Доступність посилання

ТОП новини

Президентська ставка – на ядерну енергетику


(архівне фото)
(архівне фото)

Рівне – Сьогодні Президент Віктор Ющенко відвідає з робочою поїздкою Рівненську та Хмельницьку області. Говоритимуть у її перебігу й про будівництво двох нових енергоблоків Хмельницької АЕС. У Нетішині Президент проведе розширену нараду з питань розвитку атомної енергетики, де планується обговорити стан справ у сфері атомної енергетики та перспективи її розвитку, а також проблемні питання галузі, які потребують першочергового вирішення.

Половину електроенергії в Україні виробляють атомні електростанції, і їхній ресурс повністю не використовується через відсутність достатньої кількості ліній електропередач. Як тільки ці лінії будуть добудовані, Україна відчує дефіцит електроенергії, адже її стануть отримувати споживачі, котрим вона необхідна – просто досі не було такої можливості. Це означає і краще освітлення міст і сіл, і інтенсивне використання електроенергії для систем опалення.

Саме в цьому питанні нині єдині і уряд, і Президент – вони роблять ставку на ядерну енергетику. Нині електроенергія, вироблена на АЕС, вдвічі дешевша, ніж теплова. А тим часом саме на Хмельницькій АЕС свого часу було заморожене будівництво третього та четвертого енергоблоків, а майданчик Хмельницької АЕС енергетики називають найперспективнішим для розширення з огляду на майбуття української атомної енергетики.

Рішення про добудову 3-го та 4-го енергоблоків на майданчику Хмельницької АЕС уряд ухвалив 21 липня 2005 року. Енергетичною стратегією на період до 2030 року передбачено завершити будівництво цих блоків до кінця 2016 року. Тож нині тут реалізують урядовий план підготовчих заходів до початку будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС.

В умовах кризи атомники – «на коні»

У питанні добудови широка громадськість нині поводиться доволі інертно. Після пуску другого енергоблоку чотири роки тому була реалізована програма соціально-економічного розвитку територій Рівненської та Хмельницької областей, які входять до складу зони спостереження ХАЕС. Загалом Хмельницька область отримала 45 мільйонів гривень, Рівненська – майже 19 мільйонів. За ці кошти були побудовані і реконструйовані школи, лікарні, будинки культури, мости, дороги, газопроводи та інші соціальні об’єкти.

Зараз лунають поодинокі голоси щодо не одноразових вливань, а постійних пільг для населення в зоні спостереження, а можливо, й більшому радіусі території навколо АЕС – скажімо, в оплаті за електроенергію. Досі звернення до влади з цього приводу результатів не дали.

Тим часом Хмельницька АЕС дає області половину прибутків до бюджету, а це десятки тисяч робочих місць для персоналу та працівників інфраструктури міста енергетиків. Щодо стану безпеки, то один із наймолодших в Україні Хмельницький енергоблок №2 нині називають найкращим серед усіх нинішніх українських енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000. Це підтвердила низка перевірок, зроблених силами міжнародних державних і незалежних експертів – МАГАТЕ, «Рискаудит», ТACIS та інших, що підтвердили його екологічну, ядерну, радіаційну безпеку відповідно до прийнятих міжнародних вимог.

Голова Хмельницької обласної ради Іван Гладуняк наголошує: тут ідеться не лише про соціально-економічну компенсацію від ризиків діяльності для населення районів, прилеглих до ХАЕС, але й про роботу для будівельних, монтажних організацій, про те, що необхідно максимально використати і людський потенціал, і потужності підприємств, які розташовані на Хмельниччині.

«Не існує сьогодні питання, добудовувати чи ні. Необхідно отримати інвестиції і розвивати область, але потрібне розуміння того, що всі соціальні питання регіону за рахунок АЕС не вирішаться», – каже він.

Минулої п’ятниці на Хмельницькій АЕС під головуванням президента ДП НАЕК «Енергоатом» Юрія Недашковського провели робочу нараду з виконання підготовчих заходів до початку спорудження третього й четвертого енергоблоків. Там ішлося і про ухвалення Верховною Радою у першому читанні Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами» та засідання урядового комітету, на якому узгоджено проект постанови уряду про першочергові заходи щодо відновлення будівельних робіт на 3 та 4 енергоблоці ХАЕС.

Як визнають самі атомники, паперова робота йде дещо повільніше, ніж технічне обстеження. Нині створений план підготовчих заходів до відновлювально-консерваційних робіт. Конструкції, які будуть визнані непридатними, демонтують.

Сьогодні ж на зустрічі з Президентом України будуть присутні керівники сусідніх областей та міст-супутників АЕС. Йтиметься також про підготовку до громадських слухань та консультативного референдуму щодо добудови Х3-Х4.

Із росіянами співпрацюють, однак шукають альтернатив

Водночас українська влада вже знайшла альтернативних постачальників ядерного пального. На Південноукраїнській АЕС іде випробування ядерного пального європейських виробників, є попередні домовленості про постачання пального і від американських виробників, водночас в Україні усе частіше говорять про власне виготовлення пального для АЕС з використанням української уранової руди – так званий замкнений цикл.

А от переможцем конкурсу з відбору проекту реакторної установки для будівництва 3-го й 4-го енергоблоків ХАЕС все ж визнана російська компанія «Атомстройекспорт», котра у жовтні минулого року представила проект реакторної установки В-392Б (ВВЕР-1000).

Попередня вартість спорудження 3-го й 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС становить близько 15 мільярдів гривень. 85 відсотків фінансування обіцяє надати в кредит російська сторона. Погашення кредиту розпочнеться через 6 місяців після введення в експлуатацію нових енергоблоків.

Зважувати всі за і проти, а також говорити про необхідність удосконалення законодавства та вироблення механізму фінансування територій, ймовірно, будуть і сьогодні – за участю Президента України.

Іще півроку тому президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашківський називав незадовільним стан підготовки галузі до масштабного ядерного будівництва. Нині ж, за словами енергетиків, ситуація вирівнялась. Тож «Енергоатом» планує вже у 2010 році розпочати активну фазу будівництва. Однак остаточне рішення про це будівництво – за Верховною Радою.

(Рівне – Прага – Київ)

  • Зображення 16x9

    Валентина Одарченко

    Співпрацює  з  Радіо Свобода з 2000 року, власний кореспондент у Рівненській і Волинській області. Народилася 1965 року в місті Дубно. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, юридичний факультет Національного університету «Острозька академія». З 1995 по 1999 рік очолювала першу на Рівненщині ФМ-радіостанцію «Нова хвиля».  Журналіст  Рівненської філії НТКУ. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG