У Москві в Музеї Дарвіна відвідувачів не бракує. Хтось приходить на виставлених звіряток подивитися, а хтось і познайомитися з дослідженнями й відкриттями великого англійського вченого.
Директор музею Анна Клюкіна сподівається, що 12 ювілейних виставок у музеї допоможуть у першу чергу школярам краще дізнатися про теорію дарвінізму і зрозуміти її в той час, коли навчання біології й іншим природничим предметам у школі різко скоротили.
На це саме скаржиться й екскурсовод музею Олена Баранова: «На жаль, скорочують години на загальну біологію, де якраз вивчають походження людини, зародження життя на Землі. Ми вважаємо за своє завдання донести до дітей якомога більше й доступніше те, чого вони, може, не дізнаються в школі».
Музей Дарвіна існує в Москві ще з радянських часів, коли Дарвіновій теорії еволюції надавали величезної ролі – адже вона заперечила релігійне вчення про творення людини. Але після розпаду Радянського Союзу фінансування науки в Росії різко скоротилося; відобразилося це і на шкільних програмах.
Проте директор музею Анна Клюкіна принаймні рада, що теорію Дарвіна хоч якось вивчають у школах Росії, де дедалі більшої ваги набирає православна церква.
Де Адам правдивіший за Дарвіна
А от у таких країнах, де переважає іслам, як-то Афганістан чи Іран, Чарльзові Дарвіну пощастило значно менше.
В іранських підручниках про його теорію згадують зовсім коротко як про лише одну з версій виникнення й розвитку життя. Книжки про Дарвіна й його праці теж можна знайти в бібліотеках.
Але в навчальному курсі більше нічого про Дарвіна не дізнатися, розповідає тегеранська студентка Ширін Хосейні: «Усе, що я читала про Дарвіна, я прочитала приватно. В Ірані згадують про Дарвіна й кажуть, що він вивчав створення людини. Але релігійне вчення придушує теорію Дарвіна. Воно каже, що першою людиною був створений Адам, і все людство пішло від Адама. От так тут пояснюють створення людини».
В Афганістані ж немає й цього. І, як виглядає, ближчим часом не буде, розповідає Мухаммад Сабір, член групи експертів афганського Міністерства освіти, яка розробляє нові навчальні плани.
За словами цього біолога, який отримав освіту в Німеччині, вилучити теорії Дарвіна зі шкільних програм – політичне рішення: «Афганістан – релігійна країна. І є й інші теорії про створення людства, не тільки теорія Дарвіна. Отож вирішили, що за нинішніх обставин для афганської системи освіти піде на користь, коли теорії Дарвіна в школах не вивчатимуть. Інакше це могло б стати приводом для супротивників виступити проти системи освіти».
Афганський учений переконаний, що зараз дійсно не варто ризикувати, запроваджуючи теорію еволюції Дарвіна до шкільних програм. «Зробимо це, коли надійде час», – каже він.
Християнські церкви готові до примирення
Тим часом католицька церква, яка теж дотримується позицій божественного креаціонізму, напередодні нинішнього ювілею зробила новий примирливий крок. Голова Папської Ради культури архиєпископ Джанфранко Равазі заявив, що теорія еволюції цілком сумісна з християнським ученням, бо вона й описує те, як Бог створив світ.
Так само прихильно згадала про ювілей Дарвіна на своїх інтернет-сторінках і Англіканська церква, в лоні якої вчений і перебував, аж доки в зрілому віці не відійшов від віри в Бога, хоча й не називав себе атеїстом.
Чарльз Дарвін у своїй праці «Про походження видів» досить просто й зрозуміло виклав теорію розвитку різних форм життя, серед того й людини, шляхом природного добору, і підтвердив її доказами. Його наступне дослідження, «Походження людини», стало новим запереченням учення креаціонізму. Не все в працях Дарвіна врешті виявилося точним, але його теорія еволюції досі лежить в основі сучасних еволюційних теорій.
Один із найважливіших кроків у цих сучасних теоріях здійснив українець Теодосій Добжанський. У своїй праці «Генетика і походження видів», написаній 1937 року після еміграції до США, Добжанський, який, до речі, був віруючим православним християнином, уперше поєднав досягнення еволюціонізму й генетики й цим просунув розвиток нинішньої синтетичної теорії еволюції.
