Навчаючись в університеті, Юрій з другого курсу пробував щось десь підзаробити: дописував до місцевих газет, працював у виборчому штабі, роздавав листівки. Каже, при бажанні і можливості суміщати навчання та роботу – можна знайти додатковий заробіток, іноді навіть непоганий.
«Це переважно роздача листівок, рекламної продукції, жувальних гумок, мобільних пакетів від різних операторів. Були такі знайомі – їх не дуже багато, які займалися фізичною працею, підробляли на базарі. Це важка фізична робота, хоча досить оплачувана. Деякі з моїх товаришів заробляли набагато більше, ніж отримували стипендію, навіть підвищену», – розповів Юрій.
Праця для самоствердження
Три роки тому Івано-Франківський Молодіжний громадський центр «Еталон» долучився до міжнародного проекту «Центри підприємництва – проти безробіття», що здійснювався в Україні, Росії, Молдові і Польщі за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду імені Стефана Баторія з Польщі.
Насамперед вивчали польський досвід боротьби з безробіттям і підтримки підприємництва. Стажування і тренінги проходили в містах Свентохловіце, Руда-Шльонська, Хожув, Катовіце на базі центрів підприємництва, місцевої освіти, інформації і волонтерства, зайнятості, бюро кар’єр. Основою ж був принцип «дати не рибку, а вудку, аби ту рибку спіймати». Навіть погляд на працю має змінюватися, вважає представниця Фонду «Освіта для демократії» з Варшави Мартіна Собєсак.
«Проблема в тому, яка функція праці в житті сучасної людини – чи це є тільки місце, де вона отримує зарплату, чи це має значення і вплив на її суспільний статус, на її психіку і особистість. Право до праці, до саморозвитку – це є одне з прав людини у демократичній державі», – наголошує вона.
Допоможи собі сам – стань підприємцем
За прикладом польських почали створювати на Прикарпатті центри підприємництва, приміром, в Коломиї, Надвірні. При молодіжному центрі «Еталон» діяв тренінго-консультаційний пункт з профорієнтації. Польський досвід було використано при відкритті в Івано-Франківську обласного молодіжного центру праці. Трудовий літній загін, який діяв на Івано-Франківщині, було визнано одним із кращих в Україні. При цьому акценти зміщувалися з простого пошуку «аби-якої» роботи на можливості самореалізації, започаткування власної праці.
Голова правління Молодіжного громадського центру «Еталон» Леся Аронець зазначає: «Є тільки два шляхи працевлаштування: це або піти до когось, або започаткувати власну справу, стати самому підприємцем і створити нові робочі місця. Ми допомагаємо вибрати правильний шлях, розвинути базові навички поведінки на ринку праці молодим людям, які адаптуються в економічних складних умовах. Тобто розвинути свою підприємливість, знайти вихід в будь-якій ситуації, щоб бути конкурентноздатним».
Нова-стара традиція профорієнтації
Важливою тут є співпраця влади, громади, бізнесу, освіти. Більше тисячі профорієнтаційних заходів було проведено минулого року на Івано-Франківщині: екскурсії і дні відкритих дверей на підприємствах, ярмарки кар’єри і професій, презентації в навчальних закладах. Ними було охоплено 34 тисячі школярів. Як поєднати мрії і реальність, навчити психологічно бути налаштованим на успіх, співставляти власні здібності з конкретними професіями – і на це варто звертати увагу молодих, упереджуючи розчарування та невдачі.
Запити у молодих великі, готовність до робітничої професії куди менша, – каже завідувач сектором профорієнтаційної роботи обласного центру зайнятості Оксана Дорошенко. «Підняти у суспільстві соціальний статус робітника, престиж робітничих професій. Профорієнтація – невід’ємна частина цієї роботи. Допомогти молодій людині вибрати ту професію, яка буде затребувана на місцевому ринку праці, щоб вона потім могла працевлаштуватися», – зазначає пані Дорошенко.
Однак Юрій поки що не дуже вірить у допомогу різних громадських чи державних структур. Каже, що тимчасовий підробіток найкраще шукати через друзів, а для постійного працевлаштування найбільші сподівання на себе та знайомства батьків.
