Засідання в Римі в суботу стало міжнародним дебютом міністра фінансів США Тимоті Ґайтнера на цій посаді, хоча більшість його учасників – його друзі й колеги з попередніх часів, коли він очолював Федеральний резервний банк Нью-Йорка – найпотужніший із 12 банків Федеральної резервної системи США, яка в цій країні відіграє роль центрального банку.
І Ґайтнер запевняв друзів і колег в італійській столиці, що його країна не порушить свої зобов’язання щодо вільної торгівлі своїм планом стимулювання економіки. За його словами, дотримуватися правил вільної торгівлі – загальна необхідність.
Господар засідання, міністр фінансів Італії Джуліо Тремонті підтвердив, що учасники «твердо погодилися» відкинути протекціонізм, який, за його словами, становить «конкретну небезпеку», і не лише для таких країн, як Італія, які залежать від експорту їхньої продукції.
І в їхній прикінцевій заяві наголошено, що «відкрита система світової торгівлі та інвестицій незамінна для всесвітнього розквіту».
Так само, як Італія, наполягали на підтримці зусиль для боротьби з протекціонізмом Німеччина й Японія, які теж є країнами-експортерами. На засіданні на цьому наголошував міністр фінансів Німеччини Пер Штайнбрюк, який нагадав, що 40 відсотків усього, що виробляється в Німеччині, орієнтоване на експорт.
Новий закон США передбачає протекціонізм, але країна обіцяє не порушувати зобов’язання
Напередодні нинішнього засідання багато говорилося про те, що американський пакет економічного стимулювання передбачає протекціонізм: законопроект про фінансові заходи обсягом у 787 мільярдів доларів містить положення, яке називають «Купуй американське».
Значні торговельні партнери США, в першу чергу Європейський Союз і Канада, вже заявляли, що законопроект, який надає перевагу американським металовиробам та іншим товарам для урядових проектів, може підірвати обіцянки лідерів найбільших економік не вдаватися до протекціонізму.
В остаточній версії американського документа положення «Купуй американське» значно пом’якшено порівняно з первісними пропозиціями. Законопроект також передбачає, що адміністрація президента Барака Обами матиме право скасовувати окремі протекціоністські заходи, якщо вирішить, що це відповідає інтересам США, і подасть обґрунтування.
Пакет економічного стимулювання схвалили в п’ятницю обидві палати Конгресу США. Обама в суботу заявив, що вітає цей план і підпише його, щоб надати сили закону, «найближчим часом».
У Римі ж американський міністр фінансів Тимоті Ґайтнер заявив, що повідомив своїх колег із Японії, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії й Канади про конкретний зміст планів Вашингтона і запевнив їх, що ці заходи вживатимуться таким чином, що це відповідатиме міжнародним зобов’язанням США.
Конкретні рішення відклали на майбутні зустрічі
Але, крім зобов’язання не допускатися протекціонізму, країни Групи Семи не вирішили більше нічого конкретного. Міністри фінансів лише визнали, що криза протриває принаймні до кінця року, і підтвердили заходи, що вже вживаються, від пакетів стимулювання до ізоляції «поганих активів», – але в своїй заяві вони не дали знати, коли цих заходів має бути вжито.
Як заявив німецький міністр фінансів Пер Штайнбрюк, це мають вирішити на наступній великій міжнародній зустрічі – саміті так званої Групи Двадцяти, яка об’єднує і промислово найрозвиненіші країни, і найпотужніші держави, що розвиваються, такі, як Китай, Індія й Бразилія. Ця зустріч має відбутися в Лондоні 2 квітня.
А ще міністри доручили своїм заступникам розробити спільні засади чесності, відкритості й прозорості світової економіки, хоча наразі й не визначили, який орган матиме займатися їхнім втіленням і дотриманням. Ці документи мали б бути готові протягом 4 місяців, до липневого саміту на італійській Сардинії в форматі Групи Восьми.
До Групи Семи належать Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, Сполучені Штати Америки, Франція і Японія. У політичному плані до них долучили й Росію, створивши таким чином «Групу Восьми», але визначальні економічні питання первісна «сімка» досі розглядає без Москви. На нинішній римській зустрічі міністр фінансів Росії був присутній як гість-спостерігач.
