Із 5-мільярдного фонду відновлення економіки Євросоюзу, що сповільнює оберти через кризу, більшу частину все ж пропонують витратити на енергетику.
Мартін Ржіман, міністр промисловості Чехії, що нині головує в ЄС, каже, що «переважна частина (фонду відновлення), тобто 3,75 мільярда євро повинні призначатися саме для енергетичних проектів. Міністри енергетики загалом підтримали цю пропозицію. Ми раді, що саме для енергетики призначають таку значну суму. Очевидно, що цьому сприяла газова криза».
Гроші мають витратити на ключові енергетичні проекти. Донині ідею таких значних вкладів у цю галузь різко критикували в деяких європейських столицях. Французи та італійці – одні з найбільших донорів скарбниці Євросоюзу – нарікали на непропорційність розподілу європейських фондів.
Виконавча установа ЄС – Єврокомісія – взялася втихомирювати пристрасті і, переглянувши план витрат, зрештою додала грошей на енергопроекти Італії та Франції.
Газ із Росії – нестабільний та ненадійний
Намагаючись посилити енергетичну безпеку Європи, міністри з енергетики дали своє «добро» плану з 20 пунктів. Першочергова мета не залежати від постачань газу з Росії, бо це джерело нестабільне й ненадійне.
Комісар з енергетики Андріс Пієбалґс зауважив: «Ми обговорюємо з українськими партнерами, як продовжувати та як встановити безпечний та надійний транзит російського газу через Україну. Ми продовжуємо працювати над цим. У той же час, для нас стало уроком те, що це не може бути єдиним напрямком, якого ми все ж не повинні боятися. Хоча там можливі і технічні проблеми, й інші чинники, що можуть загрожувати безпеці постачань».
Для європейських лідерів є очевидною необхідність термінової побудови газогону «Набукко» територією Туреччини. 3300-кілометровий газовий коридор має з’єднати Євросоюз із джерелами блакитного палива Каспійського басейну та Близького Сходу.
Для досягнення енергетичної незалежності від Кремля також передбачене створення інфраструктури для постачань до Європи зрідженого газу, а також мережі вітрових електростанцій у районі Північного моря.
Разом з тим висловлювалися сумніви, чи зможуть євроустанови консолідувати такі великі кошти на енергетичні потреби.
Міністри, що опікуються питаннями енергетики країн-членів Євросоюзу, зійшлися на думці, що слід налагодити систему регулярних оцінок попиту та пропозицій енергоносіїв. На їхню думку, Євросоюз повинен створити механізм відповіді на кризи, прикладом якої була нещодавня, викликана суперечкою між Росією та Україною.
Чи всі погодяться з енергетичною стратегією?
Разом з тим, енергетичні проекти, що вимагатимуть мільярдних інвестицій, стануть справжнім тестом на солідарність між країнами європейської співдружності. Важливу роль у цьому відіграватиме й той фактор, що і в Європейському парламенті, і серед потужних країн Старої Європи є чимало відвертих прихильників Москви, чи й просто таких, що не хочуть псувати стосунків із Кремлем.
Характерно, що ідею негайного й обов’язкового створення стратегічних резервуарів для газу дещо відклали. Причина в тому, що газові сховища у 5 разів дорожчі за резервуари для зберігання нафти. З огляду на дорожнечу подібних проектів комісар Андріс Пієбалґс зазначив, що у Єврокомісії є для цього інші пропозиції, дешевші, але не менш ефективні.
До обговорення питань енергетичної безпеки у Брюсселі мають повернутися на початку наступного тижня. Своє бачення запропонованої стратегії мають висловити голови зовнішньополітичних відомств країн ЄС. Остаточне рішення має бути ухвалене після дебатів у Європарламенті, на майбутніх самітах Ради Євросоюзу. Найближчий із них, позачерговий, має відбутися 1 березня цього року.
(Брюссель – Прага – Київ)
Мартін Ржіман, міністр промисловості Чехії, що нині головує в ЄС, каже, що «переважна частина (фонду відновлення), тобто 3,75 мільярда євро повинні призначатися саме для енергетичних проектів. Міністри енергетики загалом підтримали цю пропозицію. Ми раді, що саме для енергетики призначають таку значну суму. Очевидно, що цьому сприяла газова криза».
Гроші мають витратити на ключові енергетичні проекти. Донині ідею таких значних вкладів у цю галузь різко критикували в деяких європейських столицях. Французи та італійці – одні з найбільших донорів скарбниці Євросоюзу – нарікали на непропорційність розподілу європейських фондів.
Виконавча установа ЄС – Єврокомісія – взялася втихомирювати пристрасті і, переглянувши план витрат, зрештою додала грошей на енергопроекти Італії та Франції.
Газ із Росії – нестабільний та ненадійний
Намагаючись посилити енергетичну безпеку Європи, міністри з енергетики дали своє «добро» плану з 20 пунктів. Першочергова мета не залежати від постачань газу з Росії, бо це джерело нестабільне й ненадійне.
Комісар з енергетики Андріс Пієбалґс зауважив: «Ми обговорюємо з українськими партнерами, як продовжувати та як встановити безпечний та надійний транзит російського газу через Україну. Ми продовжуємо працювати над цим. У той же час, для нас стало уроком те, що це не може бути єдиним напрямком, якого ми все ж не повинні боятися. Хоча там можливі і технічні проблеми, й інші чинники, що можуть загрожувати безпеці постачань».
Для європейських лідерів є очевидною необхідність термінової побудови газогону «Набукко» територією Туреччини. 3300-кілометровий газовий коридор має з’єднати Євросоюз із джерелами блакитного палива Каспійського басейну та Близького Сходу.
Для досягнення енергетичної незалежності від Кремля також передбачене створення інфраструктури для постачань до Європи зрідженого газу, а також мережі вітрових електростанцій у районі Північного моря.
Разом з тим висловлювалися сумніви, чи зможуть євроустанови консолідувати такі великі кошти на енергетичні потреби.
Міністри, що опікуються питаннями енергетики країн-членів Євросоюзу, зійшлися на думці, що слід налагодити систему регулярних оцінок попиту та пропозицій енергоносіїв. На їхню думку, Євросоюз повинен створити механізм відповіді на кризи, прикладом якої була нещодавня, викликана суперечкою між Росією та Україною.
Чи всі погодяться з енергетичною стратегією?
Разом з тим, енергетичні проекти, що вимагатимуть мільярдних інвестицій, стануть справжнім тестом на солідарність між країнами європейської співдружності. Важливу роль у цьому відіграватиме й той фактор, що і в Європейському парламенті, і серед потужних країн Старої Європи є чимало відвертих прихильників Москви, чи й просто таких, що не хочуть псувати стосунків із Кремлем.
Характерно, що ідею негайного й обов’язкового створення стратегічних резервуарів для газу дещо відклали. Причина в тому, що газові сховища у 5 разів дорожчі за резервуари для зберігання нафти. З огляду на дорожнечу подібних проектів комісар Андріс Пієбалґс зазначив, що у Єврокомісії є для цього інші пропозиції, дешевші, але не менш ефективні.
До обговорення питань енергетичної безпеки у Брюсселі мають повернутися на початку наступного тижня. Своє бачення запропонованої стратегії мають висловити голови зовнішньополітичних відомств країн ЄС. Остаточне рішення має бути ухвалене після дебатів у Європарламенті, на майбутніх самітах Ради Євросоюзу. Найближчий із них, позачерговий, має відбутися 1 березня цього року.
(Брюссель – Прага – Київ)