(Івано-Франківськ – Київ – Прага)
«Це переважно роздача листівок, рекламної продукції, жувальних гумок, мобільних пакетів від різних операторів. Були такі знайомі – їх не дуже багато, які займалися фізичною працею, підробляли на базарі. Це важка фізична робота, хоча досить оплачувана. Деякі з моїх товаришів заробляли набагато більше, ніж отримували стипендію, навіть підвищену», – розповів Юрій.
Праця для самоствердження
Три роки тому Івано-Франківський Молодіжний громадський центр «Еталон» долучився до міжнародного проекту «Центри підприємництва – проти безробіття», що здійснювався в Україні, Росії, Молдові і Польщі за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду імені Стефана Баторія з Польщі.
Насамперед вивчали польський досвід боротьби з безробіттям і підтримки підприємництва. Стажування і тренінги проходили в містах Свентохловіце, Руда-Шльонська, Хожув, Катовіце на базі центрів підприємництва, місцевої освіти, інформації і волонтерства, зайнятості, бюро кар’єр. Основою ж був принцип «дати не рибку, а вудку, аби ту рибку спіймати». Навіть погляд на працю має змінюватися, вважає представниця Фонду «Освіта для демократії» з Варшави Мартіна Собєсак.
«Проблема в тому, яка функція праці в житті сучасної людини – чи це є тільки місце, де вона отримує зарплату, чи це має значення і вплив на її суспільний статус, на її психіку і особистість. Право до праці, до саморозвитку – це є одне з прав людини у демократичній державі», – наголошує вона.
Допоможи собі сам – стань підприємцем
За прикладом польських почали створювати на Прикарпатті центри підприємництва, приміром, в Коломиї, Надвірні. При молодіжному центрі «Еталон» діяв тренінго-консультаційний пункт з профорієнтації. Польський досвід було використано при відкритті в Івано-Франківську обласного молодіжного центру праці. Трудовий літній загін, який діяв на Івано-Франківщині, було визнано одним із кращих в Україні. При цьому акценти зміщувалися з простого пошуку «аби-якої» роботи на можливості самореалізації, започаткування власної праці.
Голова правління Молодіжного громадського центру «Еталон» Леся Аронець зазначає: «Є тільки два шляхи працевлаштування: це або піти до когось, або започаткувати власну справу, стати самому підприємцем і створити нові робочі місця. Ми допомагаємо вибрати правильний шлях, розвинути базові навички поведінки на ринку праці молодим людям, які адаптуються в економічних складних умовах. Тобто розвинути свою підприємливість, знайти вихід в будь-якій ситуації, щоб бути конкурентноздатним».
Нова-стара традиція профорієнтації
Важливою тут є співпраця влади, громади, бізнесу, освіти. Більше тисячі профорієнтаційних заходів було проведено минулого року на Івано-Франківщині: екскурсії і дні відкритих дверей на підприємствах, ярмарки кар’єри і професій, презентації в навчальних закладах. Ними було охоплено 34 тисячі школярів. Як поєднати мрії і реальність, навчити психологічно бути налаштованим на успіх, співставляти власні здібності з конкретними професіями – і на це варто звертати увагу молодих, упереджуючи розчарування та невдачі.
Запити у молодих великі, готовність до робітничої професії куди менша, – каже завідувач сектором профорієнтаційної роботи обласного центру зайнятості Оксана Дорошенко. «Підняти у суспільстві соціальний статус робітника, престиж робітничих професій. Профорієнтація – невід’ємна частина цієї роботи. Допомогти молодій людині вибрати ту професію, яка буде затребувана на місцевому ринку праці, щоб вона потім могла працевлаштуватися», – зазначає пані Дорошенко.
Однак Юрій поки що не дуже вірить у допомогу різних громадських чи державних структур. Каже, що тимчасовий підробіток найкраще шукати через друзів, а для постійного працевлаштування найбільші сподівання на себе та знайомства батьків.
(Івано-Франківськ – Київ – Прага)
