Впорядкування парку в курортній Олександрії, ремонт шкіл в Острозькому районі, переведення на автономне опалення шкіл, реконструкція тепломереж у Рівному були першими ластівками співпраці місцевих громад із міжнародними благодійними фондами та структурами Євросоюзу в минулих роках. Цього року можливості розширилися. Адже мешканці Рівненщини виявились активними у своєму бажанні вирішити свої проблеми із залученням європейських коштів.
Рівненські селяни – найактивніші в громадському житті
Проект Єврокомісії, який співфінансує і впроваджує Програма розвитку ООН в Україні, отримав у рівненських селян жвавий відгук. Він покликаний поліпшити життя громад, сприяти їм у вирішенні проблем у галузі охорони здоров’я, енергозбереження, комунального водопостачання та комунального транспорту.
На перший погляд, невеликий грант у розмірі 10 тисяч американських доларів насправді є суттєвою підмогою для сільських бюджетів. Ще майже стільки ж, за умовою Єврокомісії, мають надати місцеві бюджети. Рівняни подали 12 пропозицій, 8 із яких від сьогодні починають реалізовувати.
Для того, щоб здійснити свої задуми, необхідно було створити громадські об’єднання, зазначає заступник голови об’єднання «Промінь» із села Бабин Гощанського району Людмила Борис. За її словами, селяни збиралися шість разів, провели анкетування, і серед маси пропозицій спочатку вирішили відремонтувати дитячий садочок.
«Згодом наша організація планує утилізувати сміття, відремонтувати покрівлі в школі та Будинку культури, а також провести вуличне освітлення. Ми маємо надію на те, що зможемо провести всі роботи з енергозбереження в дитячому садочку. На цьому наша місія як організації не закінчиться, будемо шукати інших грантодавців, щоб поліпшити життя в нашому селі», – поділилася планами Людмила Борис.
А ось громадська організація «Надія» з села Великі Межиричі Корецького району зібрала у півтора раза більше коштів, ніж передбачають від ініціаторів умови проекту, розповідає її голова Галина Россоха. Ці кошти, як і сам грант, підуть на відновлення сільської амбулаторії. «Ми зверталися і до прихожан церкви, і ходили по домівках. Дивовижно, але люди здавали кошти, здавалося б, у такий скрутний час із охотою, люди були цим задоволені, бо хочуть, щоб медицина в нас існувала», – каже вона.
Щоб двері відкрили, потрібно постукати
Існують іще безліч планів, над втіленням яких нині працюють місцеві мешканці. Один із них - проект відновлення джерел Рівненщини. Координатор ресурсного центру громад у Рівненській області Ольга Кашевська зазначає, що третьою стороною у проектах є місцева виконавча влада та органи самоврядування. Рішення про сприяння фінансуванню подібним проектам уже ухвалене в Корецькій та Гощанській районних радах. Однак головним результатом цієї роботи є активізація населення.
«Наш проект хоч і пропонує громадам гроші, але пропонує їх як стимул, як каталізатор, до розвитку їхньої активності, розвитку їхньої подальшої життєдіяльності, – наголошує Ольга Кашевська, – щоб громадська організація, зареєстрована нині в кожному із сорока сіл, перетворилася на інструмент подальшого розвитку територіальних громад».
В Україні проект реалізовуватиме тисяча громад-учасниць у двохстах районах. Кожна з областей має шанс отримати на розвиток громад 400 тисяч доларів. Ось тільки чи отримає, залежить від самих мешканців. Адже, скажімо, сусідня з Рівненщиною Житомирщина досі не спромоглася представити на розгляд членів комісії жодного проекту.
(Рівне – Київ – Прага)
Рівненські селяни – найактивніші в громадському житті
Проект Єврокомісії, який співфінансує і впроваджує Програма розвитку ООН в Україні, отримав у рівненських селян жвавий відгук. Він покликаний поліпшити життя громад, сприяти їм у вирішенні проблем у галузі охорони здоров’я, енергозбереження, комунального водопостачання та комунального транспорту.
На перший погляд, невеликий грант у розмірі 10 тисяч американських доларів насправді є суттєвою підмогою для сільських бюджетів. Ще майже стільки ж, за умовою Єврокомісії, мають надати місцеві бюджети. Рівняни подали 12 пропозицій, 8 із яких від сьогодні починають реалізовувати.
Для того, щоб здійснити свої задуми, необхідно було створити громадські об’єднання, зазначає заступник голови об’єднання «Промінь» із села Бабин Гощанського району Людмила Борис. За її словами, селяни збиралися шість разів, провели анкетування, і серед маси пропозицій спочатку вирішили відремонтувати дитячий садочок.
«Згодом наша організація планує утилізувати сміття, відремонтувати покрівлі в школі та Будинку культури, а також провести вуличне освітлення. Ми маємо надію на те, що зможемо провести всі роботи з енергозбереження в дитячому садочку. На цьому наша місія як організації не закінчиться, будемо шукати інших грантодавців, щоб поліпшити життя в нашому селі», – поділилася планами Людмила Борис.
А ось громадська організація «Надія» з села Великі Межиричі Корецького району зібрала у півтора раза більше коштів, ніж передбачають від ініціаторів умови проекту, розповідає її голова Галина Россоха. Ці кошти, як і сам грант, підуть на відновлення сільської амбулаторії. «Ми зверталися і до прихожан церкви, і ходили по домівках. Дивовижно, але люди здавали кошти, здавалося б, у такий скрутний час із охотою, люди були цим задоволені, бо хочуть, щоб медицина в нас існувала», – каже вона.
Щоб двері відкрили, потрібно постукати
Існують іще безліч планів, над втіленням яких нині працюють місцеві мешканці. Один із них - проект відновлення джерел Рівненщини. Координатор ресурсного центру громад у Рівненській області Ольга Кашевська зазначає, що третьою стороною у проектах є місцева виконавча влада та органи самоврядування. Рішення про сприяння фінансуванню подібним проектам уже ухвалене в Корецькій та Гощанській районних радах. Однак головним результатом цієї роботи є активізація населення.
«Наш проект хоч і пропонує громадам гроші, але пропонує їх як стимул, як каталізатор, до розвитку їхньої активності, розвитку їхньої подальшої життєдіяльності, – наголошує Ольга Кашевська, – щоб громадська організація, зареєстрована нині в кожному із сорока сіл, перетворилася на інструмент подальшого розвитку територіальних громад».
В Україні проект реалізовуватиме тисяча громад-учасниць у двохстах районах. Кожна з областей має шанс отримати на розвиток громад 400 тисяч доларів. Ось тільки чи отримає, залежить від самих мешканців. Адже, скажімо, сусідня з Рівненщиною Житомирщина досі не спромоглася представити на розгляд членів комісії жодного проекту.
(Рівне – Київ – Прага)