(Прага – Київ)
І Ґайтнер запевняв друзів і колег в італійській столиці, що його країна не порушить свої зобов’язання щодо вільної торгівлі своїм планом стимулювання економіки. За його словами, дотримуватися правил вільної торгівлі – загальна необхідність.
Господар засідання, міністр фінансів Італії Джуліо Тремонті підтвердив, що учасники «твердо погодилися» відкинути протекціонізм, який, за його словами, становить «конкретну небезпеку», і не лише для таких країн, як Італія, які залежать від експорту їхньої продукції.
І в їхній прикінцевій заяві наголошено, що «відкрита система світової торгівлі та інвестицій незамінна для всесвітнього розквіту».
Так само, як Італія, наполягали на підтримці зусиль для боротьби з протекціонізмом Німеччина й Японія, які теж є країнами-експортерами. На засіданні на цьому наголошував міністр фінансів Німеччини Пер Штайнбрюк, який нагадав, що 40 відсотків усього, що виробляється в Німеччині, орієнтоване на експорт.
Новий закон США передбачає протекціонізм, але країна обіцяє не порушувати зобов’язання
Напередодні нинішнього засідання багато говорилося про те, що американський пакет економічного стимулювання передбачає протекціонізм: законопроект про фінансові заходи обсягом у 787 мільярдів доларів містить положення, яке називають «Купуй американське».
Значні торговельні партнери США, в першу чергу Європейський Союз і Канада, вже заявляли, що законопроект, який надає перевагу американським металовиробам та іншим товарам для урядових проектів, може підірвати обіцянки лідерів найбільших економік не вдаватися до протекціонізму.
В остаточній версії американського документа положення «Купуй американське» значно пом’якшено порівняно з первісними пропозиціями. Законопроект також передбачає, що адміністрація президента Барака Обами матиме право скасовувати окремі протекціоністські заходи, якщо вирішить, що це відповідає інтересам США, і подасть обґрунтування.
Пакет економічного стимулювання схвалили в п’ятницю обидві палати Конгресу США. Обама в суботу заявив, що вітає цей план і підпише його, щоб надати сили закону, «найближчим часом».
У Римі ж американський міністр фінансів Тимоті Ґайтнер заявив, що повідомив своїх колег із Японії, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії й Канади про конкретний зміст планів Вашингтона і запевнив їх, що ці заходи вживатимуться таким чином, що це відповідатиме міжнародним зобов’язанням США.
Конкретні рішення відклали на майбутні зустрічі
Але, крім зобов’язання не допускатися протекціонізму, країни Групи Семи не вирішили більше нічого конкретного. Міністри фінансів лише визнали, що криза протриває принаймні до кінця року, і підтвердили заходи, що вже вживаються, від пакетів стимулювання до ізоляції «поганих активів», – але в своїй заяві вони не дали знати, коли цих заходів має бути вжито.
Як заявив німецький міністр фінансів Пер Штайнбрюк, це мають вирішити на наступній великій міжнародній зустрічі – саміті так званої Групи Двадцяти, яка об’єднує і промислово найрозвиненіші країни, і найпотужніші держави, що розвиваються, такі, як Китай, Індія й Бразилія. Ця зустріч має відбутися в Лондоні 2 квітня.
А ще міністри доручили своїм заступникам розробити спільні засади чесності, відкритості й прозорості світової економіки, хоча наразі й не визначили, який орган матиме займатися їхнім втіленням і дотриманням. Ці документи мали б бути готові протягом 4 місяців, до липневого саміту на італійській Сардинії в форматі Групи Восьми.
До Групи Семи належать Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, Сполучені Штати Америки, Франція і Японія. У політичному плані до них долучили й Росію, створивши таким чином «Групу Восьми», але визначальні економічні питання первісна «сімка» досі розглядає без Москви. На нинішній римській зустрічі міністр фінансів Росії був присутній як гість-спостерігач.
(Прага – Київ)