Борис Соболєв
Київ – Світова економічна криза внаслідок оперативно вжитих заходів, підтриманих МВФ та низкою кредиторів, дещо призупинила свій шалений деструктивний темп в Україні. Проте аналіз поточної інформації зі США, Євросоюзу, Росії, Азії показує, що потенціал «дев’ятого валу» ще існує і ми маємо ще чимало чого зробити для захисту власного господарства та громадян.
При цьому саме зараз ми маємо продумати, які саме докорінні, проте непопулярні реформи країна повинна здійснити, щоб вийти на новий етап розвитку. Очевидно мова йде про пенсійну реформу, яка призупинена з 2004 року, реформу житлово-комунального господарства, системи соціального забезпечення, адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, енергетичного, земельного та фондового ринку тощо.
Київ – Світова економічна криза внаслідок оперативно вжитих заходів, підтриманих МВФ та низкою кредиторів, дещо призупинила свій шалений деструктивний темп в Україні. Проте аналіз поточної інформації зі США, Євросоюзу, Росії, Азії показує, що потенціал «дев’ятого валу» ще існує і ми маємо ще чимало чого зробити для захисту власного господарства та громадян.
При цьому саме зараз ми маємо продумати, які саме докорінні, проте непопулярні реформи країна повинна здійснити, щоб вийти на новий етап розвитку. Очевидно мова йде про пенсійну реформу, яка призупинена з 2004 року, реформу житлово-комунального господарства, системи соціального забезпечення, адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, енергетичного, земельного та фондового ринку тощо.
Усвідомлюємо також, що подібні зміни у суспільстві можуть пройти за умови громадського консенсусу. Тому подібна публікація покликана залучити до обговорення найширші кола експертів, політиків та громадян.
Українські причини кризи
Окрім, власне, відомих вже причин, які спричинили та спричиняють банкрутства, дефолти, ріст безробіття у всіх країнах розвинутого світу, ми маємо оцінити наші вітчизняні фактори. На мою думку, застарілість вітчизняної державної машини перерозподілу ВВП, невідповідність системи соціального захисту, кадрове безладдя в усіх гілках влади, зубожіння регіонів та місцевого самоврядування вкупі з політичними негараздами мають бути оцінені з точки зору впливу на глибину й тривалість кризи.
На жаль жодна з політичних партій не спромоглася провести аналіз цих причин та факторів, вийти на більш-менш прийнятну програму виходу з кризи. Поки що...
Тривалість кризи
Вже не викликає жодних сумнівів факт, що економіка Європи та Північної Америки увійшла у смугу довготривалої та глибокої рецесії, що розпочалася відразу після фінансової та банківської кризи. Поєднання цих факторів призводить до глибокого згортання економічної активності.
Дана криза триватиме до часу, поки не буде знайдено нову силу зростання. Кризові події меншою мірою торкнуться країн із перехідною економікою, проте й у них темпи розвитку впадуть: із 11 до 8% у Китаї, із 8 до 4 % у Росії. В цілому вся світова економіка зазнає суттєвих змін.
Ми з великим інтересом вивчили висновки Світового фінансового саміту 15 листопада у Вашингтоні, де накреслені нові контури глобальної економіки, в якій вже не буде одноосібної гегемонії жодної з країн світу. Демонтаж решток Бреттон-Вудських та Кінгстонських угод має призвести до нової архітектури світових фінансів, які будуть обслуговувати світ третього тисячоліття. Україна сподівається зайняти гідне місце в ньому.
Нова формула виживання і розвитку
Більшість світових аналітиків говорять про глибоку кризу неоліберальної ідеології, про необхідність повернення до азів кейнсіанства. Продуктивність праці має випереджувати приріст споживання, додана вартість реального сектору економіки має обмежувати фонди, що спрямовуються на оплату праці, виплату дивідендів тощо. Україна за сучасного уряду досить переконливо відчула на собі шкідливість соціального популізму та всебічного патерналізму.
Ті країни світу, що найбільше вражені поточною кризою, будуть шукати в кейнсіанстві засоби контролю над індивідуальним та суспільним споживанням. Очевидно, що пошириться національний та регіональний ізоляціонізм, комерційний протекціонізм.
Не варто сподіватися, що в умовах кризи якась країна, чи їх група будуть жертвувати власними робочими місцями на користь дешевшого імпорту. Нова формула глобальної вільної торгівлі ще не придумана, тому навіть США створюють власну регіональну торговельно-валютну фортецю спочатку у межах Північно-, а згодом і Південноамериканських країн, йде мова про нову регіональну валюту амебо.
Не вбачається швидкого прогресу і в інтегруванні 27 країн ЄС, де внаслідок кризи навпаки розвиваються процеси дезінтеграції. Йдеться навіть про можливий перехід від євро, як єдиної валюти, до євро – колективної валюти для розрахунків лише центробанків країн-учасниць цієї зони.
Нещодавні непорозуміння з Російською Федерацією в галузі газового постачання також свідчать про слабку ймовірність будь-якої суттєвої регіональної інтеграції, як двигуна економічного зростання для країн регіону.
Саме тому Україна зробила для себе наступні висновки:
1) В Україні високий рівень фіскального вилучення коштів на потреби споживання; скорочення капітальних при одночасному збільшенні соціальних видатків погіршує ситуацію. Тому ми постараємось всіляко ужати видатки споживання.
2) Надмірна частка споживання та малі обсяги нагромадження капіталу; покриття надлишку внутрішнього попиту за рахунок імпорту погіршує ситуацію з платіжним балансом. Продумана девальвація гривні вже дозволила вирівняти поточний рахунок.
3) Ріст споживчого кредитування протягом 2005-2008 років призвело до збільшення валютної складової (у 2 рази більше по фізичним особам) та росту зовнішньої заборгованості.
4) Переважне інвестування у короткострокові проекти над довгостроковими, швидкий відплив капіталу за межі України посилили ризики нестабільності фінансової системи, призвели до кризи банківської ліквідності.
5) Ми маємо переглянути та вийти на бездефіцитний бюджет 2009 року, перенести на пізніші терміни ріст соціальних стандартів. Запровадити заходи державного протекціонізму експортно-орієнтованої промисловості, насамперед машин і обладнання. Вже з 2009 року можливо ввести систему державного кредитування та гарантування експортних контрактів.
6) Вже з 2009 року перейти на 3-річне бюджетне планування та таргетування інфляції.
7) Скоординувати антикризові заходи з країнами – головними торговими та фінансовими партнерами.
8) Впровадити почергово протягом 2009-2012 років адресну соціальну допомогу, систему страхової медицини.
9) Запровадити спеціальні економічні зони лише для прямих інвестицій у виробництво продукції з високим ступенем доданої вартості щонайменше на 25 років.
10) Розробити сучасну ефективну політику залучення кваліфікованих кадрів із-за кордону, повернення українців для роботи в Україні (близько 3,5 мільйона осіб).
(Київ)
Борис Соболєв – заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, кандидат економічних наук.
