Рішення про проведення Світового конгресу кримських татар було ухвалене у грудні 2007 року на черговому Курултаї (загальнонаціональному з`їзді) кримськотатарського народу. І вже тоді частина кримськотатарських діячів, що не були обрані на Курултай, або ж принципово не визнають його загальнонаціональним з’їздом усіх кримських татар, висловили сумнів в його ефективності та доцільності.
Мустафа Джемілєв, колишній дисидент, нинішній лідер Меджлісу і народний депутат України
За словами колишнього лідера опозиційної Меджлісу громадської організації «Мілі Фірка», редактора газети «Полустров» Васві Абдураїмова, слід очікувати, що Конгрес очолить Мустафа Джемілєв, колишній дисидент, нинішній лідер Меджлісу і народний депутат України. Представники цієї організації кажуть, що Мустафа Джемілєв покине посаду керівника Меджлісу, але хоче залишитися впливовим лідером народу. «Мілі Фірка» уже заявила, що не братиме участі у Конгресі. За словами Васві Абдураїмова, так само чинитимуть багато кримськотатарських організацій.
Водночас, він каже, що саму ідею скликання об’єднувального форуму всіх кримських татар підтримує більшість співвітчизників, але не під егідою Меджлісу. Васві Абдураїмов переконаний, що такий захід слід було провести ще на початку 90 років – до Курултаю, на якому головою Меджлісу став Мустафа Джемілєв.
Серед послідовних критиків рішення Курултаю скликати Світовий конгрес кримських татар – колишній керівник Політико-правового відділу Меджлісу, а нині голова Фонду підтримки корінних народів Криму Надир Бекіров, який звинувачує Мустафу Джемілєва в «диктаторських замашках» та його неефективній роботі в українському парламенті. Втім, місцеві спостерігачі відзначають, що і Васві Абдураїмов, і Надир Бекиров в політичному плані активно співпрацювали з Блоком Юлії Тимошенко, тоді як лідери Меджлісу – на всіх останніх виборах підтримували «Нашу Україну».
Залишити політику за межами Конгресу
Кримські татари в національному одязі Секретар Оргкомітету з проведення Конгресу, керівник Відділу зовнішніх зв’язків Меджлісу Алі Хамзін каже, що не слід пов’язувати негативне ставлення деяких активістів та організацій з їхньою співпрацею з БЮТ. Справді, останнім часом Меджліс, як і його політичний партнер Народний Рух України, переорієнтувався на нинішнього прем’єр-міністра та її команду. Насправді, на думку Алі Хамзіна, деякі політичні аутсайдери в національному русі просто мають негативні особисті почуття до Мустафи Джемілєва.
«Ми можемо бути різних політичних поглядів, але всі ми – кримські татари і наша батьківщина – Крим», – каже Секретар Оргкомітету і додає, що політика має залишитися за бортом Світового конгресу кримських татар. Що ж до Мустафи Джемілєва, то, на думку Алі Хамзіна, він і так увійшов в історію як видатна особистість та лідер кримськотатарського народу і національного руху кримських татар, щоб обійняти ще одну посаду. Хоча, чи стане Мустафа Джемілєв головою Конгресу – вирішувати лише делегатам форуму та йому самому, – переконаний Алі Хамзін.
За його словами, Конгрес має консолідувати народ для порятунку своєї ідентичності, мови і культури. Зараз в Криму живе близько 270 тисяч кримських татар. За різними оцінками, ще від 3 до 5 мільйонів осіб, які називають себе кримськими татарами чи кримськими тюрками, розкидані світом – переважно в Туреччині, Румунії, Німеччині, Польщі, Узбекистані, Росії, країнах Балтії і Центральної Азії.
Кожна політична і громадська організація кримських татар – учасник Конгресу – направить для участі в його роботі по 3 делегати, уповноважених особисто приймати рішення з усіх питань порядку денного від імені організацій, що делегували їх. Вже зараз отримані заявки від 53 українських (кримських) організацій і 71 організації з діаспори. Алі Хамзін прогнозує, що в Конгресі візьме участь близько півтисячі делегатів. Серед них будуть відомі кримськотатарські письменники і діячі культури, колишні й нинішні депутати парламентів, урядовці та дипломати, мери міст і просто активні професіонали та громадські діячі.