(Прага – Київ)
Директор музею Анна Клюкіна сподівається, що 12 ювілейних виставок у музеї допоможуть у першу чергу школярам краще дізнатися про теорію дарвінізму і зрозуміти її в той час, коли навчання біології й іншим природничим предметам у школі різко скоротили.
На це саме скаржиться й екскурсовод музею Олена Баранова: «На жаль, скорочують години на загальну біологію, де якраз вивчають походження людини, зародження життя на Землі. Ми вважаємо за своє завдання донести до дітей якомога більше й доступніше те, чого вони, може, не дізнаються в школі».
Музей Дарвіна існує в Москві ще з радянських часів, коли Дарвіновій теорії еволюції надавали величезної ролі – адже вона заперечила релігійне вчення про творення людини. Але після розпаду Радянського Союзу фінансування науки в Росії різко скоротилося; відобразилося це і на шкільних програмах.
Проте директор музею Анна Клюкіна принаймні рада, що теорію Дарвіна хоч якось вивчають у школах Росії, де дедалі більшої ваги набирає православна церква.
Де Адам правдивіший за Дарвіна
А от у таких країнах, де переважає іслам, як-то Афганістан чи Іран, Чарльзові Дарвіну пощастило значно менше.
В іранських підручниках про його теорію згадують зовсім коротко як про лише одну з версій виникнення й розвитку життя. Книжки про Дарвіна й його праці теж можна знайти в бібліотеках.
Але в навчальному курсі більше нічого про Дарвіна не дізнатися, розповідає тегеранська студентка Ширін Хосейні: «Усе, що я читала про Дарвіна, я прочитала приватно. В Ірані згадують про Дарвіна й кажуть, що він вивчав створення людини. Але релігійне вчення придушує теорію Дарвіна. Воно каже, що першою людиною був створений Адам, і все людство пішло від Адама. От так тут пояснюють створення людини».
В Афганістані ж немає й цього. І, як виглядає, ближчим часом не буде, розповідає Мухаммад Сабір, член групи експертів афганського Міністерства освіти, яка розробляє нові навчальні плани.
За словами цього біолога, який отримав освіту в Німеччині, вилучити теорії Дарвіна зі шкільних програм – політичне рішення: «Афганістан – релігійна країна. І є й інші теорії про створення людства, не тільки теорія Дарвіна. Отож вирішили, що за нинішніх обставин для афганської системи освіти піде на користь, коли теорії Дарвіна в школах не вивчатимуть. Інакше це могло б стати приводом для супротивників виступити проти системи освіти».
Афганський учений переконаний, що зараз дійсно не варто ризикувати, запроваджуючи теорію еволюції Дарвіна до шкільних програм. «Зробимо це, коли надійде час», – каже він.
Християнські церкви готові до примирення
Тим часом католицька церква, яка теж дотримується позицій божественного креаціонізму, напередодні нинішнього ювілею зробила новий примирливий крок. Голова Папської Ради культури архиєпископ Джанфранко Равазі заявив, що теорія еволюції цілком сумісна з християнським ученням, бо вона й описує те, як Бог створив світ.
Так само прихильно згадала про ювілей Дарвіна на своїх інтернет-сторінках і Англіканська церква, в лоні якої вчений і перебував, аж доки в зрілому віці не відійшов від віри в Бога, хоча й не називав себе атеїстом.
Чарльз Дарвін у своїй праці «Про походження видів» досить просто й зрозуміло виклав теорію розвитку різних форм життя, серед того й людини, шляхом природного добору, і підтвердив її доказами. Його наступне дослідження, «Походження людини», стало новим запереченням учення креаціонізму. Не все в працях Дарвіна врешті виявилося точним, але його теорія еволюції досі лежить в основі сучасних еволюційних теорій.
Один із найважливіших кроків у цих сучасних теоріях здійснив українець Теодосій Добжанський. У своїй праці «Генетика і походження видів», написаній 1937 року після еміграції до США, Добжанський, який, до речі, був віруючим православним християнином, уперше поєднав досягнення еволюціонізму й генетики й цим просунув розвиток нинішньої синтетичної теорії еволюції.
(Прага – Київ)
