Соціологи попереджають, що такі молоді люди при їхньому засвоєному мінімумі шкільних знань розглядаються роботодавцями як потенційні «літуни» і невдахи.
Недоуками залюбки маніпулюють роботодавці
Щоправда, у більшості випадків не завжди допомагають навіть добрі оцінки, якщо юнак елементарно не вміє спілкуватися з новими колегами по роботі і засвоювати фахову інформацію. На це звертає увагу і комерційний директор компанії «Pannon job Kft» Аттіла Молнар.
«Без цього у них не так багато шансів влаштуватися на роботу, адже вони не зможуть вжитися в поточні процеси. Навіть якщо їх і працевлаштують, то без засвоєння новітніх виробничих навичок їм буде доволі важко...», – зазначає Аттіла Молнар
У світі конкурентних технологій очікування роботодавців щодо найманих працівників є доволі високими. А якщо кандидат на вільну посаду навіть не вміє як слід розписатися в трудовому контракті?
Янош Паллош, директор профтехучилища імені Якоба Феллнера, упевнений, що такими молодими людьми спритні ділки легко маніпулюють. Наприклад, беруть їх на мінімальну зарплату, а потім трохи доплачують їм, так би мовити, начорно, уникаючи державних податків і створюючи ілюзію щедрого патрона. Знаючи це, багато наївних молодих людей рвуться працювати за кордон, каже Янош Паллош і продовжує: «Але кому вони – неосвічені – там потрібні?»
Неуцтво працівників тягне економіку країни назад
Один із авторів «Зеленої книги», а саме дослідження сучасних тенденцій на ринку робочої сили і в угорській освіті, Ґабор Кертеші шукав відповідей на те, чому Угорщина вже упродовж двох десятиліть не може суттєво збільшити кількість зайнятих.
Економіст Кертеші, зокрема, вважає: «Угорщина на 10 відсотків не дотягує до загальноєвропейського рівня зайнятості населення. Причиною цього відставання, принаймні 90 відсотків її, можна назвати те, що випускники шкіл із незадовільними атестатами зрілості дуже рідко знаходять роботу».
Ґабор Кертеші разом із колегами, що вивчали цю проблему, рекомендує угорському урядові взяти на озброєння освітні моделі, які діють в Данії та Швеції. Йдеться про те, щоб розширити автономію муніципальних та профільних шкіл, стимулюючи їх до того, щоб вони більше орієнтувалися на потреби ринку в своїй країні та у світі.
(Угорщина – Прага – Київ)
