«Вітайцьє к нам. Сербо-лужичани: Історія, Традиція, Культура» – виставка під такою назвою відкрилася у залах Щецінського національного музею. Серед відвідувачів великого резонансу набуло повідомлення про те, що нині сербо-лужичани стоять під загрозою цілковитої асиміляції. Ця етнічна група зараз налічує близько 50 тисяч осіб.
Директор Лужицького музею в німецько-слов’янському місті Бауцен-Будішин Томаш Навка зазначає: «Виставка має поінформувати польських глядачів про те, що на захід від річки Одер ще живе маленька слов’янська нація. Це має бути презентація нашої культури, обрядовості».
Найбільша загроза національній ідентичності – індустріалізація регіону
Нині сербо-лужичани мають свої школи, наукові та культурні установи. У містах на їхніх будинках – двомовні написи. Однак існування цієї нації, так би мовити, стоїть під знаком питання.
Найбільшою загрозою для збереження національно-культурної тотожності сербо-лужичани вважають процес індустріалізації їхнього регіону. Внаслідок розбудови вугільних шахт уже 130 сіл, що їх корінними мешканцями були сербо-лужичани, зникли з лиця землі.
На думку директора Лужицького музею Томаша Навки, майбутнє сербо-лужичан залежатиме також від того, чи знайдуть вони моральну підтримку в боротьбі з асиміляцією. Пан Навка наголошує, що у цьому потрібна відповідна інформаційна політика.
«Ми проводимо виставку тому, що хочемо показати усім, що ми слов’яни. Також тому, що за всю історію не мали своєї держави, а нині наше майбутнє в руках Німеччини. Наша доля, у першу чергу, залежатиме від державних субсидій. Вважаю, що на успішне вирішення Німеччиною цього питання впливатиме також і те, як до цієї проблеми ставитимуться, зокрема, поляки, чехи та словаки», – зауважив Томаш Навка.
«Відвідувач зможе побачити всю панораму традиційного села»
Співробітниця щецінського Національного музею Івона Карвовська каже, що виставка, серед іншого, має показати багатоетнічну панораму польсько-німецького прикордоння.
«Глядачі зможуть побачити зразки жіночого національного одягу. На жаль, чоловічого одягу до наших часів не збереглось. У нас можна ознайомитися з інтер’єром сільської хати. Представлено також національну обрядовість. На виставці експонуються старі фотографії, на яких зображено сільський побут. Маємо також архаїчні музичні інструменти. Отож відвідувач зможе побачити всю панораму традиційного села», – наголошує Івона Карвовська.
(Варшава – Прага – Київ)
Директор Лужицького музею в німецько-слов’янському місті Бауцен-Будішин Томаш Навка зазначає: «Виставка має поінформувати польських глядачів про те, що на захід від річки Одер ще живе маленька слов’янська нація. Це має бути презентація нашої культури, обрядовості».
Найбільша загроза національній ідентичності – індустріалізація регіону
Нині сербо-лужичани мають свої школи, наукові та культурні установи. У містах на їхніх будинках – двомовні написи. Однак існування цієї нації, так би мовити, стоїть під знаком питання.
Найбільшою загрозою для збереження національно-культурної тотожності сербо-лужичани вважають процес індустріалізації їхнього регіону. Внаслідок розбудови вугільних шахт уже 130 сіл, що їх корінними мешканцями були сербо-лужичани, зникли з лиця землі.
На думку директора Лужицького музею Томаша Навки, майбутнє сербо-лужичан залежатиме також від того, чи знайдуть вони моральну підтримку в боротьбі з асиміляцією. Пан Навка наголошує, що у цьому потрібна відповідна інформаційна політика.
«Ми проводимо виставку тому, що хочемо показати усім, що ми слов’яни. Також тому, що за всю історію не мали своєї держави, а нині наше майбутнє в руках Німеччини. Наша доля, у першу чергу, залежатиме від державних субсидій. Вважаю, що на успішне вирішення Німеччиною цього питання впливатиме також і те, як до цієї проблеми ставитимуться, зокрема, поляки, чехи та словаки», – зауважив Томаш Навка.
«Відвідувач зможе побачити всю панораму традиційного села»
Співробітниця щецінського Національного музею Івона Карвовська каже, що виставка, серед іншого, має показати багатоетнічну панораму польсько-німецького прикордоння.
«Глядачі зможуть побачити зразки жіночого національного одягу. На жаль, чоловічого одягу до наших часів не збереглось. У нас можна ознайомитися з інтер’єром сільської хати. Представлено також національну обрядовість. На виставці експонуються старі фотографії, на яких зображено сільський побут. Маємо також архаїчні музичні інструменти. Отож відвідувач зможе побачити всю панораму традиційного села», – наголошує Івона Карвовська.
(Варшава – Прага – Київ)