Урочисте відкриття Першого Світового конгресу кримських татар відбудеться в Ханському палаці в Бахчисараї, пленарні засідання проходитимуть в Сімферополі, а секційні – в Джанкої, Білогірську, Євпаторії і Судаку.
(Сімферополь – Київ–Прага)
За словами колишнього лідера опозиційної Меджлісу громадської організації «Мілі Фірка», редактора газети «Полустров» Васві Абдураїмова, слід очікувати, що Конгрес очолить Мустафа Джемілєв, колишній дисидент, нинішній лідер Меджлісу і народний депутат України. Представники цієї організації кажуть, що Мустафа Джемілєв покине посаду керівника Меджлісу, але хоче залишитися впливовим лідером народу. «Мілі Фірка» уже заявила, що не братиме участі у Конгресі. За словами Васві Абдураїмова, так само чинитимуть багато кримськотатарських організацій.
Водночас, він каже, що саму ідею скликання об’єднувального форуму всіх кримських татар підтримує більшість співвітчизників, але не під егідою Меджлісу. Васві Абдураїмов переконаний, що такий захід слід було провести ще на початку 90 років – до Курултаю, на якому головою Меджлісу став Мустафа Джемілєв.
Серед послідовних критиків рішення Курултаю скликати Світовий конгрес кримських татар – колишній керівник Політико-правового відділу Меджлісу, а нині голова Фонду підтримки корінних народів Криму Надир Бекіров, який звинувачує Мустафу Джемілєва в «диктаторських замашках» та його неефективній роботі в українському парламенті. Втім, місцеві спостерігачі відзначають, що і Васві Абдураїмов, і Надир Бекиров в політичному плані активно співпрацювали з Блоком Юлії Тимошенко, тоді як лідери Меджлісу – на всіх останніх виборах підтримували «Нашу Україну».
Залишити політику за межами Конгресу
«Ми можемо бути різних політичних поглядів, але всі ми – кримські татари і наша батьківщина – Крим», – каже Секретар Оргкомітету і додає, що політика має залишитися за бортом Світового конгресу кримських татар. Що ж до Мустафи Джемілєва, то, на думку Алі Хамзіна, він і так увійшов в історію як видатна особистість та лідер кримськотатарського народу і національного руху кримських татар, щоб обійняти ще одну посаду. Хоча, чи стане Мустафа Джемілєв головою Конгресу – вирішувати лише делегатам форуму та йому самому, – переконаний Алі Хамзін.
За його словами, Конгрес має консолідувати народ для порятунку своєї ідентичності, мови і культури. Зараз в Криму живе близько 270 тисяч кримських татар. За різними оцінками, ще від 3 до 5 мільйонів осіб, які називають себе кримськими татарами чи кримськими тюрками, розкидані світом – переважно в Туреччині, Румунії, Німеччині, Польщі, Узбекистані, Росії, країнах Балтії і Центральної Азії.
Кожна політична і громадська організація кримських татар – учасник Конгресу – направить для участі в його роботі по 3 делегати, уповноважених особисто приймати рішення з усіх питань порядку денного від імені організацій, що делегували їх. Вже зараз отримані заявки від 53 українських (кримських) організацій і 71 організації з діаспори. Алі Хамзін прогнозує, що в Конгресі візьме участь близько півтисячі делегатів. Серед них будуть відомі кримськотатарські письменники і діячі культури, колишні й нинішні депутати парламентів, урядовці та дипломати, мери міст і просто активні професіонали та громадські діячі.
Урочисте відкриття Першого Світового конгресу кримських татар відбудеться в Ханському палаці в Бахчисараї, пленарні засідання проходитимуть в Сімферополі, а секційні – в Джанкої, Білогірську, Євпаторії і Судаку.
(Сімферополь – Київ–Прага)
